Справа №345/882/19
Провадження № 1-кс/345/7/2024
04.01.2024 року м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника - представника потерпілого ТОВ «Карпат-Полімер» ОСОБА_3 , прокурора Калуської окружної прокуратури ОСОБА_4 розглянувши скаргу представника потерпілого ТОВ «Карпат-Полімер» ОСОБА_3 на постанову від 13.12.2023 про закриття кримінального провадження № 12018090170001455 від 14.12.2018 за ч. 4 ст. 190 КК Українита відвід слідчого, прокурора,
ОСОБА_3 звернувся з вказаною скаргою, вимоги якої мотивує таким. Постановою слідчого СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 13.12.2023, яку він отримав 14.12.2023, кримінальне провадження № 12018090170001455 від 14.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях директора ТОВ «Логістик Сервіс Калуш « ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. При цьому, при винесенні оскаржуваної постанови слідчий мотивував рішення тим, що директором ТОВ «Логістік Сервіс Калуш» ОСОБА_6 не вчинено жодних дій, спрямованих на заволодіння майном ТОВ «Карпат-Полімер» чи правом на таке майно, вчинених шляхом обману чи зловживання довірою, а збитки понесені ТОВ «Карпат-Полімер» виникли не в результаті заволодіння коштами, а в результаті створення умов директором ОСОБА_6 невиконання рішень Господарського суду Івано-Франківської області.
Вважає, що оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження прийнята без дотримання вимоги КПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та належної оцінки доказів і підлягає до скасуванню.
Зокрема, закриваючи кримінальне провадження №12018090170001455 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, слідчий виходив з того, що в діях директора ТОВ «Логістік Сервіс Калуш» відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, з чим ОСОБА_3 категорично не погоджується, як і не погоджується з тим, що на момент передачі майна у ОСОБА_6 був відсутній умисел на його заволодіння, а в даному випадку мало місце заволодіння майном та грошовими коштами шляхом зловживання довірою. Наявність злочинного наміру та відсутність наміру повертати привласнені грошові кошти також підтверджується рядом дій засновків ТОВ «Логістік Сервіс Калуш».
Також мотивом постанови про закриття даного кримінального провадження є те, що збитки, понесені ТОВ «Карпат-Полімер» виникли не в результаті заволодіння цими коштами, а в результаті невиконання ОСОБА_6 рішень суду, з чим ОСОБА_3 , також категорично не погоджується посилаючись, зокрема і на те, що такі судові рішення не носять зобов'язального характеру.
Зазначає, що у постанові слідчого про закриття кримінального провадження не наведено належних і достатніх мотивів ухвалення процесуального рішення, а саме не конкретизовано осіб, стосовно яких прийнято рішення про закриття кримінального провадження, не встановлені обставини, які дозволяють прийти до висновку, що в діях вищевказаних осіб відсутній склад кримінального правопорушення, не вказані підстави для прийняття такого рішення та не наведені фактичні дані, які підтверджують обґрунтованість таких висновків органу досудового розслідування, крім того слідчий ОСОБА_7 своїми висновками фактично заперечує законність Рішень Господарського суду Івано-Франківської області.
Також зазначає, що постанова про закриття кримінального провадження від 13.12.2023 року жодним чином не відрізняється від постанови про закриття кримінального провадження від 09.09.2023 року, яка скасована Ухвалою суду від 11.10.2023 року та постанови про закриття кримінального провадження від 30.11.2023 року, яка скасована Ухвалою суду від 08.12.2023 року.
Таким чином, слідчою ОСОБА_8 та слідчим ОСОБА_5 за підтримки прокурора ОСОБА_4 прийняті дві завідомо незаконні постанови про закриття кримінального провадження, що обґрунтовано по суті є прямим тиском на суд. Дані дії, а саме зловживання власними процесуальними правами слідчим ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_4 є свідченням про упереджене ставлення до кримінального провадження, та неповагою до суду.
Окрім того вказує, що завданням прокурора крім іншого є нагляд за дотриманням законів України при проведенні розслідування слідчими у кримінальному провадженні, отже підтримка завідомо незаконних процесуальних рішень слідчого прокурором Калуської окружної прокуратури ОСОБА_4 суперечить майже всім статтям Кодексу професійної етики та поведінки прокурора.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав з наведених у ній підстав.
Прокурор Калуської окружної прокуратури ОСОБА_4 проти задоволення вимог скаржника заперечив посилаючись на те, що постанова про закриття провадження від 13.12.2023 є законною та обґрунтованою, у задоволенні вимоги про відвід слідчого та прокурора просив відмовити, так як на даний час вказане кримінальне провадження закрито, тому досудове розслідування не здійснюється.
Слідчий СВ Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився.
Слідчий суддя вислухавши позицію учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження та скарги приходить до наступних висновків.
У відповідності до ч.1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження в строк, визначений ч.1 ст.304 КПК України.
Судом встановлено, що СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12018090170001455 від 14.12.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
13.12.2023 слідчим СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12018090170001455 від 14.12.2018 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КПК України (а.с. 11-14).
Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Приймаючи постанову про закриття даного кримінального провадження слідчий ОСОБА_5 виходив з того, що встановити достатньо доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 не вдалося. Також слідчим описано допит представника потерпілого ТОВ «Карпат-Полімер» ОСОБА_3 , судові рішення, прийняті в ході розгляду справ № 909/770/18 та № 909/962/18 Господарським судом Івано-Франківської області, які на даний час неможливо виконати, оскільки в ТОВ «Логістік Сервіс Калуш» відсутні будь-які ресурси для оплати вказаних сум.
Таким чином, ігноруючи ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.2018 про забезпечення позову, ТОВ «Логістік Сервіс Калуш» розпорядилося коштами, які були на їхніх рахунках на момент винесення такої ухвали та на які цією ж ухвалою було накладено арешт, чим фактично вчинили невиконання судового рішення, що призвело до заподіяння істотної шкоди ТОВ «Карпат-Полімер».
Як наслідок, в ході досудового розслідування встановлено, що між ТОВ «Карпат-Полімер» та ТОВ «Логістік Сервіс Калуш» мали місце господарсько-правові відносини.
Окрім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що передача майна ТОВ «Карпат-Полімер» у користування ТОВ «Логістік Сервіс Калуш» відбулася на підставі Договору оренди автонавантажувачів № 1705/1, укладеного 17.05.2017, який виконувався сторонами в повній мірі до червня 2018, що свідчить про те, що на момент передачі майна (автонавантажувачів та тягових батарей) у директора ТОВ «Логістік Сервіс Калуш» - ОСОБА_6 був відсутній умисел на його заволодіння, а також в діях останнього не вбачаються ознаки використання обману чи зловживання довірою власника цього майна. Крім того, понесені ТОВ «Карпат-Полімер» збитки полягають не у заволодінні певним майном чи грошовими коштами, які були добровільно передані ТОВ «Логістік Сервіс Калуш» в особі директора ОСОБА_6 , а у заборгованості за договором оренди від 17.05.2017 № 1705/1 в сумі 423 273,13 грн. та збитках на суму 376 800,01 грн., понесених ТОВ «Карпат-Полімер» в результаті зносу та часткового знищення майна, яке було предметом оренди згідно вищевказаного договору.
Таким чином слідчий прийшов до переконання, що директором ТОВ «Логістік Сервіс Калуш» - ОСОБА_6 , не вчинено жодних дій, спрямованих на заволодіння майном ТОВ «Карпат-Полімер» чи правом на таке майно, вчинених шляхом обману чи зловживання довірою. Водночас, дії директора ОСОБА_6 , які полягали у розірванні договорів з ТОВ «Карпатнафтохім» та невиконанні зобов'язань перед ТОВ «Карпат-Полімер», були спрямовані на створення умов для неможливості виконання рішень Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/962/18 та справі№ 909/770/18 за позовами ТОВ «Карпат-Полімер» до ТОВ «Логістік Сервіс Калуш».
З урахуванням викладеного, слідчий прийшов до висновку, що у діях директора ТОВ «Логістік Сервіс Калуш» - ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, оскільки ним не вчинено жодних дій, спрямованих на заволодіння майном ТОВ «Карпат-Полімер» чи правом на таке майно, а збитки, понесені ТОВ «Карпат-Полімер» в сумі 423 273,13 грн. та 376 800,01 грн., виникли не в результаті заволодіння цими коштами, а в результаті невиконання директором ОСОБА_6 рішень Господарського суду Івано-Франківської областівід 28.12.2018 по справі № 909/962/18 та від 29.03.2019 по справі № 909/770/18, виконавчі провадження, щодо примусового виконання яких, перебувають на виконанні Обухівського відділу ДВС в Обухівському районі Київської області.
Проаналізувавши зміст скарги та зміст оскаржуваного рішення слідчий суддя вважає, що скаржник з такою позицією слідчого не погоджується та на підтвердження своїх переконань наводить ряд доводів, які слідчим повторно не спростовано.
Для прикладу, ОСОБА_3 вважає, що сам факт знищення його майна підтверджує те, що жодного наміру виконувати зобов'язання по договору в частині підтримання орендованого майна в належному стані директор на засновники ТОВ «Логістік Сервіс Калуш» на момент заключення договору не мали, а грошові кошти на утримання майна мали на меті привласнити. Крім того, реального бажання виплачувати заставну вартість у директора та засновників ТОВ «Логістік Сервіс Калуш» теж не було. При цьому, потерпілий довіряв директору ТОВ «Логістік Сервіс Калуш» та виключно на умовах оренди передав майно, а за відсутності довіри та переконання, зокрема і щодо того, що кошти з орендної плати завжди будуть оплачуватися своєчасно, ТОВ «Карпат-Полімер» достроково припинило дію договору оренди та вимагало б повернення орендованого майна.
Такі твердження ОСОБА_3 слідчим не спростовано, на їх противагу жодних аргументів оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження не містить.
Слід зазначити, що в рамках досудового розслідування даного кримінального провадження представник потерпілого ОСОБА_3 неодноразово звертався до органу досудового розслідування з рядом клопотань в ході розгляду яких не було спростовано доводів скаржника, наведених в його клопотаннях. Не містить відповідних спростувань і оскаржуване рішення, що свідчить про формальний підхід органу досудового розслідування не тільки до проведення досудового розслідування та наданні оцінці всім доводам скаржника в рамках кримінального провадження, а й до прийняття кінцевого рішення по справі.
Аналізуючи зміст оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження залишається незрозумілим на підставі яких проведених слідчих та процесуальних дій слідчий дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1ст. 284 КПК України, оскільки на їх противагу матеріали кримінального провадження містять ряд клопотань з відповідними твердженнями ОСОБА_3 , які слідчим повторно не перевірено, належну оцінку їм не надано, жодним чином не спростовано, а фактично проігноровано.
Окрім цього, дослідивши зміст оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження судом встановлено, що вона є повністю тотожною постанові про закриття кримінального провадження від 09.09.2023 року та 30.11.2023 року.
Слідчий суддя також звертає увагу й на те, що з часу скасування судом постанов про закриття даного кримінального провадження (судові рішення від 11.10.2023 та 08.12.2023), обставини, за яких вказані постанови було скасовано, фактично не змінилися, підстави, за яких дане рішення суду було винесено, продовжують існувати.
Надалі слідчими так і не було проведено жодної слідчої дії, належним чином не перевірено викладені скаржником обставини та не надано їм відповідну оцінку з метою їх спростування чи підтвердження та прийнято двічі постанови про закриття кримінального провадження від 30.11.2023 та 13.12.2023 року з аналогічних підстав.
Слідчий суддя вважає, що слідчому належить ретельно перевірити викладені скаржником обставини, надати їм відповідну оцінку з метою їх спростування чи підтвердження, виконати всі необхідні дії - слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення та перевірку всіх обставин на які посилається ОСОБА_3 , і в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення, яке відповідатиме вимогам КПК України.
Враховуючи вищевикладене, формальний підхід слідчого до проведення досудового розслідування, невжиття ним всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, і, як наслідок, прийняття передчасної постанови, то скарга в частині скасування постанови про закриття кримінального провадження є підставною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню шляхом скасування оскаржуваної постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
З приводу вимоги представника потерпілого ОСОБА_3 про відвід слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018090170001455 від 14.12.2018 за ч. 4 ст. 190 КК України.
Постановою слідчого СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 13.12.2023 року кримінальне провадження № 12018090170001455 від 14.12.2018 за ч. 4 ст. 190 КК України закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КПК України слідчий, прокурор не мають права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Згідно ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що заява представника скаржника ОСОБА_3 ро відвід слідчого та прокурора не підлягає задоволення з огляду на те, що кримінальне провадження закрите, тому досудове розслідування не здійснюється, а тому слідчий та прокурор не можуть бути відведені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77,80,81, 303, 304, 307 КПК України,
Скаргу представника потерпілого ТОВ «Карпат-Полімер» - ОСОБА_3 на постанову від 13.12.2023 про закриття кримінального провадження № 12018090170001455 від 14.12.2018 та відвід слідчого, прокурора задовольнити частково.
Постанову слідчого СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_9 від 13.12.2023 про закриття кримінального провадження № 12018090170001455 від 14.12.2018 за ч. 4 ст. 190 КК України - скасувати.
Матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за 12018090170001455 від 14.12.2018 за ч. 4 ст. 190 КК України повернути до Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області для організації досудового розслідування.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя:
Повний текст ухвали оголошено 09.01.2024 о 14.45 год.