08 січня 2024 року
м. Київ
справа №420/1044/23
адміністративне провадження № К/990/44161/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Мацедонської В.Е.,
перевірив касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, а також про зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2023 ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (далі - Управління ДМС у Вінницькій області) в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 27 грудня 2022 року №0501.4.1/18454-22 «Про скасування рішення №6984 від 17 червня 2014 року про набуття ним громадянства України за територіальним походженням».
Також до позовних вимог ОСОБА_1 входило зобов'язання Управління ДМС у Вінницькій області видалити інформацію з Інформаційної підсистеми «Недійсні документи» ЄІАС УМП ДМ України щодо недійсності паспортів:
- паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , що був виданий 03 вересня 2014 року Могилів-Подільським РС УДМС України у Вінницькі області;
- паспорта громадянина України ОСОБА_1 для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , орган, що видав 5102, дата видачі 11 листопада 2014 року;
- паспорта громадянина України ОСОБА_1 для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , орган, що видав 5101, дата видачі 04 вересня 2015 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року скасовано.
Ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Не погоджуючись з цим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Управління ДМС у Вінницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, надіславши її засобами поштового зв'язку 21 грудня 2023 року.
Предметом спору цій справі є правомірність рішення від 27 грудня 2022 року №0501.4.1/18454-22 «Про скасування рішення №6984 від 17 червня 2014 року про набуття ним громадянства України за територіальним походженням».
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Одеським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи рішення суду апеляційної інстанції у справі, яка розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у зв'язку із тим, що зазначена справа в даній категорії та містить новітні, проблемні, засадничі, раніше грунтовно не досліджувані питання права, які потребують відповіді касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння га застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Також відповідач зазначав, що касаційна скарга має виняткове значення для Управління ДМС України у Вінницькій області у зв'язку з тим, що зазначене судове рішення зобов'язує суб'єкта владних повноважень діяти всупереч вимогам чинного законодавства.
Насамкінець Управління ДМС України у Вінницькій області вказує про суспільний інтерес, який обґрунтований відсутністю єдиної правової позиції судів різних інстанцій, що в подальшому призведе до наявності заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.
Колегія суддів, перевіривши викладені доводи та надавши їм оцінку, зазначає, що заявником касаційної скарги не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин. Доводи скаржника щодо фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики зводяться виключно до припущень скаржника та не містять належного обґрунтування.
Також Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо наявності підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки наявність «суспільного інтересу», як обставина, що може слугувати підставою для відкриття касаційного провадження, оцінюється за кількісними та якісними критеріями як-от: суспільна значущість, тобто вплив на права не окремої людини, а спільноти індивідуумів, які можуть стверджувати, що мають охоронюваний законом інтерес щодо предмета спору (кількісний критерій); інтенсивність втручання в сферу реалізації законного інтересу, тобто встановлення певних обтяжень для групи осіб майнового чи немайнового характеру, пов'язаних із предметом позову, та, переважно, але не винятково, триваючий характер дії таких обтяжень або обмежень у реалізації прав щодо певного суспільного блага (якісний критерій).
Водночас аналіз мотивів касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не свідчить про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі за підпунктом «в» частини п'ятої статті 328 КАС України, позаяк заявником не наведено вмотивованих аргументів, що дозволили стверджувати, що формування Верховним Судом висновку щодо застосування певних норм у цій справі, буде мати вплив на права та інтереси спільноти з метою реалізації їхніх прав щодо певного суспільного блага.
Стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в цьому випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Проте твердження скаржника про те, що справа становить виняткове значення для нього не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, а також про зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов В.Е. Мацедонська