09 січня 2024 року
м. Київ
справа №440/3168/23
адміністративне провадження №К/990/43457/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Мартинюк Н.М., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (далі - УДМС в Полтавській області) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі №440/3168/23 за позовом ОСОБА_1 до УДМС в Полтавській області, Карлівського сектору Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (далі - Карлівський сектор) про визнання бездіяльності та відмови протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до УДМС в Полтавській області, Карлівського сектору, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність УДМС в Полтавській області щодо скасування та знищення унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - Реєстр), присвоєного позивачці, щодо вилучення з сервера міграційного органу персональних даних позивачки та її подальшого обліку без використання засобів Реєстру, тобто за прізвищем, ім'ям, по батькові та роком народження відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (далі - Положення №2503-ХІІ);
- визнати протиправною відмову у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ з огляду на непридатність використання її паспорта у вигляді електронної картки № НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Карлівський сектор оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення №2503-ХІІ.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Карлівський сектор оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення №2503-ХІІ та Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
22 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга УДМС в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі №440/3168/23.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог пункту 2 частини другої статті 330 КАС України (тут і далі - з урахуванням унесених до цього Кодексу змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) у касаційній скарзі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною шостою статті 18 КАС України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Так, скаржник не зазначив у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім цього, подана касаційна скарга не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 КАС України, оскільки скаржник додав до неї документ про сплату судового збору у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Водночас скаржник заявив клопотання про розстрочення сплати судового збору.
Вирішуючи зазначене клопотання, Суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №3674-VI платниками судового збору є, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 8 Закону №3674-VI установлені умови, за яких суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого, а саме: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати чи зменшення його розміру.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржнику можливо було б розстрочити сплату судового збору, відсутні і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги немає.
Скаржник, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно й у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
За вказаних обставин та з урахуванням установленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення, розстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене скаржником клопотання задоволенню не підлягає.
Принагідно Суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява у цій справі подана фізичною особою у 2023 році та носить немайновий характер.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що з 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI установлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону №3674-VI якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Скаржник оскаржує рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення однієї позовної вимоги немайнового характеру.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви в частині оскаржених вимог немайнового характеру, складає 1073,60 грн (2684 грн х 0,4).
Розмір же судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, становить 2147,20 грн (1073,60 грн х 200%).
Водночас з долученої до матеріалів касаційної скарги платіжної інструкції від 29 листопада 2023 року №22734 убачається, що скаржник сплатив частково судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 899,53 грн.
Таким чином, скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1247,67 грн (2147,20 грн - 899,53 грн).
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду: відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету; документа про сплату судового збору в розмірі 1247,67 грн.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд
Відмовити Управлінню Державної міграційної служби України в Полтавській області у задоволені клопотання про розстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі №440/3168/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Ж. М. Мельник-Томенко
Судді А. В. Жук
Н. М. Мартинюк