Справа № 206/6181/23
Провадження № 1-кп/206/82/24
04 січня 2024 року м. Дніпро
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №1202304170000465 від 02.08.2023 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, має на утриманні малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 10.04.2018 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 75, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,-
25 грудня 2023 року до Самарського районного суду міста Дніпропетровська надійшли матеріали кримінального провадження №12023041700000465, відомості про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2023, відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Прокурор просить призначити справу до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складено із дотриманням вимог, передбачених ст. 291 КПК України, підстав для повернення обвинувального акту не має, справа підсудна Самарському районному суду м. Дніпропетровська.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 також вважають можливим призначити справу до судового розгляду.
Заслухавши думки учасників провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Дане кримінальне провадження підсудне Самарському районному суду м. Дніпропетровська, обвинувальний акт складено із дотриманням вимогам встановлених КПК України, підстави для повернення обвинувального акту прокурору, закриття провадження з підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України, не має. Перешкод для призначення справи до розгляду судом не встановлено.
Прокурором також подано письмове клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. В обгрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення ( злочину), за яке відповідно до положень ст. 12 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Зазначене дає підстави вважати, що у разі доведення вини, під загрозою застосування найсуворішого покарання у вигляді тривалого позбавлення волі, ОСОБА_4 може переховуватися від суду, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України Окрім цього, у даному кримінальному проваджені ще не допитані свідки, а тому існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що, знаходячись на свободі, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному провадженні. Також існує наявність ризику, встановленого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, знаходячись на свободі, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник обвинуваченого проти задоволення клопотання заперечує. Вказує на те, що прокурором не доведено існування ризиків, визначених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні двох малолітніх дітей, а тому просить обрати ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений підтримав доводи захисника і просить обрати йому більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2023 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 січня 2024 року.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України відносно ОСОБА_4 , суд констатує наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені в ухвалі слідчого судді від 15.11.2023 року, і які, на думку суду, є наявними і не відпали. Так, ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований, не одружений, але має на утриманні двох малолітніх дітей, суворість очікуваного покарання у рамках висунутого обвинувачення, у своїй сукупності підвищує ризики переховування обвинуваченого та вчинення інших кримінальних правопорушень. Крім того у даному кримінальному провадженні не допитані свідки, а тому обвинувачений може незаконно впливати на свідків. Усе перелічене вище вказує на неможливість зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід.
Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпали, суду не надано.
Застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає не лише особі обвинуваченого, а і характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченому ОСОБА_4 розміру застави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314-316,177,178 181193-194, 196, 369-372, 376, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення ( злочину) передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 03 березня 2024 року.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, у відкритому судовому засіданні на 12 січня 2024 року об 11-00 год. у приміщенні Самарського районного суду м. Дніпропетровська, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Електрична, 1А (каб. 210).
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого.
Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1