"10" січня 2024 р. Справа № 363/6247/23
10 січня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
До суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, зі змісту протоколу серії ААД №484408 від 24.10.2023 року, складеному відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що 24.10.2023 року о 08 год. 10 хв. в м. Вишгороді по вул. Ягідна, 5, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки SKODA OKTAVIA, д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився за допомогою приладу «Драгер 6820 ARLJ 0473», проба позитивна - 0,34 % проміле. Зазначеними діями водій порушив п. 2.9 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 року, «Трух проти України» від 14.10.2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
Представник особи, що притягається до відповідальності - адвокат Паєта В.В. просив суд закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП на підставі ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. При цьому адвокат посилався на те, що ОСОБА_1 не було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я після продуття ним приладу «Драгер 6820 ARLJ 0473», оскільки останній не погодився з результатами вказаного приладу та просив пройти огляд у лікарні, але йому було відмовлено в цьому. Після складання відносно ОСОБА_1 протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній негайно, протягом двох годин самостійно звернувся до лікарні і здав відповідні аналізі, після проведення відповідного тесту в закладі охорони здоров'я, в його організмі алкоголю виявлено не було. Крім того ОСОБА_1 працівниками поліції не були роз'яснені його права та обов'язки, причини зупинки його транспортного засобу.
Так, вислухавши адвоката особи, що притягається до відповідальності та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Відповідно до ст. 1 КУпАП України, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 9 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані зокрема, алкогольного сп'яніння.
Стаття 14 ЗУ "Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» - поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 1.3 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001року за №1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Так, відповідно до вимог п. 2.9. а ПДР України - водію забороняється керувати транспортним засобом у стані зокрема, алкогольного сп'яніння.
Стаття 266 КУпАП визначає, що особи, які керують зокрема транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Так, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння, в інших закладах забороняється. При цьому о гляд осіб на стан сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан сп'яніння, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан сп'яніння, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП встановлено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року за №1395. Так, відповідно до розділу Х цієї Інструкції, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають зокрема у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Вищевказані вимоги також дублюються Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року за №1103, де передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають зокрема у стані а сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Так, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з
використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту,
який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Крім того, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року за №1452/735 - огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Під час розгляду справи в суді представник особи, яка притягається до відповідальності - адвокат Паєта В.В. з обставинами, викладеними в протоколі, винесеному відносно ОСОБА_1 , не погодився, надавши суду письмові заперечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Таким чином, зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції відповідної статті КУпАП та утворюють об'єктивну сторону складу правопорушення.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №484408 від 24.10.2023 року, складеним відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлено, що24.10.2023 року о 08 год. 10 хв. в м. Вишгороді по вул. Ягідна, 5, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки SKODA OKTAVIA, д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився за допомогою приладу «Драгер 6820 ARLJ 0473», проба позитивна - 0,34 % проміле.
Зазначеним протоколом про адміністративне правопорушення зафіксовано обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 , в ньому відображені необхідні й передбачені ст. 256 КУпАП відомості. Так, протокол оформлений компетентною уповноваженою особою в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в протоколі викладено місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №484408 від 24.10.2023 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на факт роз'яснення його процесуальних прав, передбачених ст. 63 Конституції Українита ст. 268 КУпАП, про що зроблена відмітка у протоколі, те є підпис особи, яка притягається до відповідальності. Вказаний протокол підписано особою, що його склала та самим ОСОБА_1 .
При цьому, протокол містить пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме у відповідній графі ОСОБА_1 зазначив, що ввечері випив пляшку пива, а з ранку керував автомобілем.
Відомості про те, що ОСОБА_1 оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання відносно нього цього протоколу у справі відсутні.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №484408 від 24.10.2023 року відповідає вимогам, установленим ст. 256 КУпАП та Інструкції №1376.
Також, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №484408 від 24.10.2023 року, складеному відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими судом письмовими доказами:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 24.10.2023 року, в якому викладені ознаки алкогольного сп'яніння, виявлені у ОСОБА_1 та вказаний результат його огляду за допомогою приладу «Драгер 6820 ARLJ 0473», проба позитивна - 0,34 % проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому також зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та зафіксовано результат його огляду за допомогою приладу «Драгер 6820 ARLJ 0473», проба позитивна - 0,34 % проміле. При цьому вказаний акт підписано свідками, пояснення яких додані до протоколу та самим ОСОБА_1 , який у відповідній графі акту зазначив, що з результатами згоден, заперечень жодних від нього не зазначено;
- результатом тестування на алкоголь до протоколу від 24.10.2023 року за №188, в якому зазначений результат - 0,34 % проміле;
- рапортами інспекторів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області;
- поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ці письмові докази підтверджують факт керування ОСОБА_1 24.10.2023 року транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 року у справі за №161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності, у тому числі відеозаписом.
Так зі змісту пояснень свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , доданих до протоколу слідує, що вказані особи були присутні коли водій ОСОБА_1 проходив огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», проба позитивна - 0,34 % проміле.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Також згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про Національну поліцію" - поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №484408 від 24.10.2023 року обставини підтверджується також і відеозаписом доданим до матеріалів справи. Так, із зазначеного відеозапису вбачається, що поліцейські зазначили на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, висунули вимогу про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд за допомогою технічного засобу на місці зупинки, або в закладі охорони здоров'я, що передбачено ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.2008 року за №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України за №1452/735 від 09.11.2015 року. На пропозицію пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки ОСОБА_1 погодився, самостійно обрав упаковану трубку для продуття і, після продуття приладу «Драгер 6820» та ознайомлення з результатами тесту, жодних заперечень, або незгоди з його результатами, необхідності проведення оглядув закладі охорони здоров'я не висував. При цьому в самому протоколі ОСОБА_1 написав власноруч, що вживав алкогольні напої перед цим ввечері, а з ранку керував автомобілем. Також із зазначеного відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 факту керування ним автомобілем перед його зупинкою 24.10.2023 року не заперечував, навпаки пояснив звідкіля і куди він рухався.
Оглянутий судом вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Зазначений відеозапис є одним із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксована подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи адвоката про те, що відеофіксація обставин, викладених в протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 відбувалася з порушенням закону, судом не приймаються, оскільки ст. 251 КУоАП встановлені джерела доказів у справах про адміністративні правопорушення, при цьому вказаною нормою закону не встановлено вичерпний перелік документів чи інших джерел інформації, які можуть бути доказами, а відтак відеозапис, здійснений працівником поліції, що містить фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст. 251 КУпАП. Крім того, чинними нормами КУпАП не встановлено вимог щодо визнання доказів недопустимими, а тому наявний у справі відеозапис з відеозаписувального пристрою, проведений поліцейським у цьому провадженні, на якому зафіксовано спілкування поліцейських з ОСОБА_1 та процедура огляду останнього на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер 6820 ARLJ 0473», що відбувалася у присутності двох свідків, є належним і допустимим доказом.
Крім того, суд враховує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП - огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; під час проведення огляду осіб, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У даному випадку огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відбувався, як із застосуванням технічних засобів відеозапису, так і в присутності двох свідків, що у розумінні положень ч. 2 ст. 266 КУпАП є самодостатнім способом дотримання процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи представника Кононовича М.І. про те, що із наданого суду відеозапису не вбачається моменту виявлення ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , що працівники патрульної поліції не вказали на певні ознаки його сп'яніння та не вчинили жодних дій щодо їх виявлення та перевірки, а саме: огляд долоней та рук, реакції зіниць очей на світло, перевірка стійкості ходи, а тому захисник вважає, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, є безпідставними, виходячи з того, що як вбачається з тесту на алкоголь з використанням спеціального технічного засобу «Драгер 6820 ARLJ 0473» стосовно ОСОБА_1 , результат тесту - 0,34 % проміле, тобто останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Письмова згода ОСОБА_1 з результатом тесту - 0,34 % проміле, зафіксована в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а тому факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння на момент його зупинки працівниками поліції встановлений у визначений законом спосіб.
ОСОБА_1 та його представник не надали належних, допустимих та достатніх доказів того, що працівниками поліції не було надано йому можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, а відтак відсутні підстави вважати, його було обмежено у процесуальних правах, в тому числі й у праві на захист. Даними переглянутих в судовому засіданні матеріалів відеозапису також встановлено, що ОСОБА_1 з результатами його огляду на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного приладу «Драгер 6820» погодився, не заперечував результату тесту - 0,34 % проміле, в протоколі особисто зазначив, що «перед цим ввечері вживав алкогольні напої», жодних вимог їхати до медичного закладу не висказував, що автоматично відкидає можливість відмови працівників поліції у задоволенні прохання водія пройти огляд у медичному закладі та роблять безпідставними доводи про те, що працівниками поліції не було роз'яснено право пройти огляд в закладі охорони здоров'я.
Також посилання адвоката Паєти В.В. на те, що працівники поліції у встановленому законом порядку не направили ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння суд відхиляє ще й з таких підстав:
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений: ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1103 від 17.12.2008 року та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України за №1452/735 від 09.11.2015 року.
Так, відповідно до ч. ч. 2 і 3 ст. 266 КУпАП - огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан зокрема алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами - огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Крім того, згідно з положеннями п. п. 3 та 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1103 від 17.12.2008 року - огляд на стан зокрема алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, при цьому водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Аналогічні положення містять п. п. 6 та 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС і МОЗ України за №1452/735 від 09.11.2015 року, згідно яких огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Отже за змістом наведених вище нормативних актів, у випадку відмови від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловленої чіткої незгоди з його результатами, водій підлягає обов'язковому направленню поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Оскільки ОСОБА_1 підписав акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, то суд вважає, що у працівників поліції не було правових підстав для його обов'язкового направлення для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Таким чином суд зазначає, що огляд на стан сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а лишеу разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, або в разі незгоди з його результатами - огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Як вже неодноразово зазначалося вище, ОСОБА_1 незгоди пройти огляд на місці зупинки автомобіля за допомогою приладу «Драгер» не висказував, як і не заперечував результатів такого огляду.
Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких даних, які би давали підстави вважати, що працівники патрульної поліції були упереджені при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не встановлено під час розгляду справи в суді й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели б до його примусової згоди пройти огляд лише на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу та відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Окрім того, під час розгляду справи судом ОСОБА_1 та його представник не надали суду доказів того, що дії поліцейських ними оскаржувались, що дає підстави для висновку про те, що вони погодилися із законністю дій працівників поліції.
Суд вважає безпідставними доводи представника особи, що притягається до відповідальності про те, що під час зупинки та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 поліцейські допустили порушення, а саме те, що його автомобіль вони зупинили безпідставно. Відхиляючи доводи в цій частині, суд звертає увагу на те, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. До того ж, суд бере до уваги те, що факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у вказані в протоколі про адміністративне правопорушення час та місці він під час його зупинки не оспорював.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення та не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водія працівниками поліції. Отже, обставини законності зупинки автомобіля ОСОБА_1 працівниками поліції та законність причин перевірки документів водія жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
З наведених вище підстав в сукупності, суд не приймає до уваги надану представником особи, що притягається до відповідальності, адвокатом Паєтою В.В. довідку лікаря - нарколога клініки «Для дорослих» відносно ОСОБА_1 про те, що у нього 24.10.2023 року, після проведення тесту, алкоголю не виявлено. Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 266 КУпАП - перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан зокрема, алкогольного сп'яніння, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій, при цьому проведення огляду осіб на стан сп'яніння, в інших закладах забороняється; огляд осіб на стан сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення; огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського; кожний випадок огляду осіб на стан сп'яніння, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Жодних доказів на підтвердження наведених ст. 266 КУпАП вимог, адвокатом суду не надано.
Інші доводи представника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Паєти В.В., а також висловлена в письмовому клопотанні його позиція судом не приймаються до уваги, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та не впливають на висновки суду.
За порушення встановлених правил співіснування особа піддається примусу у вигляді накладення стягнення, користуючись яким, суспільство забезпечує погодженість особистих і суспільних інтересів, скеровує поведінку особи у необхідне, суспільно корисне русло. Отже, юридична відповідальність для особи застосовується невідворотно, якщо є позитивно виражені умови для настання такої відповідальності та немає негативно виражених умов для її усунення. Відповідальність є мірою людини. Людина постає вольовою особою завдяки розуму, а завдяки волі і свободи вона відповідає за свої вчинки. Так, юридична відповідальність передбачає для порушника настання обов'язків зазнавати несприятливих наслідків у вигляді особистого, майнового та іншого характеру, вид і міра яких передбачені санкціями правових норм. Вид і міра за вчинення діяння, передбаченого ст. 130 КУпАП втратило значення, як дрібного делікту, оскільки роками відповідальність за такі діяння посилюється та є резонансними в національній системі права через настання суспільно небезпечних наслідків, а відтак діяння за ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними та допустимим і такими, що доводять «поза розумним сумнівом» винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність та вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП слід стягнути з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір», який був чинним на момент надходження протоколу про адміністративне правопорушення до суду (06.11.2023 року).
Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок на користь держави.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.
Суддя О.П. Дьоміна