09 січня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/15379/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря - Михайлової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» до Деснянського відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірної та скасування в частині постанови,
Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» (далі - ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Деснянського відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ, відповідач), у якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову НОМЕР_2, винесену 27.09.2023 заступником начальника відділу, в частині накладення арешту на кошти, що належать ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» та знаходяться на н/р НОМЕР_1 в АТ «Банк Альянс», код банку 300119 і призначені для виплати заробітної плати працівникам підприємства, розрахунків з бюджетом, сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску та інших загальнообов'язкових платежів підприємства.
Позов мотивовано тим, що рахунок, на який відповідач наклав арешт, має спеціальний режим використання. Так, рахунок та кошти, які знаходяться на ньому, використовуються підприємством для виплати працівникам заробітної плати і розрахунків з бюджетом, сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску. Арешт коштів на спірному рахунку призведе до заборгованості перед бюджетом, нарахування пені та недоїмки, повністю паралізує роботу всього підприємства.
Ухвалою судді Зайця О.В. від 09.11.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
21.12.2023 на підставі розпорядження керівника апарату суду №301, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв'язку з припиненням повноважень судді Зайця О.В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Бородавкіній С.В.
Ухвалою судді Бородавкіної С.В. від 03.01.2024 поновлено позивачеві строк на звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, надіслав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити та зазначив, що оскільки правові підстави для зупинення вчинення виконавчих дій або відкладення проведення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні у державного виконавця були відсутні, мораторій на задоволення вимог кредиторів (стягувачів) судом скасовано, план санації не затверджено, а заборгованість згідно зведеного виконавчого провадження боржником не сплачена, відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника, в тому числі, на спірному рахунку. При цьому, арешт накладено на всі кошти, крім тих, що містяться на рахунках накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено. Крім того, з урахуванням положень пункту 10-2 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» накладення арешту на кошти боржника-юридичної особи не перешкоджає позивачу сплачувати заробітну плату найманим працівникам, обов'язкові податки та збори.
Також представником відповідача надано клопотання про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує такі обставини.
Відповідно до матеріалів справи на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження НОМЕР_2, боржником у якому є ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» (а.с. 81-225).
У межах вказаного виконавчого провадження заступником начальника Відділу 27.09.2023 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику (а.с. 6-11).
Як зазначає позивач, на підставі зазначеної постанови накладено арешт, у тому числі, на кошти, що знаходяться на рахунку ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Банк Альянс», який має спеціальний режим використання (рахунок використовується для виплати працівникам підприємства заробітної плати, сплати обов'язкових платежів та зборів) (а.с. 13-19).
У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України від 21.04.1999 №606-XIV «Про виконавче провадження» (чинним на момент відкриття виконавчого провадження), який втратив чинність на підставі Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Положеннями статті 1 Законом №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню..
Статтею 10 Закону №1404-VIII визначено перелік заходів примусового виконання рішень.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Частиною першою статті 48 Закону №1404-VIII передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частини другої статті 48 Закону №1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 151 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону №1404-VIII виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Згідно із частиною третьою статті 52 Закону №1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
За приписами статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Отже, виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом №1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
При цьому, частиною другою статті 48 Закону №1404-VIII встановлено перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Вказаний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №905/361/19 та від 20 квітня 2022 року у справі №756/8815/20.
Статтею 59 Закону №1404-VIII врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного виконавцем.
Зокрема, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Отже, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VIII.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
При цьому, передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону №1404-VIII зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку з забороною встановленою законом.
Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року по справі №520/4794/20 про оскарження дій державного виконавця з арешту грошових коштів боржника - фізичної особи у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису нотаріуса, дійшов висновку про те, що банк повинен повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунках боржника та повернути постанову про накладення арешту на грошові кошти, накладення арешту на які заборонено законом. Одночасно боржник, звертаючись до виконавця з заявою про неможливість накладення арешту на кошти на рахунку та/або про зняття арешту, повинен надати підтверджуючі документи.
У постанові від 22 липня 2021 року по справі №280/3860/20 Верховний Суд встановивши, що постанова про накладення арешту містить застереження для банку про неможливість накладення арешту на кошти, звернення стягнення на які заборонено законом, дійшов до висновку про законність такої постанови виконавця, переконливих підтверджень про спеціальний режим банківського рахунку виконавцю надано не було, оскільки на зазначений рахунок було перераховано також кошти, що не були заробітною платою позивачки.
Сторонами не заперечується, що на підставі постанови Відділу від 27.09.2023, винесеної в межах ВП НОМЕР_2, накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунку ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Банк Альянс».
У поданому позові підприємство просить скасувати постанову відповідача про арешт коштів боржника від 27.09.2023 ВП НОМЕР_2 в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на вказаному рахунку, оскільки він використовується для виплати заробітної плати співробітникам та сплати обов'язкових зборів та податків.
Разом із тим, із наданих підприємством до суду виписок по спірному банківському рахунку встановлено, що позивач використовував відповідний рахунок як для виплати заробітної плати працівникам (сплати єдиного внеску та ПДФО), так і для здійснення господарської діяльності та різних розрахунково-касових операцій (орендна плата та плата за обслуговування майна; оплата за позачергову технічну перевірку; оплата за паливо; оплата за стоянку авто, тощо) (а.с. 13-19), що спростовує факт використання позивачем рахунку виключно для зарахування заробітної плати працівникам та сплати податків.
Документальне підтвердження того, що рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Банк Альянс», має спеціальний режим використання, відповідачу не було надано.
Також суд звертає увагу на те, що Законом України від 11.04.2023 №3048-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» запроваджено окремий порядок відповідно до якого, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п'яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.
За таких обставин, позивач у зв'язку з арештом коштів на спірному рахунку не позбавлений права на перерахування працівникам підприємства заробітної плати в розмірі не більше п'яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім того, аналізуючи зміст постанови про арешт коштів боржника від 27.09.2023, суд встановив, що державний виконавець у ній акцентував увагу на тому, що арешт накладено на всі кошти, «крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику».
Отже, з огляду на вимоги Закону №1404-VIII, державним виконавцем у постанові про арешт коштів боржника встановлено обмеження щодо накладення арешту на кошти, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстави для зняття арешту з коштів на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому позивачем у АТ «Банк Альянс», відсутні.
Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, установлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» до Деснянського відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірної та скасування в частині постанови - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» (код ЄДРПОУ 01431535, вул. Шевченка, 15, м. Чернігів, 14000).
Відповідач: Деснянський відділ Державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 35029719, вул. Княжа, 28, м. Чернігів, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна