Номер справи 220/1781/23
Номер провадження 3/220/19/24
10 січня 2024 року Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішина О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 24.11.2023 р. серії ВАВ № 976484, 24.11.2023 р. о 17 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , стосовно якого 22.11.2023 р. винесено терміновий заборонний припис серії АА № 417486 про зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи ОСОБА_2 , не виконав його, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 976484 від 24.11.2023 р., в якому викладені обставини скоєного правопорушення та згідно якого ОСОБА_1 з зазначеним у протоколі і своїми правами ознайомлений;
- письмові пояснення ОСОБА_1 , викладеними на окремому аркуші, відповідно до яких він не оспорював обставини викладені в протоколі, зазначив, що він, мешкає разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 та неповнолітньою донькою ОСОБА_3 за зазначеною у протоколі адресою. 22.11.2023 року, відносно нього було винесено терміновий заборонний припис серії АА № 417486 про зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи ОСОБА_2 , з приводу здійснення ним сімейного насильства у відношенні дружини. 24.11.2023 р. ОСОБА_1 намагався поговорити з дружиною щоб залагодити конфлікт. Проте дружина відмовилася миритися, з огляду на що ОСОБА_1 запропонував їй іти туди звідки вона прийшла;
- заяву ОСОБА_2 від 24.11.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;
- письмові пояснення ОСОБА_2 , згідно яких 24.11.2023 р. близько о 17 год. 00 хв. її чоловік ОСОБА_1 з невідомих причин почав висловлювати на її адресу погрози, після чого почав хватати за одяг. З огляду на це ОСОБА_2 вийшла на подвір'я будинку та викликала поліцію.
В судове засідання ОСОБА_1 , якому було повідомлено про день та час розгляду справи шляхом направлення на номер телефону, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, смс-повідомлення, а також надсилання за адресою його проживання поштового відправлення, яке ним було отримане, не з'явився без поважних причин, про причини свого неприбуття не повідомив. Враховуючи те, що ОСОБА_1 без поважних причин не з'явився до суду, будь-яких заяв від нього не надходило, доказів поважності причини неявки в судове засідання суду не надав, суд вважає причини його неявки не поважними та з урахуванням викладеного, вважає можливим відповідно до ст. 268 КУпАП розглянути справу у відсутності правопорушника.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КпАП України відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Тобто окремою ознакою вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України є невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Разом з тим, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено терміновий заборонний припис від 22.11.2023 р. відносно ОСОБА_1 , у невиконанні якого він обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav.Russia", рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelinv.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950 р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Оскільки суду не надано доказів порушенняОСОБА_1 термінового заборонного припису, суд доходить висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КупАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження за справою про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд доходить висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 245, 280, 256, 247 п.1, 284 п.3, ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, суд -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.М. Якішина