Справа №359/3489/23Головуючий у І інстанції: Кабанячий Ю.В.
Провадження №33/824/4588/2023
18 грудня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Сіренка М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2023 року,
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 КУпАП, та на підставі ст.36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Сіренко М.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на те, що провадження по справі за протоколом від 13.04.2023 року підлягає закриттю, оскільки працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння. Зокрема, як вважає апелянт, у працівників поліції були відсутні законні підстави для направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження ним огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки у нього були відсутні ознаки такого сп'яніння.
За доводами захисника, із наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що саме працівники поліції схилили ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду, що у свою чергу свідчить про наявність ознак провокації з їх сторони.
Також зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 13.04.2023 року, складеного відносно ОСОБА_1 , не вказано, які саме дії останній вчинив з метою ухилення від проходження огляду, що може свідчити про наявність об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За доводами захисника, провадження по справі за протоколом від 22.04.2023 року також підлягає закриттю через відсутність в ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, що підтверджується долученим до протоколу відеозаписом.
Крім цього, захисник зазначає, що в порушення Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» ОСОБА_1 не було запропоновано відібрання інших біологічних зразків, зокрема відібрання зразків крові для дослідження та виявлення вмісту наркотичних речовин.
Звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , визначених в статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Також у поданій апеляційній скарзі захисник Сіренко М.Ю. порушує клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що про прийняте судом рішення він дізнався лише 13.09.2023 року з веб сайту «Судова влада України», після чого звернувся із апеляційною скаргою.
Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи апелянта про поважність пропуску строків на апеляційне оскарження, оскільки матеріали провадження не містять підтвердження, що учасникам надсилалась копія оскаржуваного рішення, а наведені у клопотанні обставини підтверджуються матеріалами справи.
З цих підстав суд задовольняє клопотання захисника Сіренка М.Ю. та поновлює йому строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Сіренка М.Ю. на підтримку поданої апеляційної скарги, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 13 квітня 2023 року о 20 год. 20 хв. керував транспортним засобом «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Київський шлях, 6 в місті Борисполі Київської області з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Крім цього, ОСОБА_1 22 квітня 2023 року о 06 год. 15 хв. керував транспортним засобом «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Київський шлях, 6 в місті Борисполі Київської області з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчинених адміністративних правопорушень на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
За оскаржуваною постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що в установленому судом місці та час керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, в порушення п.2.5 ПДР від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частині 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Викладені в протоколі від 13.04.2023 року обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджуються відеозаписом з місця події, який міститься в матеріалах справи та з якого вбачається, що поліцейськими, у зв'язку з встановленими ознаками наркотичного сп'яніння, запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку в закладі охорони здоров'я, роз'яснено підстави для проведення такого огляду та наслідки відмови від його проходження. На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в установленому законом порядку.
Крім цього, в матеріалах справи містяться пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з яких вбачається, що 13.04.2023 року водій ОСОБА_1 в їх присутності категорично відмовився від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я (а.с.5,6).
Оскільки ОСОБА_1 13.04.2023 року в порушення п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Викладені в протоколі від 22.04.2023 року обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, з якого вбачається, що поліцейськими, у зв'язку з встановленими ознаками наркотичного сп'яніння, запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 спочатку погодився. В медичному закладі, куди був доставлений ОСОБА_1 для проходження огляду, водій відмовився здавати зразки біологічного середовища (сечі) для лабораторного дослідження та вважав за необхідне здати кров для визначення вмісту алкоголю.
Твердження захисника Сіренка М.Ю. про порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, а саме вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», не знаходять свого підтвердження з огляду на наступне.
Відповідно до положень Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Згідно пункту 10 Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Пунктом 12 Інструкції визначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
При цьому, згідно пункту 13 Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Таким чином, визначення стану наркотичного сп'яніння шляхом лабораторного дослідження крові здійснюється лише в окремо визначених випадках.
Із долученого відеозапису з нагрудної камери вбачається, що ОСОБА_1 було надано ємність для здачі сечі. Разом із цим ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився надавати свій біологічний матеріал, повідомивши, що фізично не може цього зробити.
Як вважає суд апеляційної інстанції, така поведінка ОСОБА_1 , щодо відсутності фізичної можливості здачі біологічного зразка, спрямована останнім на уникнення ним відповідальностіза вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Оскільки ОСОБА_1 22.04.2023 року в порушення п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не відповідають фактичним обставинам провадження і доводи апелянта про те, що складені відносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення є неналежними доказами в розумінні положень ст.251 КУпАП.
За приписами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд апеляційної інстанції вважає, що протоколи про адміністративне правопорушення від 13.04.2023 та 22.04.2023, на підставі яких суд розглянув справу, відповідають вимогам ст.256 КУпАП та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила. Із даних протоколів вбачається, що ОСОБА_1 підписав їх без будь-яких зауважень та застережень.
Даних, які б свідчили про упередженість працівників поліції, шляхом умисного схиляння ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, як про це зазначає захисник, що може свідчити про ознаки провокації з їх сторони, в суді апеляційної інстанції не встановлено.
Доводи захисника про те, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , не є предметом розгляду даного провадження. При цьому, апелянтом не надано доказів на підтвердження того, що такі дії працівників поліції є незаконними.
З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.130 КУпАП, та на підставі ст.36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Сіренка М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз