Справа № 560/19999/23
іменем України
09 січня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.10.2023 № 956050138123 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 20.10.2023.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 20.10.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано прийняттям протиправного рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії. Так, позивач зазначає, що він має право на призначення пенсії на підставі іншого закону. При цьому, позивач вважає, що має право на пенсію з застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
До суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому він наголошує, що позивачем реалізовано право на призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області правом на подачу відзиву не скористалось, про розгляд справи повідомлене належним чином.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд встановив наступне.
Позивач отримує пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області.
20.10.2023, у зв'язку із досягненням пенсійного віку, позивач подав заяву до пенсійного органу про переведення (перерахунок) з пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію за віком на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вказану заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
За розглядом вказаної заяви винесено рішення про відмову у перерахунку пенсії від 25.10.2023 № 956050138123.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Закон України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Судом встановлено, що позивачу була призначена пенсія за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII).
Статтею 6 Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом (ст. 15 Закону № 1788-ХІІ) .
Стаття 55 Закону №796-XII встановлює умови призначення пенсії за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Відповідно до положень цієї статті призначення та виплата пенсій зазначеним у ній категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Натомість, Законом №1058-IV не регламентовано призначення пенсії пільгової пенсії або дострокової пенсії вказаним категоріям осіб.
До того ж, суд акцентує увагу на тому, що пенсійне забезпечення осіб, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, здійснюється у межах різних законів. Так, вказані нормативно правові акти містять різні підстави для призначення пенсії та можливості їх виплати. Таким чином, у спірних правовідносинах фактично здійснюється призначення пенсії за іншим законом.
Відтак, позивачем реалізовано його право на призначення пенсії відповідно до Закону №796-XII, а право на призначення пенсії за віком на підставах Закону №1058-IV виникає у нього лише на загальних засадах.
Окрім того, абзацом 2 пункту 14 "Прикінцевих положень" Закону 1058-IV регламентовано, у разі якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за вибором особи.
Аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що законодавцем встановлено право особи, що має одночасно на різні види пенсії, на одну пенсію за її вибором.
Таким чином маючи право на різні державні пенсії, позивач у відповідності до вимог чинного законодавства звернувся до відповідача з заявою про перехід на інший вид пенсії, до якої надав необхідний пакет документів, однак орган Пенсійного фонду відмовив у переході та здійснення перерахунку, відповідно.
Суд зазначає, що рішення про відмову пенсійного органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушує законне право позивача на вибір виду пенсійного забезпечення.
Водночас, приписами ч. 2 ст. 40 Закону України №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У свою чергу, частиною 1 статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
У силу вимог ч. 2 ст. 45 Закону №1058-ІV, пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Разом з тим, ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак, якщо має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Отже, враховуючи, що позивачеві було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - є призначенням пенсії вперше.
Відтак, відповідач має призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, тобто показник середньої заробітної плати мав враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-ІV
Вирішуючи даний спір суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 03.10.2018 року у справі №428/450/17, згідно з якою якщо особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV у зв'язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень ст. 40 Закону №1058-ІV як вперше призначена.
Вказана правова позиція Верховного Суду підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 року у справі № 876/5312/17.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.01.2019 року у справі № 639/2751/17 (провадження № К/9901/43912/18) та від 18.01.2019 року у справі № 577/5237/16-а (адміністративне провадження № К/9901/21869/18), від 10.04.2019 року у справі № 211/1898/17.
Суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вказане досягається способом відновлення порушеного права, що має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а в разі невиконання або неналежного виконання рішення щоб не виникала необхідність повторного звернення до суду.
З цього приводу суд зазначає, що у контексті спірних правовідносинах позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 796-ХІІ, тому, це не можна розцінювати як переведення з одного виду пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на інший у тій же системі, тобто позивачу була призначена інша пенсія за іншим законом, а тому при обчисленні розміру пенсійної виплати має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком на умовах Закону № 1058-IV).
Відтак, для захисту порушених прав позивача суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату пенсії за віком, яка відповідно до Закону № 1058-IV призначається вперше із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020-2022 роки, з урахуванням виплачених сум.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, пенсія призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Тобто пенсія за віком на підставі Закону №1058-ІV буде вважатися такою, що призначена позивачу вперше з моменту звернення (20.10.2023), так як до призначення цієї пенсії позивач отримував пенсію за віком на підставі Закону № 796-XII.
Тому, позовні вимоги підлягають до задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №956050138123 від 25.10.2023 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 згідно із Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передувати року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 20.10.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н,33028 , код ЄДРПОУ - 21084076) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Я.В. Драновський