Справа № 405/5318/23
провадження № 1-кс/405/10/24
04.01.2024 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджене начальником відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Гузун, Неспорянського району, Молдова, громадянина України, який не працює, не одружений, без офіційного місця реєстрації, без постійного місця проживання, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше тричі судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022121010001883 від 22.07.2022, -
03.01.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Також слідчим наголошується про існування ризиків, які передбачений п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, за обставин, які в ньому викладені.
Підозрюваний заперечив відносно задоволення клопотання слідчого, в обґрунтування чого вказав, що він відбуває покарання за вироком суду, переховуватись від суду він не може, оскільки його вже позбавлено волі.
Захисник підтримав позицію підзахисного, додатково пояснив, що ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком суду, за яким його позбавлено волі.
Заслухавши доводи прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 22.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022121010001883 за ч.2 ст. 307 КК України.
29.12.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, відповідно до якої: ОСОБА_8 , утримуючись в Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор», повторно, у невстановлений досудовим розслідуанням час, але не пізніше 13.07.2023, при невстановлених обставинах та місці, вступив у попередню змову із ОСОБА_9 , та ОСОБА_4 щодо незаконного придбання, зберігання, пересилання з метою збуту та передачі у місце позбавлення волі наркотичного засобу, обіг якого обмежено, - метадону, особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабісу та психотропної речовини, обіг якої обмежено, метамфетаміном.
Так, діючи в межах спільного злочинного умислу із ОСОБА_9 р.н. та ОСОБА_4 щодо незаконного придбання, зберігання, пересилання з метою збуту та передачі у місце позбавлення волі наркотичного засобу, обіг якого обмежено, - метадону, особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабісу та психотропної речовини, обіг якої обмежено, - метамфетаміну, повторно, у невстановлений органом досудового розслідування час та за невстановлених обставин та місці, у порушенням вимог Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, зі змінами та доповненнями, «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 зі змінами та доповненнями, ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбали наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон, масою не менше 0,4145 г, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину, не менше 5,290 г, та психотропну речовину, обіг якої обмежено, метамфетамін, масою не менше 0,3544 г.
У подальшому, ОСОБА_4 , діючи в межах спільного злочинного умислу із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та повідомив ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_4 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про необхідність пересилання передачі з продуктами харчування у Державну установу «Кропивницький слідчий ізолятор» на ім'я арештованого - ОСОБА_11 .
У подальшому, ОСОБА_10 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_4 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , 11.07.2023 перебуваючи у відділенні № 1 ТОВ «Нова пошта» м. Татарбунари Одеської області, під анкетними даними іншої особи, а саме: ОСОБА_12 ( АДРЕСА_2 ) використовуючи послуги кур'єрської доставки, направив кур'єрською доставкою ТОВ «Нова пошта», до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор», що розташований у м. Кропивницькому по вул. Куроп'ятникова, 50-Б на ім'я ОСОБА_11 , передачу із продуктами харчування із замаскованим у ній раніше придбаним наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - метадоном, особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом та психотропною речовиною, обіг якої обмежено, - метамфетаміном, яку він отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, яку останній передав йому напередодні.
13.07.2023 під час проведення огляду вмісту посилки у Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор», в період часу з 17 год. 00 хв. по 17 год. 40 хв., виявлено та вилучено поліетиленовий пакетик в якому знаходилась кристалічна речовина білого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадоном, масою 0,4145 г, поліетиленовий пакет в якому знаходилась подрібнена речовина зеленого кольору, як є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину, 5,290 г, та поліетиленовий пакетик в якому знаходилась кристалічна речовина жовтого кольору, яка є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, метамфетаміном, масою 0,3544 г.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Надані слідчим докази, а саме: протокол огляду місця події від 13.07.2023, експрес накладна НоваПошта від 11.07.2023, протоколи допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 14.07.2023, ОСОБА_15 , висновок експерта від 26.07.2023 №СЕ-19/112-23/6792-НЗПРАП, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 18.12.2023, протокол про результати проведення НС(р)Д - зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж: контроль за телефонними розмовами ОСОБА_8 від 07.09.2023, свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.11.2023 продовжено строк досудового розслідування до 03.02.2024.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань.
Враховуючи, що досудове розслідування наразі триває, ОСОБА_4 може впливати на свідків, а також, шляхом застосування підкупу, шантажу та погроз, тим саме матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом впливу на них.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
Також є доведений ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 був тричі судимий за вчинення умисних злочинів, два з яких, вчинені проти власності, на теперішній час перебуває в статусі обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тому названі обставини з високою вірогідністю свідчать, що застосувавши менш суворий запобіжний захід ОСОБА_4 продовжить вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, або вчинить нове кримінальне правопорушення.
Наявність інших ризиків стороною обвинувачення не доведено.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, раніше судимий, а тому, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що він не працює, не одружений, раніше тричі судимий, на теперішній час перебуває в статусі обвинуваченого в рамках іншого кримінального провадження, характеризуючих даних та відомостей про стан здоров'я ОСОБА_4 не надано, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб забезпечити його належну процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може впливати на свідків, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити нове, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, з урахуванням майнового стану підозрюваного, слідчий суддя визначає підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 31 день, тобто з 04.01.2024 по 03.02.2024 включно, в межах строку досудового розслідування.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151400 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA458201720355279001000002505, призначення платежу - забезпечення виконання ухвали суду від 04.01.2024 по справі № 12022121010001883 від 22.07.2022.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави ОСОБА_4 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 03.02.2024 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов'язків. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 , та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави ОСОБА_4 , він вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_16