Справа № 127/34417/23
Провадження № 2/127/4493/23
10.01.2024 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Антонюка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниця, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2022 року був розірваний. Від шлюбу сторони мають 2-х спільних дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час є повнолітнім та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що відповідач тільки інколи надає кошти на доньку, але це відбувається нерегулярно та є недостатнім для належного її утримання. Крім того, кожен раз позивач змушена просити кошти у відповіда та переконувати його у необхідності даної суми. У зв'язку з чим, позивач була змушена звернутись з позовом до суду про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошові сумі в розмірі 4000 грн. щомісячно, які підлягають індексації, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 21.11.2023 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) осіб. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши та проаналізувавши докази по справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову виходячи з наступного.
Судом достовірно встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2022 року був розірваний.
За час спільного проживання у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_3 , який на даний час є повнолітнім, та ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась донька - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.09.2008 року.
Відповідно до довідки з КК «Центральний» від 19.10.2023 року, неповнолітня ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Виниклі правовідносини регулюються ст. ст. 80, 180-184 СК України.
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, Конвенції про права дитини, статей 5, 154, 257 СК України держава Україна гарантує кожній дитині захист її прав та інтересів, бере під свою охорону кожну дитину як особистість.
Згідно із ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно зі ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідач є молодою, фізично здоровою людиною та має можливість сплачувати аліменти в твердій грошові сумі в розмірі 4 000 грн. щомісячно, які підлягають індексації, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення аліменти в твердій грошові сумі в розмірі 4 000 грн. щомісячно, які підлягають індексації, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати в розмірі 1073, 60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 80, 88, 180-184 СК України, ст.ст.12, 49, 76, 81, 141, 89, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердіЙ грошові сумі в розмірі 4 000 грн. щомісячно, які підлягають індексації, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду, а саме 07.11.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 1 073, 60 грн. судового збору на користь держави.
Рішення суду, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.
Повний текст рішення виготовлено 10.01.2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: