09 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/5447/20 пров. № А/857/14638/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Судової-Хомюк Н.М., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 460/5447/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати їй підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплачувати ОСОБА_1 із 17 липня 2018 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) до зміни законодавства або правового статусу позивача.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 24 грудня 2020 року.
07.06.2022 до суду у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року у цій справі.
Окремою ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 заяву ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року в адміністративній справі №460/5447/20 щодо нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, за період з 17 липня 2018 року по 31 травня 2022 року, виходячи з двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року в адміністративній справі №460/5447/20, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, починаючи з 01 червня 2022 року, виходячи з двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення; встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області у тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
05.05.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року у справі №460/5447/20 щодо нарахування та виплати з 01.01.2019 їй доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року №796-XII, виходячи з двох мінімальних заробітних плат, без урахування зміни такого розміру протягом відповідних років згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у справі №460/5447/20 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року №796-XII, починаючи з 01.01.2019, виходячи з двох мінімальних заробітних плат, з урахування зміни такого розміру протягом відповідних років згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік; постановити окрему ухвалу, в якій установити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 відмовлено у задоволенні заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 21.09.2023, вказав, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено постановлення судом декількох окремих ухвал у разі неналежного виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду.
Суд першої інстанції зазначив, що окремою ухвалою від 07.06.2022 суд виконав обов'язок щодо судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яку обгрунтовує тим, що ГУ ПФУ в Рівненській області при виконанні рішення та окремої ухвали суду не враховано, що розмір мінімальної заробітної плати змінюється в сторону зростання щороку. Вважає твердження суду першої інстанції про те, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено постановлення судом декількох окремих ухвал у разі неналежного виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду, помилковим, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не обмежує позивача у кількості поданих заяв в порядку ст. 383 КАС України.
Просить скасувати ухвалу та прийняти постанову, якою задовольнити заяву в повному обсязі.
Відповідач правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 витребувано в Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області матеріали пенсійної справи позивача; витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області (м. Львів) відомості, чи перебуває на виконанні виконавчий лист №460/5447/20, виданий 29.06.2021 Рівненським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 17.07.2018 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам; копії процесуальних документів (постанов), а також копії звернень позивача та копії повідомлень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання виконавчого листа та зупинено апеляційне провадження у справі № 460/5447/20 до надходження на адресу суду витребуваних доказів.
На виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 Головним управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на адресу суду надіслано матеріали пенсійної справи позивача. Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області (м. Львів) надано суду копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2021, копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.06.2023, копію вимоги державного виконавця від 14.06.2023, а також повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання виконавчого листа.
Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч. 1 ст. 312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За статтями 2 та 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
У статті 370 КАС України закріплено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення зумовлює відповідальність, встановлену законом.
Стаття 382 цього Кодексу передбачає можливість судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а стаття 383 цього Кодексу визначає право особи-позивача, на користь якого ухвалено рішення, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Враховуючи наведені норми, суд апеляційної інстанції зазначає, що забезпечення виконання судових рішень у публічно-правових спорах покладається, зокрема, на адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші процесуальні засоби, сприяють реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
На важливості належного виконання судового рішення неодноразово наголошував у своїх рішеннях і Конституційний Суд України.
Так, у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 № 16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
У Рішенні від 26 червня 2013 № 5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України “Про виконавче провадження”) Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 № 5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 № 10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 взяв до уваги практику ЄСПЛ, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України” (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 1291 Конституції України та статтями 2, 14, 370 КАС України.
Як встановлено з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Рівненській області на виконання рішення суду та окремої ухвали проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 17.07.2018 по 14.01.2023 із застосуванням розрахункової величини - дві мінімальні заробітні плати.
Згідно Розрахунку підвищення відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" нараховано ОСОБА_1 підвищення розміру пенсії у 7446 грн, тобто, без урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати у кожному році.
Колегія суддів наголошує, що враховуючи зміну розміру мінімальної заробітної плати у кожному році, відповідач має обов'язок перераховувати та виплачувати доплату до пенсії у порядку статті 39 Закону № 796-ХІІ з урахуванням таких змін. При цьому, такий обов'язок виникає також у випадку, коли протягом відповідного календарного року згідно законодавства змінюється розмір мінімальної заробітної плати.
Як вже було зазначено, згідно резолютивної частини рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплачувати ОСОБА_1 із 17 липня 2018 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Колегія суддів вважає такий перерахунок ГУ ПФУ в Рівненській області вчиненим протиправно, оскільки відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року у даній справі при перерахунку пенсії ОСОБА_1 застосуванню підлягають розміри мінімальної заробітної плати, установлені на відповідний календарний рік, з урахуванням зміни такого розміру протягом відповідного року.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Колегія суддів наголошує, що оскільки резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції та містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, тому виконання рішення суду, яке набрало законної сили, повинно реалізовуватись у визначений судом спосіб.
Враховуючи, що у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року у даній справі визначено, що розмір доплати до пенсії, яку слід нарахувати та виплатити позивачу, визначається статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що проведення відповідачем на виконання такого рішення суду перерахунку пенсії позивача із застосуванням розрахункової величини - мінімальні заробітні плати, проте без урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати протягом відповідного календарного року, є протиправним, бо не відповідає резолютивній частині судового рішення.
Висновки суду першої інстанції про те, що окремою ухвалою від 07.06.2022 суд виконав обов'язок щодо судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі є помилковими, оскільки матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області після винесення судом окремої ухвали рішення суду виконано не в повному обсязі, відтак у ОСОБА_1 наявне право знову звернутись до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року у цій справі.
Відтак, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення, а відтак ухвалу суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 243, 249, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 460/5447/20 скасувати і ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року у справі №460/5447/20 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року доплати до пенсії відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з двох мінімальних заробітних плат без врахування зміни розміру мінімальної заробітної плати згідно закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року доплати до пенсії відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам з урахуванням зміни такого розміру згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області місячний строк з дня отримання (вручення) копії цієї постанови для подання до суду першої інстанції доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року у справі №460/5447/20.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді Н. М. Судова-Хомюк
Т. І. Шинкар