Справа № 192/56/24
Провадження № 3/192/70/24
10 січня 2024 року в смт Солоне суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новопокровка Солонянського району Дніпропетровської області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,
за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1831 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №344037 від 26 грудня 2023 року, ОСОБА_1 з 11 квітня 2023 року по 26 грудня 2023 року в АДРЕСА_1 , не здійснював сплату аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 22 157 гривень 74 копійки, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1831 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином згідно підпису в протоколі. У зв'язку з викладеним суддя вважає за можливе розглянути протокол за відсутності ОСОБА_1 до оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП його участь не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважаю, що справа підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Підставами притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1831 КУпАП є: несплата аліментів зокрема, на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Разом з тим з досліджених суддею матеріалів було з'ясовано, що судовий наказ Солонянського районного суду Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_2 в розмірі по від його щомісячного доходу починаючи з 11 квітня 2023 року і до повноліття дитини було видано 02 травня 2023 року, а постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 72273468 за даним судовим наказом прийнята 19 липня 2023 року.
Таким чином на час складання протоколу - 26 грудня 2023 року не минуло шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята 19 липня 2023 року, а заборгованість зі сплати аліментів виникала за період з 11 квітня 2023 року, а не з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, як зазначено в диспозиції ч. 1 ст. 1831 КУпАП.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». Згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), згідно яких "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом".
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Невідповідність відомостей, які зазначені в протоколі іншим доказам, не є підставою для повернення протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення, відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення», оскільки положення наказу Міністерства внутрішніх справ України « Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» від 06 листопада 2015 року № 1376 не передбачають можливості внесення змін до вже складеного протоколу або виправлень.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 1831, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1831 КУпАП - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1831 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги особою протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя Н. О. Щербина