08 січня 2024 року
м. Київ
справа №280/3579/23
адміністративне провадження №К/990/43084/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі №280/3579/23 за позовом ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 апеляційну скаргу позивача залишено без руху та надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги - надання документа про сплату судового збору та доказів направлення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги з доданими до неї документами.
25.10.2023 судом апеляційної інстанції винесено ухвалу про повернення апеляційної скарги, яка вмотивована тим, що скаржник у встановлений судом строк виявленого недоліку апеляційної скарги не усунув - не надав суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Вирішенню питання щодо повернення апеляційної скарги передувало вирішення судом заявленого апелянтом клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору, в задоволенні якого було відмовлено.
19.12.2023 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі №280/3579/23.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята 25.10.2022 та в цей же день складено її повний текст. При цьому, касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції 19.12.2023, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником причин пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві причин пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження при поданні касаційної скарги скаржник зазначив, що вчасна подача цієї касаційної скарги була неможлива у зв'язку з тим, що апеляційним судом не виконано вимог частини шостої статті 251 КАС України (не надіслано йому оскаржуване рішення засобами поштового зв'язку чи на офіційну електронну адресу), а повітряні тривоги у місті Запоріжжі стали перешкодою для доступу до його електронного кабінету, крім того, скаржник посилається на недопустимість суворого застосування процесуальних строків у зв'язку із введення на території України воєнного стану.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Стосовно доводів скаржника щодо ненаправлення апеляційним судом оскаржуваного судового рішення засобами поштового зв'язку чи на офіційну електронну адресу, колегія суддів зазначає, що як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд», отже суд відповідно до частини сьомої статті 18 КАС України вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
А відтак, оскільки доказів про ненаправлення апеляційним судом до його електронного кабінету та неотримання позивачем оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції ним не надано, як і не надано доказів щодо його необізнаності з оскаржуваним рішенням суду апеляційної інстанції до 19.12.2023, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску такого строку поважними.
Стосовно доводів скаржника щодо проблем з доступом до його електронного кабінету у зв'язку з постійними повітряними тривогами у місті Запоріжжі, колегія суддів зазначає, що посилання на повітряні тривоги не може бути підставою для поновлення строку на подання касаційної скарги, оскільки повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру, а також не впливають на роботу підсистеми "Електронний кабінет", що свідчить про наявність у скаржника можливості ознайомитись з оскаржуваним судовим рішенням в його електронному кабінеті та звернутись до суду в межах строку, визначеного КАС України, проте, як було зазначено вище із змісту заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не можливо встановити чи направляв суд апеляційної інстанції до електронного кабінету позивача оскаржувану ухвалу, оскільки належних доказів скаржник до суду не надав.
Крім того, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду з відповідною касаційною скаргою та без надання відповідних доказів на підтвердження обставин, які обумовили пропуск строку на подання касаційної скарги.
Колегія суддів зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника, виникнення організаційних складнощів, які спричинили значне пропущення строку на касаційне оскарження є суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, що настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків. Слід зазначити, що позивач як сторона у справі зобов'язаний в розумні строки цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, зазначені скаржником в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження доводи не свідчать про наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі та не підтверджені належними доказами.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску такого строку поважними.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України у разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
До касаційної скарги не додано доказів направлення копій касаційної скарги іншим учасникам справи.
За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції доказів направлення копій касаційної скарги іншим учасникам справи та заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі №280/3579/23 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, у разі неусунення недоліків в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
С.Г. Стеценко,
Судді Верховного Суду