08.01.2024
Справа № 522/7153/19
Провадження № 1-кп/522/257/24
08 січня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019161490000140 від 23.01.2019 об'єднане з кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160500000096 від 07.01.2019 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 187 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Першотравенськ Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 187 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Благоєве Іванівського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10
захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 ,-
06.01.2019 приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_6 , заздалегідь маючи спільний злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла, прибули за адресою: АДРЕСА_5 .
Приступивши до реалізації вказаного спільного умислу, діючи до заздалегідь розробленого плану та розподіливши злочинні ролі, ОСОБА_6 зателефонував потерпілій ОСОБА_14 під приводом отримання послуг масажу з метою безперешкодного проникнення до житла останньої, куди прибув приблизно о 22 годині 00 хвилин у вказаний день. Перебуваючи у приміщенні вказаної квартири, скориставшись тим, що ОСОБА_14 зайшла до ванної кімнати, ОСОБА_6 відчинив вхідні до приміщення квартири двері та надав доступ для ОСОБА_8 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_8 в момент, коли ОСОБА_14 вийшла з ванної кімнати, з метою подолання супротиву від останньої, наніс їй удар кулаком правої руки в область обличчя та спитав, де в квартирі перебувають цінні речі.
Усвідомлюючи своє безпорадне становище та чисельну перевагу, ОСОБА_14 погодилась віддати ОСОБА_6 та ОСОБА_8 цінні речі, при цьому попросила дозволу вмити обличчя, на що останні погодились та в цей час ОСОБА_14 вибігла з приміщення квартири та стала просити про допомогу.
Залишившись в квартирі, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , продовжуючи виконання спільного плану, з корисливих мотивів, визначили предметом свого злочинного посягання ноутбук марки «Dell Inspiron» в корпусі чорного кольору вартістю 12000 грн. та мобільний телефон марки «Bravis 37990» в корпусі чорного кольору вартістю 379 грн. 90 коп. ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім-картою всередині оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_2 , що не має цінності для потерпілої, які відкрито викрали та залишили приміщення вищевказаного житла ОСОБА_14 .
Вибігаючи з квартири, ОСОБА_6 першим залишив місце вчинення кримінального правопорушення, після чого ОСОБА_8 , тримаючи в руках викрадене майно, пробігаючи повз ОСОБА_14 штовхнув останню та також залишив місце вчинення кримінального правопорушення.
Даним кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_14 завдано матеріальний збиток на загальну суму 12379 грн. 90 коп.
Крім того, 19.01.2019 приблизно о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_8 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , заздалегідь маючи спільний злочинний умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з проникненням до житла, прибули за адресою: АДРЕСА_5 .
Приступивши до реалізації вказаного спільного умислу, діючи до заздалегідь розробленого плану та розподіливши злочинні ролі, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 назвавшись сусідами, потрапили до приміщення квартири АДРЕСА_1 , розташованої за вказаною адресою, належної потерпілій ОСОБА_14 , де ОСОБА_7 став біля вхідних дверей з метою недопущення виходу потерпілої за межі приміщення, та в цей час ОСОБА_6 та ОСОБА_8 пройшли до кімнати.
В цей час ОСОБА_6 та ОСОБА_8 помітили, що в квартирі перебуває раніше незнайомий їм ОСОБА_15 , майно якого було визначено предметом злочинного посягання.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_15 та наніс йому удар кулаком в область лівого плеча, після чого обшукав кишені штанів останнього, з яких відкрито, з корисливих мотивів, використовуючи чисельну перевагу, викрав мобільний телефон марки «Lenovo» в корпусі чорного кольору ІМЕІ 1,2: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , вартістю 2000 грн. з сім-картою всередині оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 , що не має цінності для потерпілого та грошові кошти в розмірі 1500 грн. та передав ОСОБА_7 .
Крім того, в цей саме день та час, продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану, ОСОБА_8 взяв зі стола кухонний ніж та схопив ОСОБА_14 за руку, при цьому погрожуючи ножем, що остання сприйняла як реальну небезпеку для свого життя та здоров'я, разом з ОСОБА_6 , який знаходився поруч для забезпечення чисельної переваги, наказали віддати їм банківську картку та мобільний телефон, які ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 попередньо визначили предметом свого злочинного посягання. В цей час, ОСОБА_7 , у відповідності до спільного плану, продовжував перебувати біля вхідних дверей з метою перешкоджання виходу ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з приміщення квартири.
Отримавши від ОСОБА_14 вказані предмети, а саме банківську картку банка «А-банк», при цьому змусивши останню шляхом погрози ножем назвати пін-код від вказаної картки, та мобільний телефон марки «Ergo» в корпусі чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_6 , вартістю 650 грн. з сім-картою всередині оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_2 , що не має цінності для потерпілого, ОСОБА_8 передав вказану картку ОСОБА_6 , який в подальшому зняв з карти грошові кошти в розмірі 11000 грн.
Знявши грошові кошти, ОСОБА_6 повернувся до вищевказаної квартири, де повернув банківську карту ОСОБА_14 та після цього разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 залишили місце вчинення кримінального правопорушення.
Даним кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_14 завдано матеріальний збиток на загальну суму 11650 грн.
Також, 22.01.2019 у невстановлений час та у невстановленому місці ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, із корисливих мотивів та з метою нападу, спрямованого на заволодіння чужим майном, вчинити розбійний напад на громадянку ОСОБА_16 . Досягнувши згоди щодо пропозиції на вчинення вказаного кримінального правопорушення та в подальшому узгодили роль кожного при його вчиненні.
Відповідно до узгодженого плану, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 повинні були здійснити напад на потерпілу, а ОСОБА_7 відволікти увагу для забезпечення раптовості нападу останніх.
Приступивши до реалізації свого узгодженого злочинного плану, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 близько 19 години 30 хвилин 23.01.2019, прибули за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 74, де працює ОСОБА_16 та почали спостереження за нею.
Продовжуючи спостереження за потерпілою всі вищевказані особи сіли до маршрутного таксі №87, який рухався сполученням зупинок Одеса-Привоз-с. Орловка, в який до цього зайшла ОСОБА_16 та приблизно о 20 годині 00 хвилин на вищевказаному маршрутному таксі прибули за адресою: м. Одеса вул. Цегельна, де потерпіла ОСОБА_16 вийшла з маршрутного таксі, а ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не бажаючи відступити від свого злочинного узгодженого плану направились за ОСОБА_16 , яка рухалась по вул. Цегельна в м. Одесі.
ОСОБА_7 знаходячись біля парадної будинку №4 по вул. Цегальна в м. Одесі, діючи згідно попередньо узгодженого плану, окликнув потерпілу, повідомивши їй про те, що вона щось загубила, чим сприяв її зупиненню.
В цей час ОСОБА_6 шляхом нападу на ОСОБА_16 діючи умисно, із корисливих мотивів та з метою нападу, спрямованого на заволодіння чужим майном, за попередньою змовою, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя останньої, яке виразилось у направленні в її бік предмета схожого на пістолет, наказав ОСОБА_8 та ОСОБА_7 обшукати потерпілу та віднайти майно останньої.
Виконуючи наказ ОСОБА_6 , ОСОБА_17 витягнув з кишені шуби потерпілої, мобільний телефон марки Samsung Galaxy J5 (ІМЕІ: НОМЕР_7 ) та (ІМЕІ: НОМЕР_8 ) вартістю 5000 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_9 та сім-карта мобільного оператора «Лайфселл» № НОМЕР_10 .
Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 діючи умисно, із корисливих мотивів та з метою нападу, спрямованого на заволодіння чужим майном, застосувавши фізичну силу повалили потерпілу на землю та переслідуючи свій злочинний умисел, відкрито заволоділи її жіночою сумкою чорного кольору вартістю 450 грн., в якій знаходились окуляри вартістю 1500 грн., банківська картка «ПриватБанка» на ім'я потерпілої, гаманець чорного кольору вартістю 120 грн., з грошовими коштами в сумі 900 грн та дві дисконтні картки магазину «Гурман».
Так, після скоєння кримінального правопорушення, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , бажаючи уникнути відповідальності за вчинення своїх дій, покинули місце скоєння злочину разом із викраденим майном, чим заподіяли матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 7970 грн., яким розпорядились на власний розсуд.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 свою провину у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 187 КК України визнали, та пояснили, що вони дійсно у вказані у обвинувальному акті час та місці, скоювали напади на потерпілих, та заволоділи їх майном, погрожуючи застосуванням насильства. Також, вони із застосуванням насильства відкрито заволоділи майном потерпілих. У вчиненому щиро покаялися.
Оскільки обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 визнали свою винуватість у скоєні кримінального правопорушення, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає їх доведеними та кваліфікує дії:
- обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 186 КК України за ознаками - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно та за попередньою змовою групою осіб; за ч.3 ст. 186 КК України за ознаками - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та з проникненням у житло, вчинений за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст. 187 КК України за ознаками - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій; за ч.3 ст. 187 КК України за ознаками - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'ям особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у приміщення, вчинений за попередньою змовою групою осіб;
- обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.2 ст. 186 КК України за ознаками - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно та за попередньою змовою групою осіб; за ч.3 ст. 186 КК України за ознаками - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та з проникненням у житло, вчинений за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст. 187 КК України за ознаками - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій; за ч.3 ст. 187 КК України за ознаками - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'ям особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у приміщення, вчинений за попередньою змовою групою осіб;
- обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст. 186 КК України за ознаками - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно та за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст. 187 КК України за ознаками - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій; за ч.3 ст. 187 КК України за ознаками - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'ям особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у приміщення, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
При призначені покарання ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особи винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 суд відносить те, що вони визнали свою вину та щиро покаялися та частково відшкодував шкоду потерпілому.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 - відсутні.
При визначенні мотивів призначення покарання суд керується наступним.
Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003 у справі «Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора»: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».
Вимога додержуватись справедливості під час застосування кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема, у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.), статті 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК), призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.
Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України, суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 виду та міри покарання, колегія суддів, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, особи винних та встановлені обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд приймає до уваги, що кримінальне правопорушеня, передбачене ч.3 ст. 186 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Таким чином, оцінюючи в сукупності всі встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що виправлення обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та попередження скоєння ними нових злочинів можливо лише у разі їх ізоляції від суспільства та вважає за доцільне призначити обвинуваченим покарання у вигляді позбавлення волі.
Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, колегія суддів -
ОСОБА_6 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
-за ч.3 ст. 186 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
-за ч.2 ст. 187 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацію майна, яке є у його власності;
-за ч.3 ст. 187 КК України у вигляді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у вигляді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності.
ОСОБА_7 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
-за ч.2 ст. 187 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацію майна, яке є у його власності;
-за ч.3 ст. 187 КК України у вигляді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у вигляді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності.
ОСОБА_8 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
-за ч.3 ст. 186 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
-за ч.2 ст. 187 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацію майна, яке є у його власності;
-за ч.3 ст. 187 КК України у вигляді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у вигляді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності.
Запобіжний захід ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 залишити тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 обчислювати з 26.01.2019, тобто з моменту їх фактичного затримання.
Речові докази по справі:
-мобільний телефон марки Samsung Galaxy J5 (ІМЕІ: НОМЕР_7 ), (ІМЕІ: НОМЕР_8 ) - вважати повернутим власнику;
-пакет Національної поліції України Головне слідче Управління 4449898 - знищити;
-диск DVD+R 16x «VIDEX excellent», помаранчевого кольору обсягом 4,7Gb на 120 хв. - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
-пакет типу файл в середині якого знаходиться дисконтна карта магазину «Гурмань» на 3% №32260 - знищити;
-мобільний телефон марки «Hokia», модель 5130с-2, тип - RM-495, в чорно синьому корпусі, імей: НОМЕР_11 , з картою мобільного зв'язку з номером НОМЕР_12 - повернути власнику;
-поліетиленовий пакет блакитного колльору в середині якого знаходиться чорна балаклава з прорізами для очей та носу - знищити;
-мобільний телефон марки «Lenovo» в корпусі сірого кольору ІМЕІ НОМЕР_13 , з картою мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_14 - повернути власнику;
-мобільний телефон марки Нокиа, моділь 105, типRM-908, чорного кольору, імей: НОМЕР_15 , з кортою мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» № НОМЕР_16 - повернути власнику;
-пакет типу файл в середині якого знаходиться балаклава прикричаюча нижню частину обличчя, камуфляжного забарвлення - знищити;
-пневматичний пістолет типу «пістолет Макарова» на якому присутні написи «НОМЕР_18», з обойми розряжено 16 куль калібру 4.5 мм - передати на потреби ЗСУ;
-паспорт громадянина України № НОМЕР_17 на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - повернути власнику.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 28.01.2019 - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3