Справа № 754/3192/23 Головуючий у І інстанції Галась І.А.
Провадження №22-ц/824/5721/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем Українии
08 січня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 серпня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2023 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»)звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 83 201,25 грн та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 08 липня 2021 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «ФК «Інвеструм» кредитний договір № 02831-07/2021, який підписаний електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
29 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 29122021, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» Права Вимоги до Боржників, вказаним у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №29122021 від 29.12.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 000 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 15 000 грн - заборгованість за відсотками.
Згідно п. 3.9. з Договору факторингу, у разі отримання коштів від Боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення Заборгованості після дати підписання цього договору, Клієнт зобов'язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок Фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору. При перерахуванні коштів Клієнт зобов'язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні данні боржників: Прізвище, Ім'я, По батькові, код номер облікової картки платника податків, № кредитного договору.
Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ «Таліон Плюс» ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 29 грудня 2021 року Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №02831-07/2021 в розмірі 20 000 грн., з яких: 5 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 15 000 грн. - заборгованість за відсотками.
Щодо укладення Кредитного договору № 482235187 від 19 липня 2021 року.
19 липня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 482235187.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №482235187.
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 21 жовтня 2022 року до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 35 201,25 грн, з яких: 15 750 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19 451,25 грн - сума заборгованості за відсотками.
Згідно п.3.9. з Договору факторингу, у разі отримання коштів від Боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення Заборгованості після дати підписання цього договору, Клієнт зобов'язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок Фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору. При перерахуванні коштів Клієнт зобов'язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні данні боржників: Прізвище, Ім'я, По батькові, код номер облікової картки платника податків, № кредитного договору.
Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ» ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 21.10.2022 Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 482235187 в розмірі 35 201,25 грн, з яких: 15 750 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19 451,25 грн - сума заборгованості за відсотками.
Щодо укладання Кредитного договору № 3055004640/712795 від 30 липня 2021 року.
30 липня 2021 року між ТОВ «Кредитна Установа «Європейська Кредитна Група» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3055004640/712795.
19 квітня 2022 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №19042022-Є, у відповідності до умов якого ТОВ « КУ «Європейська кредитна група» передає ТОВ «ФК«ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК«ЄАПБ» Права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 19 квітня 2022 року до Договору факторингу №19042022-Є від 19 квітня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 8 000 грн, з яких: 2 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 000 грн - сума заборгованості за відсотками.
Згідно п. 3.9. з Договору факторингу, у разі отримання коштів від Боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення Заборгованості після дати підписання цього договору, Клієнт зобов'язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок Фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору. При перерахуванні коштів Клієнт зобов'язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні данні боржників: Прізвище, Ім'я, По батькові, код номер облікової картки платника податків, № кредитного договору.
Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ» ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 19 квітня 2022 року Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3055004640/712795 в розмірі 8 000 грн, з яких: 2 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 000 грн - сума заборгованості за відсотками.
Щодо укладання Кредитного договору № 3055004640/452682 від 30 липня 2021 року.
30 липня 2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3055004640/452682.
19 квітня 2022 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 19042022-Г, у відповідності до умов якого ТОВ «Гоуфінгоу» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Гоуфінгоу» Права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 19 квітня 2022 року до Договору факторингу №19042022-Г від 19 квітня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 20 000 грн, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 000 грн - сума заборгованості за відсотками.
Згідно п.3.9. з Договору факторингу, у разі отримання коштів від Боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення Заборгованості після дати підписання цього договору, Клієнт зобов'язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок Фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору. При перерахуванні коштів Клієнт зобов'язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні данні боржників: Прізвище, Ім'я, По батькові, код номер облікової картки платника податків, № кредитного договору.
Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ» ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 19 квітня 2022 року Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3055004640/452682 в розмірі 20 000 грн, з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 000 грн - сума заборгованості за відсотками.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 16 серпня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ «ФК «ЄАПБ» подало апеляційну скаргу, в якій посилався, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що у відповідності до умов кожного з договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний відповідачем при укладені договорів. Наголошує на тому, що жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання відповідачем висловлено не було.
Вказує, що вказані договори у відповідності до вимог чинного законодавства недійсними не визнані, в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.
Суд дійшов помилкового висновку, що для підтвердження наявності кредитної заборгованості, необхідно надати саме виписку по рахунку відповідача. Проте, відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноручно отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування наявності відповідної заборгованості за кредитами.
Звертає увагу, що виписка по рахунку відображає суто рух коштів по конкретному рахунку із записами про певні операції та підтвердження виконання таких операцій. При цьому, вказаний доказ міг би надаватися суду самим відповідачем у разі не погодження щодо здійснення відповідної операції з грошовими коштами. Однак будь - яких належних доказів для спростування позовних вимог відповідачем не надано.
Крім того, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не може мати доступ до карткового рахунку відповідача, оскільки не є його власником та вказана інформація є банківською таємницею.
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Посилання на те, що саме відповідач повинен надавати виписку по картковому рахунку щодо не отримання кредитних коштів, оскільки позивач не може мати доступ до карткового рахунку відповідача, не є його власником та вказана інформація є банківською таємницею, не відповідають вимогам законодавства та суперечать ч. 1 ст. 84 ЦПК України та спростовуються матеріалами справи.
Надані позивачем розрахунки суми боргу за кредитними договорами не є зведеними документами, які не були погоджені з відповідачем, не підтверджені первинними обліковими бухгалтерськими документами, вважає, що позивач не довів наявність у відповідача заборгованості за вказаними договорами кредиту у розмірі зазначеному у розрахунках.
Також зазначає, що подані позивачем у якості доказу копії договору, інформація та контакті дані кредитодавця, графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту, не можуть вважатись належними доказами, оскільки не підтверджують підписання договору саме відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора у порядку який би відповідач вимогам Закону.
Самі по собі роздруківки тексту кредитного договору не є доказом його укладення.
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 08 липня 2021 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «ФК «Інвеструм» кредитний договір № 02831-07/2021, який підписаний електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п.п. 1.6. п.1 Кредитного договору, невід'ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства - https://www.zecredit.com.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору, Клієнт підтверджує що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх підтримувати.
29 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №29122021, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» Права Вимоги до Боржників, вказаним у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №29122021 від 29.12.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 000 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 15 000 грн - заборгованість за відсотками.
19 липня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 482235187.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №482235187.
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 21.10.2022 до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 35 201,25 грн, з яких: 15 750 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19 451,25 грн - сума заборгованості за відсотками.
30 липня 2021 року між ТОВ «Кредитна Установа «Європейська Кредитна Група» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3055004640/712795.
19 квітня 2022 року між ТОВ « КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №19042022-Є, у відповідності до умов якого ТОВ « КУ «Європейська кредитна група» передає ТОВ «ФК«ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК«ЄАПБ» Права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 19 квітня 2022 року до Договору факторингу №19042022-Є від 19 квітня 2022 року, ТОВ «ФК « ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 8 000 грн., з яких: 2 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 000 грн - сума заборгованості за відсотками.
30 липня 2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3055004640/452682.
19 квітня 2022 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №19042022-Г, у відповідності до умов якого ТОВ «Гоуфінгоу» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Гоуфінгоу» Права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 19.04.2022 до Договору факторингу №19042022-Г від 19.04.2022, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 20 000 грн., з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 000 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність кредитної заборгованості відповідача, її розмір та період, за який слід розраховувати розмір заборгованості.
Суд вважав, що додатки до договорів факторингу (акти прийому-передачі реєстру боржників та витяг з реєстру боржників, в яких зазначено прізвище, ім'я та по батькові боржника, номер договору, дата його укладання та сума боргу) без банківської виписки з особового рахунку позичальника жодним чином не підтверджують, яку суму коштів отримав відповідач за укладеними договорами, яка частина тіла кредиту та відсотків за його користування була сплачена ним, а яка частина сплачена не була стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування.
Також судом першої інстанції зазначено, що лише виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному рахунку, вміщують записи про операції та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, проте вони суду надані не були.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У позовній заяві ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вказував на те, що кредитні договори були укладені первісними кредиторами з ОСОБА_1 з використанням підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Судом першої інстанції дані обставини були належним чином враховані.
З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно були укладені кредитні договори з ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «Гоуфінгоу» про надання кредитних коштів.
Апеляційний суд погоджується з даними висновками, оскільки законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України перевіряється апеляційним судом в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а відповідач рішення суду першої інстанції щодо обставин укладення договорів не оскаржував.
Судом також правильно встановлено, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» обґрунтовані тим, що розмір заборгованості за кредитними договорами, укладеними відповідачем, становить ту суму, що зазначена у додатках до договорів факторингу, за якими позивач набув право вимоги до відповідача як кредитор у зобов'язанні.
З доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно досліджених судом першої інстанції, зроблено обґрунтований висновок, з яким погоджується апеляційний суд, про недоведеність належними та допустимими доказами наявність кредитної заборгованості, її розмір та період, за який слід розраховувати розмір заборгованості.
Судом першої інстанції наголошено, що додатки до договорів факторингу (акти прийому-передачі реєстру боржників та витяг з реєстру боржників, в яких зазначено прізвище, ім'я та по батькові боржника, номер договору, дата його укладання та сума боргу) без банківської виписки з особового рахунку позичальника жодним чином не підтверджує, яку суму коштів отримав відповідач за укладеними договорами, яка частина тіла кредиту та відсотків за його користування була сплачена ним, а яка частина сплачена не була сплачена стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування.
Апеляційний суд враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Апеляційний суд погоджується з правильними висновками суду першої інстанції, що виписки з рахунків позичальника можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, проте вони суду надані не були, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитними договорами, укладеними нею з ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «Гоуфінгоу».
Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові, матеріали справи не містять.
Розрахунок заборгованості, на який посилався позивач у позові і який досліджувався судом першої інстанції, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.
Викладення в апеляційній скарзі доводів про чинність кредитних договорів, умови яких не були оскаржені позичальником, враховуються апеляційним судом, однак висновків суду першої інстанції про недоведеність та необґрунтованість позову не спростовують.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, за змістом цих норм процесуального права сторона справи зобов'язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, не ґрунтуються на вимогах закону та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що суд, не попередивши позивача про наслідки неподання доказів у вигляді виписки по рахунку, про необхідність якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» могло не знати, порушив право позивача на доступ до правосуддя.
Оскільки в матеріалах справи відсутня заява відповідача про визнання позову, і оскільки саме на позивача в силу положень ст. 12, 13 ЦПК України покладається доведення обставин, на які він посилається на підтвердження своїх вимог, відтак неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та апеляційну скаргу із запереченнями проти викладених позивачем обставин, зустрічних доказів саме по собі не свідчить про визнання ним обставин, на які посилається позивач, або наявність підстав для визнання судом цих обставин встановленими.
Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема виписки з рахунку, стало підставою для вмотивованого висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, адже зазначені позивачем обставини ґрунтуються на припущеннях, а доводи апеляційної скарги, що відповідач не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, не доводив відсутність боргу, з посиланням на правові висновки Верховного Суду в постановах від 02 жовтня 2020 року в справі № 911/19/19, від 07 червня 2023 року в справі № 234/3840/15-ц, від 23 січня 2018 року в справі № 755/7704/15-ц, від 26 вересня 2018 року в справі № 159/2146/15-ц, не ґрунтуються на вимогах ст. 12, 13 ЦПК України та відхиляються апеляційним судом.
Повторне викладення позивачем в апеляційній скарзі обставин, на які він посилався в позовній заяві, не становить підставу для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції позивач не був позбавлений можливості доводити перед судом переконливість своїх доводів, надавши до позовної заяви відповідні докази, однак зазначеною процесуальною можливістю не скористався.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів та відхиляються апеляційним судом.
Відтак, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухилення суду від вирішення спору по суті.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів та відхиляються апеляційним судом.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 08 січня 2024 року.
Головуючий Д.О. Таргоній
Судді С.А. Голуб
Т.А. Слюсар