Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
09 січня 2024 р. Справа № 520/386/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у ненарахуванні ОСОБА_1 з 01.07.2021 доплати до пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» в розмірі 2000 гривень;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату в розмірі2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» в повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справи, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Положеннями п.1, 2, 4 ч.5 ст.44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» встановлено, що представником позивача 16.11.2023 подано до суду позов аналогічного змісту з аналогічними вимогами до того ж самого відповідача, якому присвоєно №520/32772/23, який ухвалою суду від 24.11.2023 року залишено без руху у зв'язку з необхідністю усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, в якій вказати обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення; доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі надавши до суду квитанцію на суму 858,88 грн.
Ухвалою суду від 06.12.2023 року позов було повернуто позивачу у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви.
В подальшому, представником позивача 08.12.2023 подано до суду позов аналогічного змісту з аналогічними вимогами до того ж самого відповідача, якому присвоєно №520/35565/23, який ухвалою суду від 12.12.2023 року залишено без руху у зв'язку з необхідністю усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі надавши до суду квитанцію на суму 858,88 грн.
Ухвалою суду від 29.12.2023 року позов було повернуто позивачу у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви.
Відтак, 05.01.2024 року позовна заява, якій присвоєно номер №520/386/24, надійшла до суду в третій раз.
Водночас, у вищевказаній позовній заяві позивачем зазначено про порушення його прав з тих підстав, що і у вказаних вище справах, а отже підстави та предмет позову за зазначеними позовними заявами є аналогічними.
Позивачем у позові в даній справі повторно заявлено ті ж вимоги, які були заявлені у вищезазначених справах.
Крім того, суд наголошує, що позовна заява подана до суду з тими ж самими недоліками, на які вказано було, зкорема, в ухвалі суду від 12.12.2023 року у справі №520/35565/23.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, при поданні декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Відповідно до позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у рішенні від 13.03.2019 року у справі № 814/218/14, під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Суд зазначає, що описані вище дії представника позивача, з урахуванням того, що представником позивача при зверненні до суду не вчинено належних та достатніх дій з метою дотримання порядку звернення до суду, спрямовані на маніпулювання автоматизованим розподілом справ, що розцінюється суддею як зловживання процесуальними правами.
Згідно з ч. 3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд наголошує на обставинах того, що відповідно до ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
У цьому випадку штраф може складати від 805,20 грн. до 8052,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків; неодноразового зловживання процесуальними правами. Штраф може складати від 2684,00 грн до 26840,00 грн.
Суд також наголошує, що відповідно до ч. 3 ст. 149 КАС України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати наявним у даному випадку цілеспрямоване та усвідомлене зловживання позивачем процесуальними правами, невиконання очевидних процесуальних обов'язків, що у свою чергу свідчить про перешкоджання здійсненню правосуддя у порядку, визначеному процесуальним законом, а відтак вважає, що позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі ч.3 ст.45 КАС України.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С.Мороко