Справа № 390/2579/23
Провадження № 3/390/1293/23
"09" січня 2024 р. м. Кропивницький
Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Квітка О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Пржевальськ, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 486456 ОСОБА_1 ставиться в провину, що протягом з 11.09.2023 по 18.09.2023, о 19 год., неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки по відношенню до своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за адресою свого проживання АДРЕСА_1 , в групі «Вайбер» виражалася нецензурною лайкою в бік однокласника ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглядати справи без її участі, оскільки не має змоги з'явитися на судове засідання.
Судом дослідженні наступні матеріали:
- протокол про адміністративне правопорушення від 23.12.2023 № 486456 (серії протоколу неможливо розібрати) (а.с.1);
- рапорт інспектора чергового ВП №2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 12.12.2023 (а.с. 2);
- світлини екрану із повідомленнями (а.с. 3-8);
- письмові пояснення неповнолітньої ОСОБА_2 (а.с. 9);
- копія паспорта ОСОБА_1 та картки платника податку (а.с. 10-13);
- копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 (а.с. 14);
- довідка про склад сім'ї ОСОБА_1 (а.с. 16);
- характеристика ОСОБА_1 , з якої вбачається, що остання характеризується задовільно (а.с. 17);
- психолого-педагогічна характеристика неповнолітньої ОСОБА_2 (а.с. 18).
Відповідно до ч.1 ст.184 КУпАП відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно зі ст. 9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вимогами ст.ст. 245, 280 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно із ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Частиною 1 ст. 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Виховання - це планомірний та цілеспрямований вплив на свідомість та поведінку людини з метою формування певних установок, понять, принципів, ціннісний орієнтацій, які забезпечують необхідні умови для її розвитку, підготовки до життя та праці.
До матеріалів справи долучено світлини екрану із повідомленнями, проте не вказано, в який спосіб були здобуті вказані докази та яким чином зафіксована здобута інформація. Крім того, із долучених світлин неможливо встановити повний текст всіх записів. Тому вказані роздруківки (а.с. 3-8) визнаються судом неналежним та недопустимим доказом і не беруться до уваги при вирішенні питання щодо вини ОСОБА_1 ..
З досліджених в судовому засіданні доказів не вбачається, що ОСОБА_1 не виконує своїх батьківських обов'язків щодо виховання своєї доньки ОСОБА_2 .. Одноразове вчинення останньою необдуманих діянь не може вказувати на невиконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків в такому ступені, що потребує реакції органів держави у виді застосування заходів адміністративного впливу.
Відповідно до ч. 2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії або бездіяльність.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі й закріпленою в статті 62 Конституції України.
ЄСПЛ в рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рибемон проти Франції» зазначено, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, ніж це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин.
З огляду на викладене, з урахуванням принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 62 Конституції України, а також з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, що між діянням ОСОБА_1 та наслідками, які настали, відсутній причинний зв'язок, а отже відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КпАП, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КпАП провадження у справі слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283-284 КУпАП,
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О.Квітка