Справа № 127/861/24
10 січня 2024 року суддя Вінницького міського суду Вінницької області Федчишен С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України.
Згідно ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них (ч.2 ст. 28 ЦПК України).
Однак, до матеріалів позовної заяви позивачем не надано доказів в підтвердження того, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає і зареєстрована разом з позивачкою і знаходиться на її утриманні.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Крім того, згідно ч.9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Однак, позивачем не зазначено місце проживання та реєстрації відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Статтею 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що з 01.01.2024року, за подання позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20грн.).
Дана позовна заява подана шляхом поштового зв'язку і згідно відстеження № 21050 2579520 6 відправлення прийнято на поштове відділення 08.01.2024року, тобто розмір судового збору мав би бути сплачений відповідно до ставок визначених ЗУ «Про судовий збір» від 01.01.2024р.
Однак, до матеріалів справи позивачем надано квитанцію № 0.0.3387811615.1 від 29.12.2023року про оплату судового збору на суму 1073,60грн., а тому позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 137,60грн. та докази того ( в оригіналі) надати суду.
Положеннями статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї доказів відповідач є громадянином Індії.
Порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Оскільки справи про розірвання іноземних шлюбів є різновидом справ з «іноземним» елементом (стаття 1 Закону України «Про міжнародне приватне право»), то вони регулюються насамперед міжнародними договорами України. Основним видом таких міжнародних договорів є двосторонні договори України про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах.
Виходячи зі змісту міжнародних договорів України про правову допомогу, компетенція судів з вирішення справ про розірвання шлюбу може визначатися за декількома критеріями: 1) суд держави спільного громадянства подружжя; 2) суд держави громадянства одного з подружжя; 2) суд держави місця проживання одного з подружжя; 3) суд держави останнього спільного місця проживання подружжя. Важливо підкреслити, що між цими критеріями міжнародної підсудності немає субординації, вони є альтернативними. Це означає, що право вибору суду однієї з Договірних держав належить тому з подружжя, хто бажає ініціювати судовий процес щодо розлучення і зробить це раніше за іншого з подружжя.
Отже, сповіщення відповідача ОСОБА_2 повинно здійснюватися у рамках міжнародної співпраці.
Підготовка даної справи до судового розгляду буде проводитися з застосуванням положень «Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 року № 1092/5/54. У разі відкриття провадження у справі, в порядку підготовки справи до судового розгляду, судом буде направлятися до компетентного органу Республіки Індії за місцем знаходження відповідача доручення про вручення судових документів та виконання окремих процесуальних дій.
Статтею 2 Договору між Україною та Республікою Індія про взаємну правову допомогу у цивільних і господарських справах передбачено, що запити про правову допомогу надсилаються через центральні органи Договірних Сторін. В Україні Центральним органом є Міністерство юстиції України. В Республіці Індія Центральним органом є Міністерство права і юстиції.
Статтею 3 Договору встановлено, що прохання про надання правової допомоги та додатки до нього складаються мовою запитуючої Договірної Сторони, до них також додаються завірені копії перекладу на мову запитуваної Договірної Сторони або на англійську мову. Документи, отримані при виконанні запитів про допомогу, мають готуватися мовою запитуваної Договірної Сторони разом з засвідченим перекладом на англійську.
Разом з тим, пунктом 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 р. № 1092/5/54(далі - Інструкція), визначено, що у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні. Витрати, пов'язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України. Переклад засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.
Однак, для цього позивач не подала суду пакет документів з їх перекладом на офіційну мову запитуваної Держави.
Відповідно до ч. 3 ст.10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
А тому, позивачу необхідно надати суду повний пакет документів із завіреним перекладом на мову запитуваної Договірної Сторони або на англійську мову (у двох примірниках), для подальшого можливого звернення з судовим дорученням до іноземного суду. Одночасно має бути поданий документ, з якого вбачатиметься, що у особи, яка здійснила переклад, є такий дозвіл (сертифікат або інший дозвільний документ).
Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, дану заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175- 177, 185, 260, 261 ЦПК України, -
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, про що повідомити позивача.
В разі невиконання вказаних недоліків, дана заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: