ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.01.2024Справа № 910/12171/23
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовом Міністерства оборони України
до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"
про стягнення 76 318,50 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Міністерство оборони України (далі - Міноборони, позивач) до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (далі - ДК "Укрспецекспорт", відповідач) про стягнення штрафних санкцій в сумі 76 318,50 грн за державним контрактом № 403/1/22/285 від 18.08.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови укладеного сторонами державного контракту № 403/1/22/285 від 18.08.2022 в частині своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивач нарахував відповідачу штрафні санкції за порушення зобов'язання. У позові Міністерство оборони України просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення поставки товарів у сумі 76 318,50 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2023 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, у той же час подав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку зі сплатою відповідачем пені в сумі 76 318,50 грн., до якого додав платіжну інструкцію про переказ коштів № 2314 від 04.08.2023 на вказану суму.
Розглянувши заявлене клопотання та враховуючи, що відповідач сплатив штрафні санкції (пеню) до відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що підстави для закриття провадження у справі відсутні, адже, за змістом ч. 4 п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення (закриття) провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття (припинення) провадження у справі.
Водночас, розглянувши заявлені позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Установлено, що 18.08.2022 між Міністерством оборони України (замовник) та Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (виконавець) був укладений державний контракт на поставку продукції спеціального призначення № 403/1/22/285 (далі - контракт).
Відповідно до п. 1.1 контракту виконавець зобов'язується поставити з дотриманням вимог законодавства товари, зазначені в специфікації товарів оборонного призначення, що поставляються за державним контрактом (далі - специфікація), що постачаються з іноземної держави з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а замовник - прийняти його через визначеного вантажоодержувача та оплатити такі товари.
Згідно з п. 1.3 контракту якість, комплектність товарів, їх експлуатаційна документація повинні забезпечувати експлуатацію товарів в повному обсязі відповідно до призначення.
Згідно з п. 2.1 контракту орієнтовна вартість товарів на момент укладення контракту без урахування ПДВ становить 568 863 284, 60 грн. Податок на додану вартість становить 0 грн. відповідно до п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником поставлених товарів протягом 10 банківських днів після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату товарів та документів, зазначених в п. 2.7 контракту (п. 2.6). Замовник може здійснювати попередню оплату у розмірі 97% від вартості товарів за контрактом на підставі рахунку, наданого виконавцем, шляхом перерахування коштів протягом 15 банківських днів після пред'явлення рахунку. У разі проведення попередньої оплати товари поставляються не пізніше строку поставки товарів, зазначеного у специфікації (п. 2.8).
Відповідно до п. 3.4 контракту датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки товару є дата початку його приймання, яка вказується вантажоодержувачем у акті приймання-передачі. Датою виконання умов контракту виконавцем є дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару за контрактом. Товар поставляється партіями, визначеними у специфікації. Розмір кожної партії може бути змінений за домовленістю сторін (п. 3.5 контракту).
Згідно з п. 10.1, 10.2 контракт набирає чинності з моменту укладення додаткової угоди щодо взяття бюджетних зобов'язань і діє до 31.12.2023.
Також судом встановлено, що до вищевказаного контракту сторонами була підписана специфікація щодо товару, який поставляється за державним контрактом (додаток 1 до контракту), відповідно до якої поставці підлягав товар із зазначенням його найменування, номенклатури, кількості та вартості товару за одиницю. Загальна вартість товару становить 315 748 529,00 грн, строк поставки товару - до 05.12.2022.
Додатковою угодою № 9 від 02.03.2023 сторони виклали специфікацію у новій редакції, якою було змінено перелік, кількість та вартість товарів за одиницю, у зв'язку з чим загальна вартість товарів склала 315 223 961,75 грн. При цьому строк поставки товарів залишився той самий - до 05.12.2022 року.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2022 Міноборони, на виконання умов контракту, перерахувало відповідачу попередню оплату в сумі 252 598 800 грн, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень та інструкцій, наданих позивачем.
Проте, зі свого боку, відповідач зобов'язання з поставки товару виконав неналежним чином, а саме - товари у кількості 2500 одиниць на суму 15 263 700,00 грн поставив із порушенням визначеного строку на 5 днів, про що свідчать надані копії актів приймання-передачі товарів.
Даний факт сторонами визнається та не заперечується.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з положеннями п. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки товару Міністерство оборони України направило на адресу виконавця претензії № 403/5/2/11325 від 06.12.2022 та № 403/5/2/1660 від 06.02.2023, в яких вимагало сплати штрафних санкцій за прострочення зобов'язання в частині своєчасної поставки товару. Проте вказані вимоги були залишені без відповіді та задоволення.
Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 статті 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Також відповідно до п. 7.2.1 контракту за порушення строків поставки товару виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленої продукції за кожен день прострочення, поза встановлені контрактом строки поставки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної суми.
У даному випадку за прострочення зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 76 318, 50 грн за період з 05.12.2022 по 11.12.2022 (5 днів), за стягненням якої він звернувся до суду з даним позовом.
Здійснивши перевірку доводів позивача про стягнення пені в указаній сумі, суд встановив, що позовні вимоги Міноборони заявлені правомірно та розрахунок пені проведено правильно.
Разом з тим із матеріалів справи вбачається, що платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 2314 від 04.08.2023 відповідач вже сплатив нараховану позивачем суму штрафних санкцій (пені) в розмірі 76 318, 50 грн. При цьому вказаний платіж був здійснений до відкриття провадження у справі (11.09.2023).
Відповідно до ч. 4 п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення (закриття) провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
За таких обставин, враховуючи, що предмет спору між сторонами на час відкриття провадження у справі був відсутній, суд вважає, що позовні вимоги Міністерства оборони України про стягнення пені задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі відмови у позові судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову Міністерства оборони України до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" про стягнення 76 318,50 грн.
Повний текст рішення складений 08 січня 2024 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.