ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.01.2024Справа № 910/12115/23
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовом Управління освіти Миколаївської міської ради
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
про стягнення надлишково сплачених коштів у сумі 723 195,44 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Управління освіти Миколаївської міської ради (далі - Управління освіти, позивач) до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго", відповідач) про стягнення надлишково сплачених коштів у сумі 723 195,44 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" позивач сплатив на користь відповідача кошти за надану в лютому 2022 електроенергію, вартість якої, як виявилось при перерахунку, була сплачена в більшому розмірі, аніж спожито позивачем. За таких обставин Управління освіти просить стягнути з відповідача надлишково сплачені кошти в сумі 723 195,44 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, надав суду письмові пояснення по суті позову, в яких факт поставки електроенергії Управлінню освіти в обсязі меншому, ніж було оплачено позивачем, не заперечив. Проте вказав, що оскільки оператор системи розподілу (АТ «Миколаївобленерго») не надав корегувальних звітів за лютий 2022 року з уточненням спожитих позивачем обсягів електроенергії, то відсутні підстави для повернення позивачу суми переплати. Просив відмовити у задоволенні позову.
Також відповідач, до початку розгляду справи по суті, подав клопотання про залучення до розгляду справи Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Розглянувши вказане клопотання, суд вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки предмет даного спору стосується виключно прав та обов'язків сторін за укладеним між ними договором і рішення у справі ніяким чином не вплине на права чи обов'язки АТ «Миколаївобленерго», враховуючи до того ж, що позивач надав суду лист АТ «Миколаївобленерго» № 01.01/01-18-1399 від 15.03.2023 стосовно обсягів електричної енергії, наданої ДПЗД «Укрінтеренерго» Управлінню освіти в лютому 2022 року.
Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті позову та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Згідно зі ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1023-р від 12.12.2018 ДПЗД "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" з 01.01.2019.
Матеріали справи свідчать, що між Управлінням освіти Миколаївської міської ради та постачальником «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» у період з 01.02.2022 по 25.02.2022 року діяв договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (далі - договір), який є публічним договором приєднання споживача - Управління освіти Миколаївської міської ради.
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію для забезпечення електроустановок споживача (Управління освіти Миколаївської міської ради), а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/розподілу електричної енергії (п. 2.2 договору).
Згідно з п. 3.1, 3.2 договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави. Постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання.
Відповідно до п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до договору (далі - комерційна пропозиція). Розрахунковим періодом є календарний місяць (5.8 договору).
Відповідно до пункту 5.10 договору оплата за спожиту електричну енергію здійснюється споживачем в терміни, визначені рахунком, що виставляється постачальником або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеному у комерційній пропозиції, що є додатком № 1 до договору.
Цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії - його дія не може перевищувати 90 діб (п. 13.1).
Згідно з додатком № 1 до договору "Комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"" ціна на електричну енергію формується згідно порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1179. Ціни постачальника наведені у додатку до цієї комерційної пропозиції.
Відповідно до п. 4.2 комерційної пропозиції остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку.
Згідно з п. 4.4 комерційної пропозиції обсяг фактично спожитої електричної енергії споживачем визначається оператором системи розподілу, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП № 2118 від 28.12.2018 року (в редакції, що діяла на час укладення договору). Комерційна пропозиція є чинною з 01.11.2021.
Отже спірні господарські відносини між сторонами виникли на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч. 2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 275 ГК України особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У п.п. 4.1, 4.7, 4.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ) передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
Відповідно до пункту 8.6.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.03.2018 № 311, індивідуальні побутові споживачі зобов'язані щомісяця зчитувати фактичні покази зі всіх лічильників, встановлених на об'єкті споживача, для яких відсутня можливість дистанційного зчитування даних, та надавати їх до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, відповідному оператору системи розподілу.
Судом встановлено, що у зв'язку з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24.02.2022 та неможливістю позивачем надати показання приладів обліку станом на 01.03.2022 року по точках комерційного обліку, оператор системи розподілу (AT «Миколаївобленерго») визначив обсяги спожитої позивачем електричної енергії у лютому 2022 року за значенням середньодобового обсягу споживання в розмірі 536 431 кВт/год, керуючись п. 8.6.9 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Позивач, у свою чергу, на підставі акта купівлі-продажу електроенергії № 021606 від 20.04.2022 року (за лютий 2022) та виставленого відповідачем рахунку платіжними дорученнями № 2402 від 06.06.2023 та № 2403 від 06.06.2023 сплатив вартість нарахованих йому 536 431 кВт/год в сумі 2 876 688,48 грн з ПДВ.
У той же час з листа оператора системи розподілу АТ «Миколаївобленерго» № 01.01/01-18-1399 від 15.03.2023, наданого на запит позивача, вбачається, що в лютому 2022 Управління освіти Миколаївської міської ради фактично спожило електричну енергію у меншому обсязі.
Відповідно до пункту 4.9 ПРРЕЕ після закінчення розрахункового періоду, обумовленого в комерційній пропозиції, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена за цей розрахунковий період, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду.
Як встановлено судом, на підставі вказаної норми оператором системи розподілу АТ «Миколаївобленерго» було проведено коригування обсягів спожитої позивачем електроенергії за період лютого 2022 року та встановлено фактичне споживання позивачем електричної енергії у обсягах 401 573 кВт/год електроенергії, що на 134 858 кВт/год менше нарахованого та сплаченого обсягу позивачем.
Отже переплата Управління освіти відповідачу за спожиту електричну енергію склала: 134 858 кВт/год х 4,46887 грн (тариф згідно з договором) х 20% ПДВ = 723 195,44 грн.
Таким чином судом встановлено, що у позивача перед відповідачем виникла переплата за договором постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» у сумі 723 195,44 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивач 29.03.2023 надіслав відповідачу лист-заяву № 1044/13.01.01-07/14 (з наданням підтверджуючих документів від оператора системи розподілу) про повернення надлишково сплачених коштів. Вказаний лист був отриманий відповідачем 13.04.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте, вимога позивача була залишена відповідачем без задоволення.
Суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані доводи відповідача щодо неотримання від оператора системи розподілу акту коригування фактично спожитої позивачем електричної енергії за розрахунковий період - лютий 2022 року, що свідчить про відсутність підстав для повернення позивачу суму переплати, та зазначає, що відповідач отримав лист-заяву позивача від 29.03.2023 про повернення суми переплати, до якої були додано скореговані дані АТ «Миколаївобленерго» щодо фактично спожитої електричної енергії позивачем за лютий 2022, а тому був обізнаний про обсяг фактичного споживання позивачем електроенергії за вказаний період. Крім того відповідач, в силу положень чинного законодавства, мав можливість і був зобов'язаний встановити дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ним розрахунків та виставлення коректних рахунків своєму споживачу.
На підставі викладеного, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем надмірно сплачених грошових коштів позивачу в сумі 723 195,44 грн, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у вказаній сумі підлягають задоволенню у повному обсязі.
Поряд з цим суд не може погодитись з доводами позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зокрема, зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Тобто зобов'язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Стаття 1212 ЦК України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. При цьому договірний характер правовідносин сторін виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
У даному випадку суд встановив, що грошові кошти в сумі 723 195,44 грн. були перераховані позивачем на підставі договору постачання електроенергії, а відтак - вони були набуті відповідачем на відповідній правовій підставі та у спосіб, що був передбачений господарським зобов'язанням. При цьому нормами цивільного законодавства врегульовано порядок повернення таких коштів за договором купівлі-продажу (ч. 2 ст. 693 ЦК України), відповідно до яких - якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже позов належить задовольнити на підставі норм зобов'язального права, а не ст. 1212 ЦК України, на яку посилається позивач.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Управління освіти Миколаївської міської ради до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення 723 195, 44 грн. задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, ідентифікаційний код 19480600) на користь Управління освіти Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Інженерна, 3, ідентифікаційний код 02145010) грошові кошти в сумі 723 195 (сімсот двадцять три тисячі сто дев'яносто п'ять) грн. 44 коп. та судовий збір в сумі 10 847 (десять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 94 коп.
Повний текст рішення складений 08 січня 2024 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.