вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"08" січня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/1111/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., за участю секретаря судового засідання О.Гуменюк, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»
до Фізичної особи - підприємця Ярмуся Андрія Васильовича
про стягнення 125 226,23 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Ярмуся Андрія Васильовича (відповідач) про стягнення 125 226,23 грн, з яких: 29 351,70 грн основного боргу, 95 537,78 грн заборгованості за процентами та 336,75 грн заборгованості за комісією за договором про надання кредиту № 073819-КС- 008 від 10.01.2022.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із позовною заявою, 10.01.2022 між позивачем (кредитодавець) та відповідачем (позичальник) укладено договір про надання кредиту № 073819-КС-0089 (договір), за умовами якого позивач зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 30 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник - повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу грошові кошти на суму 30 000,00 грн шляхом перерахування на банківську карту відповідача, а відповідач, у свою чергу, зобов'язання за договором в частині повернення суми кредиту, сплати процентів та комісії у погоджені в такому договорі строки не виконав, відтак заборгованість останнього становить 125 226,23 грн, з яких: 29 351,70 грн основного боргу, 95 537,78 грн заборгованості за процентами та 336,75 грн заборгованості за комісією, які позивач просить стягнути у судовому порядку.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст. 525, 526, 530, 610, 626, 628, 1049, 1050 ЦК України, ст. 193, 197 ГК України тощо.
11.12.2023 та 08.01.2024 від відповідача надішла заяви про залишення позову без розгляду, в якій останній зазначає, що позовні вимоги не визнає, оскільки договору позики з позивачем підписував, грощових коштві не отримував, а отже, не має фінансових обов'язань перед останнім. Окрім того, зазначає, що строк дії договору встановлено до 27.03.2022, однак відсотки нараховані поза межами строку дії договору, що суперечить усталеній судовій практиці.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.11.2023.
27.11.2023 від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи для надання додаткового строку для подання відзиву.
У судовому засіданні 27.11.2023 оголошено перерву на 22.12.2023.
28.11.2023 від відповідача надійшла заява про відкладення розглялу спрви та надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву.
29.11.2023 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
11.12.2023 (08.01.2024) від відповідача надішла заява про залишення позову без розгляду, підстав для задоволення якої судом не установлено.
18.12.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
У судовому засіданні 11.12.2023 оголошено перерву на 08.01.2024.
Інших заяв і клопотань не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (скорочене найменування ТОВ «БІЗПОЗИКА») є фінансовою установою відповідно до свідоцтва № ФК № 880 від 06.04.2017, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Позивач 10.01.2022 направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 073819- КС-008 про надання кредиту, а відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 073819-КС-008 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.
У свою чергу, позивач направив відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор НОМЕР_4 на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначений позичальником в анкеті в особистому кабінеті.
10.01.2022 між позивачем (кредитодавець) та відповідачем (позичальник) укладено договір про надання кредиту № 073819-КС-0089 (договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний відповідачем 10.01.2022 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором НОМЕР_4 у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»
Відповідно до п. 1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 30 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (договір).
Строк кредиту: 24 тижнів. Процента ставка: в день 1,08048334, фіксована. Комісія за надання кредиту (далі - комісія): 4 500,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 30 000,00 грн. Термін дії договору до 27.06.2022. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 75 000,00 грн.
Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей кредит не є споживчим кредитом.
Згідно з п. 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з Графіком платежів.
Графік платежів передбачений п. 3 договору.
Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, укладає договір (п. 5 договору).
За п. 7 договору позичальник надав кредитодавцю (його довіреним особам, та/або колекторським компаніям, та/або третім особам) дозвіл телефонувати та/або направляти йому інформаційні повідомлення, вимоги про сплату, та використовувати для цього будь- які доступні канали зв'язку з позичальником, включаючи телефон, акаунти, електронну пошту, і т.п.
Пунктом 8 договору передбачено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Умовами п. 9 договору врегульовано, що договір може бути змінений та/або припинений за взаємною згодою сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, договором та Правилами.
Відповідно до п. 10 договору інші умови цього правочину регулюються Правилами. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
Крім цього, 28.02.2022, 10.05.2022 та 18.07.2022 між ТОВ "Бізнес Позика" та Фізичною особою-підприємцем Ярмусем Андрієм Васильовичем укладено додаткові угоди № 1, 2. 3 до договору, якими змінили термін дії договору до 15.08.2022, 22.11.2022, 27.03.2023 та строк кредиту - 218 днів, 317 днів, 442 дні відповідно.
Так, за останньою додатковою угодою сторони погодили, що позичальник підписанням цієї додаткової угоди підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитодавцем за договором станом на 18.07.2022 в розмірі 47 526,79 грн з яких: 29 351,70 грн - сума кредиту, 17 838,34 грн - проценти за користуванням, 336,75 грн - комісія за надання кредиту (п. 1 додаткової угоди № 3).
За п. 5 додаткової угоди № 3 сторони домовилися встановити процентну ставку за користування кредитом в такому ромірі: з 18.07.2022 до 15.08.2022 (включно) діє пільгова стака 0,8103625% в день, якщо позичальник протягом вказаного періоду здійснює платежі по графіку платежів вчасно або з максимальною затримкою до трьох днів. У разі, якщо строк прострочення чергового платежу за вказаний період становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 15.08.2022 процентна ставка становитиме 1,08048334% в день. З 16.08.2022- 1,08048334% в день.
За п. 3.1.1 Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ "Бізнес позика" (далі - Правила) після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту в особистому кабінеті заявника розміщається оферта, яка є пропозицією в розумінні ч.4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" та відповідно до ч.5 ст.11 Закону України "Про електрону комерцію" включає умови, викладені у цих Правилах, які є невід'ємною частиною договору. Після отримання оферти заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор.
У випадку відмови від укладення заявником договору чи не підписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оферта вважається не акцептованою заявником і втрачає силу (п. 3.1.3 Правил).
У п. 4.4.4. Правил передбачено, що позичальник підтвердив, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
Згідно з п. 5.1. Правил обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору (додаткової угоди). Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику протягом всього строку кредитування.
Пунктом 5.2. Правил врегульовано що нарахування комісії здійснюється в момент укладання договору. Порядок та розмір оплат комісії визначено Графіком платежів.
Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок кредитодавця у строк відповідно до Графіку платежів, встановленого договором про надання кредиту або додатковою угодою. Датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених умовами договору про надання кредиту (додатковою угодою), при безготівкових розрахунках вважається - дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця (п. 5.3. Правил).
За пунктом 5.5. Правил у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про надання кредиту у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій черговості: 1) у першу чергу - відшкодовуються витрати кредитодавця, пов'язані з поверненням виданого кредиту (судові витрати, витрати на державного/приватного виконавця, нотаріуса тощо); 2) у другу чергу - нараховані кредитодавцем неустойка (штраф), інші платежі відповідно до договору про надання кредиту - у разі їх нарахування; 3) у третю чергу - прострочені проценти за користування кредитом та прострочена сума кредиту; 4) у четверту чергу - проценти за користування кредитом; 5) у п'яту чергу - сума кредиту.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 30 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідками від 26.06.2023.
При цьому, як установлено судом, 14.12.2017 між позивачем (організація) та ТОВ «Фінансова компанія Елаєнс» (фінансова компанія) укладено договір № 41084239_14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку), за п. 1.1. якого фінансова компанія бере на себе зобов'язання надавати організації послугу «переказ на картку», що включає в себе приймання від організації на поточний рахунок фінансової компанії грошових коштів, обробку розпоряджень організації відповідно до правил грошових переказів міжнародних платіжних систем "Visa", "Mastercard", Переказ грошових коштів, прийнятих фінансовою установою від організації, на користь банка- еквайра для подальшого зарахування на карткові рахунки клієнтів відповідно до правил МПС.
За п. 6.2. вказаного договору строк дії договору складає один рік. Дія цього договору вважається пролонгованою на наступний рік, якщо за 15 календарних днів до настання дати закінчення його дії жодна зі сторін не повідомила в письмовій формі про його припинення. Кількість таких пролонгації дії договору є необмеженою.
Доказів припинення договору № 41084239_14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) від 14.12.2017 в матеріалах справи немає.
Станом на дату розгляду вказаного спору відповідачем доказів сплати суми боргу до матеріалів справи не долучено.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов'язані з простроченням сплати кредиту, процентів та комісій, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
За змістом положень ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість виконання договору сторонами.
Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 ГК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно зі ст. 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частинами 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 3-6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" врегульовано використання підпису в сфері електронної комерції, відповідно до якої якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля- ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, в якій, серед іншого, зазначено, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений).
Як установлено судом, наявний в матеріалах справи договір про надання кредиту містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором "Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_4 10.01.2022 17:00:35".
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи візуальні форми послідовності дій відповідача щодо укладення електронного договору про надання кредиту.
Одноразовий ідентифікатор, яким підписаний договір, складається з комбінації цифр і літер, що відповідає нормам Закону України "Про електронну комерцію", а тому належними й допустимими доказами підтверджено факт укладення договору між сторонами.
Суд також заначає, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2- 1383/2010).
З урахуванням принципів добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) мають тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).
Відповідач доказів визнання недійсним договору про надання кредиту не надав, а отже, повинен виконувати його умови у повному обсязі.
За змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
За приписами ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст. 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Отже, за договором позики та кредитним договором обов'язку позикодавця (кредитодавця) передати позичальнику грошові кошти кореспондує обов'язок позичальника повернути позикодавцю (кредитодавцю) грошові кошти або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплатити проценти, якщо це передбачено договором. Договір позики та кредитний договір вважаються виконаними в момент повернення позичальником грошових коштів, такої ж кількості речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплати процентів, якщо це передбачено договором.
За наявними у справі доказами позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, а саме перерахував на банківську карту відповідача, емітовану АТ "Універсал банк», кредитні кошти в загальній сумі 30 000,00 грн.
Згідно з Графіком погашення заборгованості відповідач повинен був до 27.03.2023 сплатити позивачу загальну суму, що підлягає погашенню за кредитним договором та складається з суми заборгованості за кредитом, а також суми процентів за користування кредитом і комісії за надання кредиту.
Як установлено судом, сплата процентів за користування кредитом та комісія узгоджена договором.
Перевіривши розрахунок процентів, суд зазначає, що нарахування процентів в загальній сумі 95 537,78 грн відповідає даті фактичного надання кредитних коштів та даті закінчення строку кредитування, а також розміру і порядку розрахунку.
Відповідач зазначений позивачем розрахунок не спростував, власного контррозрахунку до суду не подав.
У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, відповідач своїх зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії згідно з графіком платежів, погодженим сторонами у договорі, не виконав, доказів погашення відповідачем заборгованості за договором не надав, отримавши кредитні кошти, користувався ними та в рахунок погашення отриманого кредиту і сплати процентів за користування кредитом здійснював часткові платежі з метою виконання умов договору, відтак вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 76-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а отже, про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 2 684,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до Фізичної особи - підприємця Ярмуся Андрія Васильовича про стягнення 125 226,23 грн задоволити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ярмуся Андрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаціний номер НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (буд. Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 41084239) 29 351,70 грн основного боргу, 95 537,78 грн заборгованості за процентами та 336,75 грн заборгованості за комісією.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ярмуся Андрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаціний номер НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (буд. Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 41084239) 2 147,20 грн судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (бул. Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 41084239).
Відповідач: Фізична особа - підприємець Ярмусь Андрій Васильович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаціний номер НОМЕР_3 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 09.01.2024.
Суддя О.Андрійчук