Справа № 946/142/24
Провадження № 2-о/946/91/24
про залишення заяви без руху
09 січня 2024 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бальжик О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
І. Суть заяви
1.1. 08.01.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , якою просить:
(1) відкрити провадження за заявою;
(2) звільнити від сплати судового збору в силу того, що поданою заявою порушується питання національної безпеки в силу необхідності припинення використання підроблених документів на ім'я ОСОБА_2 на так званий «пором «Кислицький»та звільнення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від злочинного контролю злочинної організації прокурора Сари О.В.;
(3) ухвалити судове рішення, яким встановити юридичний факт - факт того, що до 02.01.2002 ОСОБА_3 працював у СВК «Кислицький» (голова Стойкова Л.К.), після чого був звільнений за власним бажанням та перейшов на роботу до ТОВ «Злагода» (директор ОСОБА_1 ), внаслідок чого перестав перебувати у трудових відносинах з СВК «Кислицький».
ІІ. Недоліки заяви
2.1. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої вказаної статті передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
2.2. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи (частина третя статті 42 ЦПК України).
2.3. Згідно з частиною четвертою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
2.4. Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження.
Частина 2 вказаної статті передбачає, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
2.5. Отже, юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
2.6. Згідно зі статтею 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
2.7. При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.
2.8. Аналіз норм чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов.
(1) Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні. Також, з урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.
(2) Встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
(3) Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
(4) Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
2.9. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/19, від 19 червня 2019 року у справі №752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі №750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі №644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі №643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі №641/5187/20, від 22 березня 2023 року у справі №290/289/22-ц.
2.10. Дослідженням поданої заяви, суддею встановлено, що ОСОБА_1 в порушення вимог частини третьої статті 42, частини четвертої статті 294, частини першої статті 318 ЦПК не зазначено заінтересовану особу, з якою метою вона просить встановити зазначений у заяві факт та з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт. Також, в порушення частини другої статті 318 ЦПК України до заяви не додано довідку про неможливість відновлення втрачених документів.
2.11. Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, суддя виходить з такого.
2.12. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року (надалі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
2.13. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VI передбачено ставку судового збору за подання заяви у справах окремого провадження, яка для фізичної особи становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
2.14. Статтею 5 Закону №3674-VI наведені пільги щодо сплати судового збору.
2.15. Стаття 8 Закону №3674-VI визначає підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
2.16. В якості підстави для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 зазначено порушення поданою заявою питання національної безпеки, що не передбачено діючим законодавством та не підтверджено належними й допустимими доказами.
ІІІ. Висновок судді
3.1. Відповідно до частин 1 і 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позову заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3.2. За таких обставин, вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, а тому заява підлягає залишенню без руху.
3.3. Заявниця має усунути зазначені в цій ухвалі недоліки заяви шляхом подання надання до суду заяви та її копії із зазначенням заінтересованої особи, мети встановлення юридичного факту та причини неможливості одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт. Також, заявниця має додати до заяви довідку про неможливість відновлення втрачених документів, а також платіжні документи на підтвердження сплати судового збору в сумі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст.95, 175, 177, 185, 293, 315, 318 ЦПК України, суддя -
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.
2. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без руху.
3. Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки заяви на протязі п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
4. У разі неусунення заявницею недоліків заяви, зазначених в ухвалі, у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною та підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І.Бальжик