Справа № 346/5047/23
Провадження № 1-кп/346/285/24
05 січня 2024 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
представника потерпілих ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия матеріали кримінального провадження внесені в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12023090000000119 від 25 лютого 2023 року про обвинувачення :
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Раківчик Коломийського району Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, приватного підприємця, раніше не судимої, депутатом не обиралася,
- за ч. 2 ст. 286 КК України,
Обвинувачена керуючи транспотним засобом порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої та заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Даний злочин скоєно за наступних обставин.
Так, 24 лютого 2023 ркоу о 20 год 50 хв ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки «TESLA MODEL 3», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », рухалася проспектом Михайла Грушевського в м. Коломиї, та повернула з проїжджої частини праворуч, щоб зупинити свій автомобіль у спеціально відведеному місці перед магазином «Класік», що знаходиться в будинку під номером 70. В той час, правим тротуаром по напрямку руху автомобіля справа наліво перед магазином «Класік» проходили пішоходи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Обвинувачена проявила неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахувала дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, під час паркування не застосувала гальмування, щоб зупинити автомобіль, унаслідок чого виїхала на тротуар, де вчинила наїзд на пішоходів ОСОБА_11 та ОСОБА_14. Надалі автомобіль сходами з'їхав вниз до входу в магазин, та ударом до дверей і стіни будівлі повторно травмував пішоходів.
Своїми діями обвинувачена порушила Правила Дорожнього руху України, а саме:
п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п. 11.13., який забороняє рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1 - 26.3 цих Правил;
п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
У результаті порушення ОСОБА_8 вказаних Правил дорожнього руху трапилася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої ОСОБА_11 від отриманих травм померла на місці події, а ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечні для життя в момент спричинення.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину в повному обсязі, погодилася зі всіма кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення за обставин, викладеними у обвинувальному акті. Зазначила, що того вечора керуючи своїм автомобілем по проспекту Грушевського в м. Коломиї вирішила повернути до магазину "Класік" і паркуючись після виконаного повороту замість повної зупинки натиснула на педаль газу і автомобіль наїхав на пішоходів, які в цю мить проходили перед ним. Надалі покотився сходами вниз і притиснув їх до приміщення магазину. Після було викликано швидку, поліцію та МНС.
Просить суворо не карати та врахувати її щире каяття, відшкодування збитків потерпілим. Також просить не позбавляти її права керування транспортними засобами, оскільки транспортний засіб необхідний їй у здійсненні підприємницької діяльності.
Представник потерпілих адвокат ОСОБА_13 в судовому засідання пояснила, що потерпілі не мають до обвинуваченої будь-яких матеріальних та моральних претензій, завдана кримінальним правопорушенням шкода відшкодована в повному обсязі. Щодо міри покараннян не наполягають на позбваленні волі обвинуваченої, однак, просять застосувати до неї додаткове покарання позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні не досліджувались інші зібрані у кримінальному провадженні докази, оскільки, за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої особи та заподіяння середньої тяжкості іншій потерпілій особі.
Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчиненню нових злочинів.
Досудовою доповіддю Коломийського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 16 жовтня 2023 року визначено, що, беручи до уваги зібрану інформацію, що характеризує особу обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, відділ вважає, що виправлення особи без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб.
При обранні покарання обвинуваченій, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про її особу та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій суд не вбачає.
До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить - щире каяття, сприяння органам досудового розслідування у розкритті злочину, наявність постійного місця роботи та проживання, позитивну характеристику, відшкодування майнової шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням, думку потерпілих про несуворість покарання, а тому вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України, що на думку суду буде достатнім для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів.
Щодо призначення додаткового покарання суд вважає наступне.
Правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини ст.ст. 286, 286-1 КК України, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, передбаченій ч. 2 ст. 50 КК України. У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети покарання щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.
Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб'єктивного права), так і покладенням на особу у зв'язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов'язків, а також роз'яснення особі наслідків невиконання покладених обов'язків та ухилення від відбування додаткового покарання.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, що обвинувачена у нескладній дорожній ситуації грубо порушила вимоги Правил дорожнього руху, що спричинило непоправні наслідки, які настали від її дій у виді смерті потерпілої, суд вважає, що до неї слід застосувати додаткове покарання позбавлення права керування транспортними засобами у межах строку визначеного санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.
Витрати за проведення експертиз стягнути з винуватої особи.
Речовими доказами розпорядитися у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 392-395 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винуватою за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання - три роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком - один рік.
У відповідності до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_6 1887,80 грн витрат на залучення експертів в даному кримінальному провадженні.
Речовий доказ автомобіль марки «Tesla Model 3» д.н.з. « НОМЕР_2 », після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_6 та скасувати його арешт.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, обвинуваченою з часу отримання копії вироку, іншими учасниками з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1