18.12.2023 року м.Дніпро Справа № 904/7963/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А.( доповідача),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.
секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.
за участю учасників справи:
арбітражний керуючий: Шевченко В.Є., посвідчення № 1231 від 24.07.2013;
від АТ КБ "Приватбанк": Шевченко Л.П., довіреність №371-К-Н-О від 09.03.2023, адвокат;
від ПрАТ "СК "Інгосстрах": Сидоренко Р.В., довіреність б/н від 24.03.2020, адвокат;
від ТОВ "Цукропром": Осипов О.О., довіреністьб/н від 15.11.2023, адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023 (повний текст ухвали складено 15.05.2023, суддя Мартинюк С.В.) у справі №904/7963/21
за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс", м.Дніпро
про визнання грошових вимог
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023 у даній справі грошові вимоги АТ КБ "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс" в розмірі 1 049 615 472, 51 грн. та 5 368, 00 грн. судового збору - відхилено.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що ТОВ "Люкс-Офіс" не є стороною за договором застави №09/01/K/DZ від 28.03.2016, на підставі якого заявлені грошові вимоги.
Суд вважав, що заявником не надано належного документального підтвердження, а також відповідного нормативного обґрунтування того, що до ТОВ "Люкс-Офіс" перейшли права та обов'язки заставодавця за договором застави №09/01/K/DZ від 28.03.2016.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати у повному обсязі і прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс" у розмірі 1 049 615 472,51 грн, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника окремо, як забезпечені заставою, для позачергового задоволення та судовий збір у розмірі 5 368,00 грн - до першої черги задоволення; внести окремо до реєстру відомості про майно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс", яке є предметом застави Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" : частки (98,85%) в статутному фоні ТОВ "Монтана-Естейт" (попередня назва ТОВ "Приватофіс") номінальною вартістю 20 000 000,00 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає наступні обставини:
- судом першої інстанції зроблено хибний висновок, що ТОВ "Люкс-Офіс" не є стороною за договором застави №09/01/К/DZ від 28.03.2016 та що кредитором АТ КБ "Приватбанк" не було надано належного документального підтвердження, а також відповідного нормативного обґрунтування того, що до ТОВ "Люкс-Офіс" перейшли права та обов'язки заставодавця за договором застави №09/01/К/DZ від 28.03.2016;
- дійсно, ТОВ "Люкс-Офіс" не є стороною за договором застави №09/01/К/DZ від 28.03.2016, однак, при цьому норми актів чинного законодавства прямо передбачають випадки, коли застава зберігає силу для нового власника майна, що є предметом застави;
- заборгованість позичальника ТОВ "Монтана-Естейт" перед АТ КБ "Приватбанк" за кредитними договорами №08/105/К від 17.12.2008, №08/106/К від 17.12.2008, №08/110/К від 17.12.2008, №08/111/К від 17.12.2008 в сумі 1 049 615 472,51 грн. (з яких пеня - 359 146 508,27 грн.) встановлена судовим рішенням, яке набрало чинності, отже в силу ч.4 с.75 Господарського процесуального кодексу України не потребує додаткового доведення;
- зобов'язання ТОВ "Монтана - Естейт", зокрема, за кредитними договорами №08/105/К від 17.12.2008, №08/106/К від 17.12.2008, №08/110/К від 17.12.2008, №08/111/К від 17.12.2008 з повернення кредиту, сплати відсотків, пені тощо - є забезпеченим заставою на підставі договору застави №09/01/К/DZ (корпоративних прав) від 28.03.2016, укладеного між АТ КБ "Приватбанк", як заставодержателем та НВ ТОВ "Океанмаш", ТОВ "Тайлон", ТОВ "ЕЛ ТІ ГРУП", ТОВ "Агенція Новий світ", ТОВ "Фрілайн", ТОВ "Зернопоставка-М", ТОВ "Канделла", ТОВ "ОПФ", ТОВ "Елара", ТОВ "Комунальне обслуговування домів", як заставодавцями;
- як підтверджується Витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, застава АТ КБ "Приватбанк" була зареєстрована в цьому реєстрі належним чином 29.03.2016, строк дії обтяжень - до 11.04.2023;
- АТ КБ "Приватбанк" на надавав згоди на відчуження, розпорядження іншим чином та/або зміну предмету застави та не був про це повідомлений заставодавцями;
- в порушення взятих на себе зобов'язань за договором застави та ст.579, ч.2 ст.586 Цивільного кодексу України, ст.ст.7, 17 Закону України "Про заставу", заставодавцями було фактично здійснено відчуження належних їм на праві власності часток в статутному капіталі ТОВ "Приватофис" (ТОВ "Монтана-Естейт");
- оскільки предметом застави за договором застави є 100% корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ "Приватофіс" (ТОВ "Монтана-Естейт") й це обтяження було належним чином зареєстровано в ДРОРМ, тому за результатами реєстраційної дії №12241070042057275 від 12.04.2019 відбулось часткове відчуження заставодавцями належних їм часток на користь ТОВ "Люкс-Офіс" без згоди заставодержателя;
- застава за договором застави зберігає силу для нового власника частини корпоративних прав - ТОВ "Люкс-Офіс";
- під час розгляду справи №904/1039/20 судом встановлено, що при включенні нового учасника - ТОВ "Люкс-Офіс" до складу учасників ТОВ "Приватофіс" (ТОВ "Монтана-Естейт") рішенням, оформленим протоколом Загальних зборів ТОВ "Приватофіс" (ТОВ "Монтана-Естейт") №10/04/2019 від 10.04.2019 - сторонами договору застави було здійснено саме розпорядження заставним майном без згоди заставодержателя - АТ "КБ "Приватбанк";
- через невиконання ТОВ "Монтана-Естейт" своїх обов'язків за кредитними договорами №08/105/К від 17.12.2008, №08/106/К від 17.12.2008, №08/107/К від 17.12.2008, №08/108/К від 17.12.2008 року, №09/109/К від 17.12.2008, №08/110/К від 17.12.2008, №08/111/К від 17.12.2008, АТ КБ "Приватбанк" є забезпеченим кредитором ТОВ "Люкс-Офіс" за договором застави №09/01/К/DZ (корпоративних прав) від 28.03.2016 (розмір забезпечених вимог складає 1 049 615 472,51 грн.).
У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Шевченко В.Є. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду залишити без змін.
В обґрунтування своєї правової позиції арбітражний керуючий Шевченко В.Є. посилається на такі обставини:
- АТ КБ "Приватбанк" не надано суду першої та апеляційної інстанцій належного документального підтвердження, а також відповідного нормативного обґрунтування того, що до ТОВ "Люкс-Офіс" перейшли права та обов'язки заставодавця за договором застави №09/01/К/DZ від 28.03.2016;
- чинним законодавством України передбачено, що заставодавцем в договорі застави можна стати тільки на підставі добровільного волевиявлення сторони (власника майна) шляхом укладання відповідного договору застави або правонаступництва сторони в договорі;
- ТОВ "Люкс-Офіс" не мав та не має жодних договірних відносин з АТ КБ "Приватбанк" і договір застави №09/01/К/DZ (корпоративних прав) від 28.03.2016 також не укладав;
- у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі №904/7963/21 (904/5570/20 (904/1520/19) встановлено, що позовна заява від 12.04.2019 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.06.2019 року) про звернення стягнення на частки відповідачів у статутному капіталі ТОВ "Приватофис" (теперішня назва ТОВ "Монтана-Естейт") за договором застави № 09/01/K/DZ (корпоративних прав) від 28.03.2016 в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Монтана-Естейт", не стосується майна ТОВ "Люкс-Офіс", оскільки ТОВ "Люкс-Офіс" не є стороною договору застави №09/01/K/DZ (корпоративних прав) від 28.03.2016;
- ТОВ "Люкс-Офіс" на теперішній час не є учасником ТОВ "Монтана-Естейт"; відповідно до аукціону з продажу майна в процедурі банкрутства ТОВ "Люкс-Офіс" частки (98,85%) в статутному фонді ТОВ "Монтана-Естейт" (попередня назва ТОВ "Приватофіс"), який відбувся 28.02.2023, частка (98/85%) в статутному фонді ТОВ "Монтана-Естейт" була продана на аукціоні ТОВ "Логістик Х", про що 06.03.2023 складено акт №33546601-03 про придбання майна на аукціоні.
ТОВ "Дніпровський елеватор" у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами АТ КБ "Приватбанк" та вважає ухвалу господарського суду такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Вказує наступне:
- АТ КБ "Приватбанк" у заяві з забезпеченими вимогами до боржника не надано жодних доказів того, що ТОВ "Люкс-Офіс" укладалися будь-які договори для забезпечення виконання грошових зобов'язань ТОВ "Приватофіс" (ТОВ "Монтана-Естейт"); наведене також підтверджується постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі №904/7963/21 (904/5570/20 (904/1520/19);
- на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Приватофіс" від 10.04.2019 №10/04/2019 приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. було проведено реєстраційну дію №12241070042057275 від 12.04.2019 щодо зміни статутного капіталу, зміни складу та інформації про засновників ТОВ "Приватофіс", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- згідно з вказаним протоколом учасниками ТОВ "Приватофіс" не приймалося жодне рішення про відчуження частки (часток) в статутному капіталі товариства;
- виходячи з системного аналізу законодавства України на предмет поняття статутний капітал та форми його вираження, у ч.1 ст.12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України; отже саме частка в статутному капіталі, виражена у національній валюті, формує частку у відсотковому значенні;
- твердження АТ КБ "Приватбанк" про 100% в розмірі 233 200,00 грн в статутному капіталі ТОВ "Приватофіс", що є предметом забезпечення, та 100% в розмірі 20233200,00 грн в статутному капіталі ТОВ "Приватофіс" не є тотожними, оскільки на момент укладення договору застави саме частка в статутному капіталі ТОВ "Приватофіс" в розмірі 233 200,00 грн становила 100%, в той час, як за результатами загальних зборів учасників ТОВ "Приватофіс", які відбулися 10.04.2019, частка в статутному капіталі ТОВ "Приватофіс" в розмірі 233 200,00 грн становила 1,1526%; отже, відповідно до договору застави, у забезпечення виконання грошових зобов'язань ТОВ "Приватофіс" передано 100% корпоративних прав ТОВ "Приватофіс", що в грошовому вираженні становить 233 200,00 грн;
- твердження АТ КБ "Приватбанк" про ніби-то відчуження частки, що знаходиться в заставі у АТ КБ "Приватбанк" не відповідає дійсності, оскільки частка в статутному капіталі в розмірі 233 200,00 грн так і залишилася у заставі АТ КБ "Приватбанк", а частка в статутному капіталі в розмірі 20 000 000,00 грн - ні, оскільки ТОВ "Люкс-Офіс" не є стороною договору застави та не передавало свою частку в статутному капіталі ТОВ "Приватофіс" в заставу АТ КБ "Приватбанк" в забезпечення виконання грошових зобов'язань ТОВ "Приватофіс" за кредитними договорами.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" у наданих поясненнях просить апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду залишити без змін. Посилається на доводи, аналогічні доводам ТОВ “Дніпровський елеватор”, які викладені у його відзиві на апеляційну скаргу.
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" у додаткових поясненнях зазначає, що усталена судова практика (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №911/1278/20 та Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі №910/3425/20) підтверджує доводи АТ КБ "Приватбанк", що незважаючи на те, що ТОВ "Люкс-Офіс" не було стороною договору застави, але в силу ч.1 ст.27 Закону України "Про заставу" за банком збереглося право вимоги за договором застави, укладеним з первісним заставодавцем.
18.12.2023 у судове засідання з'явилися арбітражний керуючий Шевченко В.Є., представники АТ КБ "Приватбанк", ПрАТ "СК "Інгосстрах", ТОВ "Цукропром", які надали відповідні пояснення.
Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов'язковою, а неявка інших учасників справи не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутністю представників, що не з'явилися.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс" на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою господарського суду від 21.09.2021 відкрито провадження у справі за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" про визнання банкрутом ТОВ "Люкс-Офіс"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 24.03.2022; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Шевченко В.Є.
Ухвалою господарського суду від 18.01.2022 за підсумками попереднього судового засідання визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукропром" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс" на суму 4 540, 00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 38 081 088,07 грн. (заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс" на суму 4 540, 00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 97 512 681, 59 грн. (заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Долма" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс" на суму 4 540, 00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 2 919 016,71 грн. (заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; визнано Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс" на суму 76 700 грн. витрат на сплату судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому - 1 черга, 3 000 000, 00 грн. основної заборгованості 4 черга; зобов'язано розпорядника майна вчинити певні дії.
Постановою господарського суду від 16.05.2022 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Люкс-Офіс". Припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Шевченко В.Є. Визнано ТОВ "Люкс-Офіс" - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців - до 16.05.2023. Ліквідатором ТОВ "Люкс-Офіс" призначено арбітражного керуючого Шевченко В.Є.
27.02.2023 на електронну пошту господарського суду від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява №22/02-07 від 22.02.2023 з забезпеченими вимогами до банкрута у розмірі 1 049 615 472,51 грн та судового збору у розмірі 5 368, 00 грн.
Вказані вимоги обгрунтовані посиланням на невиконання ТОВ "Монтана-Естейт" своїх обов'язків за кредитними договорами №08/105/К від 17.12.2008, №08/106/К від 17.12.2008, №08/107/К від 17.12.2008, №08/108/К від 17.12.2008 року, №09/109/К від 17.12.2008, №08/110/К від 17.12.2008, №08/111/К від 17.12.2008, для забезпечення виконання яких 28.03.2016 між АТ КБ "Приватбанк", як заставодержателем та НВ ТОВ "Океанмаш", ТОВ "Тайлон", ТОВ "ЕЛ ТІ ГРУП", ТОВ "Агенція Новий світ", ТОВ "Фрілайн", ТОВ "Зернопоставка-М", ТОВ "Канделла", ТОВ "ОПФ", ТОВ "Елара", ТОВ "Комунальне обслуговування домів", як заставодавцями, укладено договір застави №09/01/К/DZ (корпоративних прав).
АТ КБ "Приватбанк" вважає, що він є забезпеченим кредитором стосовно боржника - ТОВ "Люкс-Офіс" на підставі договору застави №09/01/К/DZ (корпоративних прав) від 28.03.2016.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду від 08.2023 про відхилення грошових вимог АТ КБ "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс" в розмірі 1 049 615 472, 51 грн. заявлених грошових вимог та 5 368, 00 грн. судового збору.
Судами встановлено та не заперечується учасниками справи, що 17.12.2008 між АТ КБ "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофіс", як позичальником, укладено кредитні договори, зокрема:
- кредитний договір № 08/105/К (із додатковими угодами та договорами про внесення змін), за умовами якого банк надав боржнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з граничним лімітом у розмірі 144 000 000,00 грн;
- кредитний договір № 08/106/К (із додатковими угодами та договорами про внесення змін), за умовами якого банк надав боржнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з граничним лімітом у розмірі 72 725 800,00 грн.
17.12.2008 між АТ КБ "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектрум-Енерго" як позичальником, укладено кредитні договори, серед яких:
- кредитний договір № 08/107/К (поточна редакція за договором про внесення змін №16 від 28.03.2016 до кредитного договору №08/107/К від 17.12.2008 ), за умовами якого банк надав ТОВ "Спектрум-Енерго" кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з граничним лімітом у розмірі 154 000 000,00 грн;
- кредитний договір № 08/108/К (поточна редакція за договором про внесення змін №15 від 28.03.2016 до кредитного договору №08/108/К від 17.12.2008), за умовами якого банк надав ТОВ "Спектрум-Енерго" кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з граничним лімітом у розмірі 130 000 000,00 грн.
06.04.2015 Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум-Енерго" прийнято рішення припинити Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектрум-Енерго" шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофіс". Правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум-Енерго" стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофіс".
17.12.2008 між АТ КБ "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс", як позичальником, було укладено кредитні договори, зокрема:
- кредитний договір № 08/109/К (поточна редакція за договором про внесення змін №15 від 28.03.2016 до кредитного договору №08/109/К від 17.12.2008), за умовами якого банк надав ТОВ "Істейтальянс" кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з граничним лімітом у розмірі 154 000 000,00 грн;
- кредитний договір № 08/110/К (поточна редакція за договором про внесення змін №14 від 28.03.2016 до кредитного договору №08/110/К від 17.12.2008), за умовами якого банк надав ТОВ "Спектрум-Енерго" кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з граничним лімітом у розмірі 130 000 000, 00 грн.
06.04.2015 Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс" прийнято рішення припинити Товариство з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс" шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофіс". Правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейтальянс" стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофіс".
17.12.2008 між АТ КБ "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Істейт сервіс", як позичальником, укладено кредитний договір №08/111/К, за умовами якого АТ КБ "Приватбанк" надав ТОВ "Істейт сервіс" кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з граничним лімітом у розмірі 134 000 000,00 грн.
06.04.2015 Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейт сервіс" прийнято рішення припинити Товариство з обмеженою відповідальністю "Істейт сервіс" шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофіс". Правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейт сервіс" стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофіс".
Отже, позичальником та боржником за кредитними договорами №08/105/К від 17.12.2008, №08/106/К від 17.12.2008, №08/107/К від 17.12.2008, №08/108/К від 17.12.2008, №08/109/К від 17.12.2008, №08/110/К від 17.12.2008, №08/111/К від 17.12.2008 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", як правонаступник ТОВ "Приватофіс".
Надавши позичальнику кредит за кредитними договорами №08/105/К від 17.12.2008, №08/106/К від 17.12.2008, №08/107/К від 17.12.2008, №08/108/К від 17.12.2008, №08/109/К від 17.12.2008, №08/110/К від 17.12.2008, №08/111/К від 17.12.2008, АТ КБ "Приватбанк" належним чином виконав свої зобов'язання за цими кредитними договорами, однак, зустрічні зобов'язання з повернення кредиту, сплати процентів за його користування та пені ТОВ "Монтана-Естейт" виконані не були.
Зобов'язання ТОВ "Монтана-Естейт" за кредитними договорами №08/105/К від 17.12.2008, №08/106/К від 17.12.2008, №08/107/К від 17.12.2008, №08/108/К від 17.12.2008, №08/109/К від 17.12.2008, №08/110/К від 17.12.2008, №08/111/К від 17.12.2008 з повернення кредиту, сплати відсотків, пені тощо, є забезпеченими заставою на підставі договору застави №09/01/K/DZ (корпоративних прав) від 28.03.2016, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" як заставодержателем та НВ ТОВ "Океанмаш", ТОВ "Тайлон", ТОВ "ЕЛ ТІ ГРУП", ТОВ "Агенція Новий світ", ТОВ "Фрілайн", ТОВ "Зернопоставка-М", ТОВ "Канделла", ТОВ "ОПФ", ТОВ "Елара", ТОВ "Комунальне обслуговування домів", як заставодавцями (п.2 договору застави).
Відповідно до п.1 договору застави предметом цього договору є надання заставодавцем в заставу корпоративних прав, опис яких зазначений в пункті 6 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Приватофис" перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) у випадку невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання заставодавцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами позичальника та (або) заставодавця.
Згідно з п. 6 договору застави в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та заставодавцем зобов'язань за цим договором заставодавець надав в заставу корпоративні права ТОВ "Приватофис" - у розмірі 100% - заставодержателю (далі - предмет застави), перелік яких наведено у таблиці № 1, належні їм на праві власності, що підтверджується Статутом ТОВ "Приватофис" , реєстраційний номер 12241050033057275 від 24.03.2016, затвердженим Загальними зборами учасників ТОВ "Приватофис" протокол №18/03-16 від 18.03.2016. Застава за цим договором поширюються на будь-яке відшкодування, отримане заставодавцями внаслідок вилучення предмету застави.
Відповідно до п.8 договору застави сторони визначили, що загальна вартість предмету застави складає суму 763 693 449, 98 грн.
Згідно з п. 15.1 договору застави, заставодавець має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
Відповідно до п.12 договору застави з моменту набрання чинності цього договору заставодавець має право відчужувати або іншим чином розпоряджатися предметом застави тільки за письмовою згодою заставодержателя.
Пунктом 18.2 договору застави передбачено, що заставодавець зобов'язується не здійснювати відчуження або розпорядження предметом застави без письмової згоди заставодержателя.
10.04.2019 Загальними зборами ТОВ "Приватофис" (ТОВ "Монтана-Естейт"), до яких входять всі заставодавці за договором застави (тобто фактично заставодавцями за договором застави) були прийняті рішення, оформлені протоколом загальних зборів учасників товариства від 10.04.2019 №10/04/2019, про:
- включення (прийняття) ТОВ "Люкс-Офіс" до складу учасників ТОВ "Приватофис";
- затвердження нового складу учасників ТОВ "Приватофіс";
- визначення грошової оцінки вкладу (майнових прав) ТОВ "Люкс-Офіс" до статутного капіталу ТОВ "Приватофіс" у 20 000 000,00 грн;
- збільшення статутного капіталу ТОВ "Приватофіс" з 233 200,00 грн. до 20 233 200,00 грн. за рахунок додаткового вкладу ТОВ "Люкс-Офіс" в розмірі 20 000 000, 00 грн. (майнове право вимоги);
- затвердження статутного капіталу ТОВ "Приватофіс" у розмірі 20 233 200,00 грн. та розподіл його між учасниками ТОВ "Приватофис".
На підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Приватофіс" від 10.04.2019 №10/04/2019 приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. проведено реєстраційну дію №12241070042057275 від 12.04.2019 щодо зміни статутного капіталу, зміни складу та інформації про засновників ТОВ "Приватофіс", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.06.2019.
Отже, за наслідками зазначеної реєстраційної дії до складу учасників ТОВ "Приватофис" (ТОВ "Монтана-Естейт"), було включено нового учасника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс" та здійснено перерозподіл часток учасників.
Учасниками справи не надано доказів оскарження чи скасування вищевказаного рішення загальних зборів ТОВ "Приватофіс" (ТОВ "Монтана-Естейт"), та відповідних реєстраційних дій, здійснених на виконання рішення загальних зборів.
За приписами ч.1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019 набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною першою ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Частинами 2, 6, 8 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за результатами розгляду таких заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Відповідно до ч.6 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово. Арбітражний керуючий здійснює погашення вимог забезпеченого кредитора протягом 10 робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета забезпечення.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема заставою (ст.546 Цивільного кодексу України).
Визначення забезпеченого зобов'язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов'язань (зокрема, ст.ст.572, 575, 589 Цивільного кодексу України, Закону України "Про заставу", Закону України "Про іпотеку").
Так, відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (ч.2 ст. 589 Цивільного кодексу України, ст.19 Закону України "Про заставу").
За ч.1 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Відповідні положення наведено також у ч.2 ст.11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).
Згідно зі ст.589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що ТОВ "Люкс-Офіс" не є стороною за договором застави №09/01/K/DZ (корпоративних прав) від 28.03.2016.
При цьому, заявником не надано належного документального підтвердження, а також відповідного нормативного обґрунтування того, що до ТОВ "Люкс-Офіс" перейшли права та обов'язки заставодавця за договором застави №09/01/K/DZ від 28.03.2016.
Також, колегія суддів звертає увагу на висновок Центрального апеляційного господарського суду, викладений у постанові від 07.03.2023 у справі № 904/7963/21 (904/5570/20 (904/1520/19) про те, що позовна заява від 12.04.2019 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.06.2019) про звернення стягнення на частки відповідачів у статутному капіталі ТОВ "Приватофис" (теперішня назва ТОВ "Монтана-Естейт") за договором застави № 09/01/K/DZ (корпоративних прав) від 28.03.2016 в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Монтана-Естейт", не стосується майна ТОВ "Люкс-Офіс", оскільки ТОВ "Люкс-Офіс" не є стороною договору застави № 09/01/K/DZ (корпоративних прав) від 28.03.2016.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ТОВ "Люкс-Офіс" не є стороною за договором застави №09/01/K/DZ (корпоративних прав) від 28.03.2016, на вказане товариство не поширюються зобов'язання, взяті сторонами за цим договором.
З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відхилення грошових вимог АТ КБ "Приватбанк" до банкрута в загальній сумі 1 049 615 472, 51 грн.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що в порушення взятих на себе зобов'язань за договором застави та ст.579, ч.2 ст.586 Цивільного кодексу України, ст.ст.7, 17 Закону України "Про заставу", заставодавцями було фактично здійснено відчуження належних їм на праві власності часток в статутному капіталі ТОВ "Приватофис" (ТОВ "Монтана-Естейт"), оскільки наведене спростовується рішеннями Загальних зборів ТОВ "Приватофіс" (ТОВ "Монтана-Естейт"), як оформлені оформлені протоколом загальних зборів учасників товариства від 10.04.2019 №10/04/2019.
Так, як вже зазначалося, зборами учасників товариства 10.04.2019 прийняті наступні рішення:
- включення (прийняття) ТОВ "Люкс-Офіс" до складу учасників ТОВ "Приватофис";
- затвердження нового складу учасників ТОВ "Приватофіс";
- визначення грошової оцінки вкладу (майнових прав) ТОВ "Люкс-Офіс" до статутного капіталу ТОВ "Приватофіс" у 20 000 000,00 грн;
- збільшення статутного капіталу ТОВ "Приватофіс" з 233 200,00 грн. до 20 233 200,00 грн за рахунок додаткового вкладу ТОВ "Люкс-Офіс" в розмірі 20 000 000, 00 грн. (майнове право вимоги);
- затвердження статутного капіталу ТОВ "Приватофіс" у розмірі 20 233 200,00 грн та розподіл його між учасниками ТОВ "Приватофис".
Отже, вказаними зборами учасників товариства не приймалося рішення про відчуження заставодавцями належних їм на праві власності часток в статутному капіталі ТОВ “Приватофис”.
У даному випадку відбулося збільшення статутного капіталу ТОВ "Приватофіс" за рахунок додаткового вкладу ТОВ "Люкс-Офіс".
Зазначені рішення загальних зборів є чинними та недійсними судом не визнавалися.
Апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №904/1039/20, в якій зазначено: "Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фактично в процесі загальних зборів учасників ТОВ "Приватофис", рішення яких оформлено протоколом №10/04/2019 від 10.04.2019, здійснено перерозподіл часток учасників в статутному капіталі товариства. Такі дії учасників відповідають розпорядженню предметом застави", оскільки вказані обставини не є належним та допустимим доказом набуття ТОВ "Люкс-Офіс" прав та обов'язків сторони за договором застави №09/01/K/DZ (корпоративних прав) від 28.03.2016.
Крім того, колегія вважає хибними доводи скаржника про те, що застава за договором застави зберігає силу для нового власника, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень (викладене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 463/3582/17, від 18.12. 2019 у справі № 619/4033/18, від 18.03.2020 у справі № 202/5584/18, від 21.09.2022 у справі № 761/2631/21, від 26.10.2022 у справі № 199/4810/20).
З огляду на вищезазначене колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала господарського суду постановлена при повному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні. Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023 у справі №904/7963/21 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова складена у повному обсязі 08.01.2024.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Ю.Б. Парусніков
Суддя: О.Г. Іванов