Справа №760/16290/19Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/455/2023
28 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100090002071, по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.125 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 28 січня 2022 року,-
Вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 28 січня 2022 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.125 КК України, та призначено покарання:
- за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;
- за ч.2 ст.125 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_8 за сукупністю злочинів призначено, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 5 років.
За вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у тому, що він 28 лютого 2019 р. приблизно о 20:45, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою: м.Київ, проспект Комарова, 28, на ґрунті раптово особистих неприязних відносин, які виникли у нього з раніше не знайомим йому ОСОБА_11 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне нанесення тілесних ушкоджень, знаходячись позаду ОСОБА_11 , приставив йому до шиї ножа та заподіяв тілесні ушкодження у виді колото-різаних ран по нижньому краю нижньої щелепи зліва, на передній поверхні шиї зліва у верхній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, згідно критерію небезпеки для життя.
Побачивши дану ситуацію та намагаючись припинити протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_8 , до нього підбігли потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .
В подальшому ОСОБА_8 , реалізуючи свій умисел, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , наніс ножем один удар в живіт ОСОБА_10 , спричинивши йому: а) проникаюче колото-різане поранення живота, яке за критерієм небезпеки для життя відноситься до тяжкого тілесного ушкодження та б) колото-різану рану лівого плеча в середній третині, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Продовжуючи свої протиправні дії, обвинувачений ОСОБА_8 наніс потерпілому ОСОБА_13 легке тілесне ушкодження у виді: колото-різаної рани заднє-зовнішньої поверхні лівого стегна в верхній третині, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 , не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене ОСОБА_8 покарання, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
В обґрунтування підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням просить врахувати, що ОСОБА_8 повністю визнав свою вину у вчиненому та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.
Крім цього, звертає увагу суду, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має стійкі соціальні зв'язки, проживає разом із дружиною та двома малолітніми дітьми, які перебувають на його утриманні, має постійне місце роботи, де позитивно характеризується.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вважала рішення суду в частині призначеного покарання законним та справедливим, потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які не заперечували проти звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.1 ст.121, ч.2 ст.125 КК України учасниками судового провадження не оспорюється та не оскаржується, а тому у відповідності до положень ст.404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.
Разом із цим, за приписами частини 2 статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
За обвинуваченням, визнаного судом доведеним, ОСОБА_8 28 лютого 2019 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, яке на даний час відноситься до категорії кримінальних проступків.
Відповідно до положень статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Санкцією ч.2 ст.125 КК України передбачено покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
При цьому, вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 28 січня 2022 року, яким ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, не набрав законної сили у зв'язку із оскарженням захисником цього вироку в апеляційному порядку.
Даних, які б свідчили про те, що обвинувачений ухилявся від слідства та суду, матеріали кримінального провадження не містять.
Таким чином, визначені п.2 ч.1 ст.49 КК України строки притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України на даний час сплили, а тому обвинувачений на підставі ч.5 ст.74 КК України підлягає звільненню від покарання, призначеного йому за дане кримінальне правопорушення.
За таких обставин підлягає виключенню вказівка суду про призначення ОСОБА_8 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.1 ст.70 КК України.
Колегія суддів також приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання, призначеного йому по ч.1 ст.121 КК України, як про це просить захисник в поданій апеляційній скарзі.
Відповідно до положень ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання по ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд обґрунтовано визнав його щире каяття; обставиною, що обтяжує покарання, судом визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції погоджується з призначеним ОСОБА_8 по ч.1 ст.121 КК України покаранням у виді позбавлення волі на строк п'ять років, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного.
Разом із цим, колегія суддів вбачає законні підстави для застосування положень ст.75 КК України та звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, з огляду на наступне.
Статтею 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до положень ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що ОСОБА_8 раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Разом із цим, ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів також враховує позицію потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які примирились з обвинуваченим та просять не позбавляти його волі, подали до суду відповідні заяви (т.2, а.с.33-35).
В суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_8 щиро розкаявся у вчиненому злочині та просив вибачення у потерпілих.
Колегія суддів також бере до уваги, що ОСОБА_8 у зв'язку із запровадженням воєнного стану був призваний по мобілізації до Збройних Сил України.
Згідно довідки військової частини № НОМЕР_1 від 18.08.2023 солдат ОСОБА_8 в період з 12.07.2022 по 20.11.2022, з 01.12.2022 по 04.02.2023 та з 16.02.2023 по 24.03.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (т.2, а.с.20). Звільнений у відставку за станом здоров'я.
Відповідно до службової картки ОСОБА_8 під час проходження військової служби має заохочення у вигляді грамоти №973 від 01.11.2022 року (т.2, а.с.22).
Суд також враховує стан здоров'я обвинуваченого, який згідно свідоцтва про хворобу №14249 від 04.08.2023 на підставі висновку військово-лікарської комісії непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку (т.2, а.с.21).
Як вбачається із наданих стороною захисту характеризуючи документів, в обвинуваченого ОСОБА_8 наявні міцні соціальні зв'язки. Зокрема, на утримані в обвинуваченого ОСОБА_8 перебувають дружина та двоє малолітніх дітей 2015 та 2018 року народження, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження. Крім цього, відповідно до довідки №49 від 19.10.2023 року дружина ОСОБА_14 на даний час перебуває в стані вагітності (т.1, а.с.224, 225, т.2, а.с.19).
Колегія суддів вважає, що наведені вище обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, та в сукупності з встановленими судом даними про особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність позитивних характеристик, позицію потерпілих, дають суду законні підстави застосувати положення ст.75 КК України.
З урахування викладеного колегія суддів вважає за необхідне на підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного йому по ч.1 ст.121 КК України покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та покласти на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Відповідно до ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок суду у разі пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
З огляду на викладене, апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, ч.2 ст.404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 28 січня 2022 року, ухвалений щодо ОСОБА_8 , змінити, в тому числі в порядку, передбаченому ч.2 ст.404 КПК України.
Відповідно до ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_8 від покарання, призначеного йому по ч.2 ст.125 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України.
Виключити вказівку суду про призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.1 ст.70 КК України і вважати його засудженим за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного йому по ч.1 ст.121 КК України покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та покласти на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
__________________ _________________ ________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4