79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.01.2024 Справа № 914/3288/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., розглянувши справу
за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
до відповідача: ОСОБА_1
про: стягнення 6 643,97 грн.,
без виклику учасників,
06.11.2023р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до відповідача: ОСОБА_1 про стягнення 6 643,97 грн.
Згідно з відповіддю №308271 від 06.11.2023р. з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 08.11.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без судового засідання та без виклику сторін.
Ухвала суду направлена позивачу в його електронний кабінет та отримана останнім 08.11.2023р. о 15:17 год., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. Отже, враховуючи приписи ч.6 ст.242 ГПК України, ухвалу вручено позивачу 08.11.2023р.
Ухвала суду надіслана відповідачу на адресу місцезнаходження, яку зазначено в Єдиному державному демографічному реєстрі. Надіслана кореспонденція на адресу суду повернулась з відміткою про невручення, а саме «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, процесуальний документ щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходиться у вільному доступі.
Таким чином, судом було вчинено всіх можливих за даних обставин дій щодо належного повідомлення учасників справи про спір, що розглядається. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про відкриття судового провадження у даній справі.
Суть спору та правова позиція учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № Г-2787-20 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд від 27.04.2020р., а саме зі з сплати орендної плати, заборгованість з якої, станом на 23.10.2023р., утворилась у розмірі 6 643,97 грн.
Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів.
Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 12.08.2022р. зареєстровано припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Згідно зі ст.20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею, як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, спори щодо виконання господарських договорів, зобов'язання за якими у сторони із втратою нею статусу фізичної особи-підприємця не припинились, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін належать до господарської юрисдикції. Такий висновок суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладено у її постанові від 03.07.2018р. у справі № 12-113гс18. За таких обставин, спір у справі належить до юрисдикції господарських судів.
За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:
27.04.2020р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір №Г-2787-20 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд (далі-договір).
Відповідно до п. 2.1.1 договору, предметом цього договору є надання Орендодавцем Орендареві у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності, площею 11,00 кв. м. (тротуар, газон, тощо) для розміщення ТС (тимчасових споруд) за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до розділу 6 договору, термін дії договору встановлюється: з 01.01.2020 року до 31.12.2022р. (відповідно до п.5.5 «Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові», затвердженого Ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 року №4526 (зі змінами) (далі-Порядок) та п.3.1 ухвали Львівської міської ради №6107 від 26.12.2019р. «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова».
П.5.5 Порядку, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 року №4526 (зі змінами) передбачено, що договір оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення ТС укладається на термін, визначений ухвалою Львівської міської ради.
26.12.2019р. Львівською міською радою було прийнято ухвалу №6107 від 26.12.2019 року «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», відповідно до п.3.1 якої встановлено - Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку укласти договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд згідно з додатком до цієї ухвали терміном на три роки до 31.12.2022р.
06.12.2022р. Львівською міською радою було прийнято ухвалу №2679 «Про окремі питання здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території Львівської міської територіальної громади у зв'язку із введенням воєнного стану».
Згідно з п.1.1 даної ухвали «Перелік тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, які входять до Комплексної схеми, затвердженої ухвалою міської ради від 26.12.2019р. №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова», відповідні договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд та паспорти прив'язки на тимчасові споруди вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом 90 днів з дати припинення чи скасування воєнного стану, але у будь-якому разі до 31.12.2023р., за винятком тимчасових споруд, перелічених в додатках 1, 2 до цієї ухвали».
При укладенні договору, Орендарем було взято на себе ряд зобов'язань. Зокрема, сплачувати орендну плату своєчасно і в повному обсязі відповідно до умов, які встановлені в договорі оренди.
Пунктом 2.2.2 договору визначено обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю вартість оренди окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними згідно з «Положенням про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення», затвердженого ухвалою Львівської міської ради №1273 від 01.12.2016 року (зі змінами).
Розділом 3 договору врегульовано порядок і терміни розрахунків.
За умовами договору (п.3.1) передбачено, що Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування Об'єктом, площею 11,00 кв. м. щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі (75,72*11,00*0,8)*1,2= 799,60 грн. (сімсот дев'яносто дев'ять гривень 60 копійок) за місяць, у тому числі ПДВ 133,27 грн.(сто тридцять три гривні 27 копійки).
Орендну плату за користування об'єктом та розміри орендованої площі встановлюють сторони при укладенні цього Договору. Розмір орендної плати щорічно на кожен наступний рік визначається способом коригування розміру орендної плати попереднього року на рівень інфляції за поточний рік. Індексацію орендної плати проводить Орендодавець без внесення змін до цього договору (п.3.2).
Пунктом 3.6 договору визначено, що орендна плата за користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд нараховується в межах терміну передбаченого п.3.1, 3.2 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019р. №6107, а саме: з 01.01.2020р. по 31.12.2022р.
Як ствердив позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав: орендна плата вносилась ним невчасно та не в повному обсязі, в результаті чого, як слідує із довідки про заборгованість з орендної плати №4-2302-48922 від 26.10.2023р., станом на 23.10.2023р. допущено заборгованість на загальну суму 6 643,97 грн., стягнення якої є предметом позову.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Виходячи з приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами. (ст. 629 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
Відповідно до статей 759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди може бути, зокрема й нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. Одностороння відмова від договору оренди не допускається (ст.ст. 283, ч.4 ст. 284, ч.1 ст. 291 ГК України).
Згідно зі ст.287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.
Відповідно до «Положення про управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради», затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №856 від 01.10.2021р. (зі змінами), Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі - управління) є виконавчим органом Львівської міської ради.
Основними завданнями управління: є виконання функції органу управління майном комунальної власності Львівської міської територіальної громади; передача в оренду, відчуження (приватизація) майна львівської міської територіальної громади.
Зважаючи на вищевикладене, Управлінню комунальної власності належить право вимоги про стягнення коштів за договором оренди.
Відповідно до «Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові та Комплексної схеми для розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові», затвердженого ухвалою Львівської міської ради №4526 від 23.04.2015р., орендна плата за користуванням окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення ТС (тимчасових споруд) нараховується Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики і сплачується суб'єктом підприємницької діяльності незалежно від факту встановлення ТС.
У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надано доказів сплати ним 6 643,97 грн. орендної плати за договором № Г-2787-20. Не сплативши орендну плату, обов'язок із сплати якої виник на підставі договору, відповідач порушив передбачене п.3.1 згаданого договору право позивача на отримання орендної плати, яке підлягає захисту в судовому порядку.
За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 6 643,97 грн. заборгованості з орендної плати є законними та обгрунтованими й підлягають задоволенню.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що наявними у справі достовірними та належними доказами підтверджується обставина порушення відповідачем прав позивача щодо отримання своєчасної орендної плати. Відповідач у свою чергу доказів на спростовування такої обставини не подав, доказів сплати заборгованості також не надав. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №2673 від 27.10.2023р. на суму 2 684,00 грн.
Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код 25558625) заборгованості за договором №Г-2787-20 від 27.04.2020р. у сумі 6 643,97 грн. та 2 684,00 грн. судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Король М.Р.