Справа № 344/8149/22
Провадження № 8/344/2/24
09 січня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Польської М.В.,
секретаря Мациборка С.Я.,
за участю
заявника (позивача) ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.09.2023 року за нововиявленими обставинами, -
Заявник звернувся в грудні 2023року до суду із заявою про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.09.2023 року за нововиявленими обставинами по справі №344/8149/22 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Ощадбанк», Міністерства соціальної політики України про визнання незаконними дії та стягнення незаконно невиплачених та не зарахованих на рахунок пільговика коштів.
В поданій заяві заявник зазначає, що рішенням суду, яким йому відмовлено у позовних вимогах, суд залишив без розгляду довідку від 24.11.2017р. про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та повідомлення ОСОБА_1 11.06.2019р. структурного підрозділу Міністерства соціальної політики України про отримання 14.05.2019р. паспорту (зразка 2016 року). До його облікового запису пільговика помилково було занесено дані попереднього паспорта (зразка 1994 року). Так, згідно листа від 02.03.2022р. та 29.06.2023р. управління соцзахисту населення Надвірнянської РДА, заявник подав 04.11.2023р. документи (копію паспорта). Суд зробив помилковий висновок, що позивач не звертався у 2019 та 2021р. про отримання нового паспорта. До облікового запису пільговика ОСОБА_1 помилково внесено дані про паспорт зразка 1994 року, не зважаючи що 25.11.2021р. управлінням соцзахисту населення РДА були відпрацьовані подані ним документи та поновлено пільги з 01.11.2021р. з внесенням необхідних змін до облікового запису даних управління. Виплата заявнику за листопад та грудень 2021р. була нарахована на його картковий рахунок для соцвиплат на суму 2452.90грн. Протиправно не виплачено заявнику пільги за травень 2022р. в сумі 375.66грн. Тому, оскільки суд не врахував інформацію управління зазначену в листі від 02.03.2022р., яка подана позивачем в жовтні 2022р. та довідку від 15.11.2021р. подану до суду 01.12.2021р., суд відхилив та повернув документи, які подані в суд 11.07.2023р. ухвалою від 04.09.2023р., що призвело до помилковості та невірності висновку суду, просить вважати дані обставини ново виявленими, що є підставою на переконання заявника для перегляду рішення суду.
Заявник в поданій заяві про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами просив здійснювати розгляд без його участі.
Представник відповідача подав 09.01.2024 року заперечення зі змісту, якого зазначив, що заява ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами, є необґрунтованою та до задоволення не підлягає.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши доводи заяви та наявні докази в матеріалах цивільної справи №344/8149/22, суд прийшов до переконання, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити, з врахуванням наступного.
Згідно ч.1 ст.429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Як вбачається з ч.2 ст.429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
За вимогами ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (ч.2 ст. 423 ЦПК України).
Заявник підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами норму ЦПК України не вказував, однак зазначав, що є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом, через повернення письмових доказів позивача ОСОБА_1 , а саме інформацію управління соцзахисту зазначену листом від 02.03.2022р., яка подана позивачем в жовтні 2022р. та довідку від 15.11.2021р. подану ним до суду 01.12.2021р., судом ухвалою від 04.09.2023р., при цьому в заяві підтверджено що такі обставини були відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Звідси, суд при розгляді даної заяви застосовує норму п.1 ч. 1 ст. 423 ЦПК України.
Вимогами позову поданого в липні 2022р. позивачем ОСОБА_1 було: визнання незаконними дії відповідача щодо залишення без розгляду звернень за листопад-грудень 2021р. на телефон гарячої лінії, за січень, травень 2022р. на електронну пошту, на письмові звернення до керівника АТ «Ощадбанк» у грудні 2021р., травні, червні 2022р., звернення на ім'я керівника філії в липні 2022р.; ненадання інформації пільговику ОСОБА_1 , не інформування про наявність невикористаних коштів станом на 01 червня 2022р. та зловживання посадових осіб під час обслуговування облікового запису пільговика; стягнення з відповідача в особі філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк» кошти перераховані Управлінням соціального захисту населення Надвірнянської РДА на рахунок Міністерства соцполітики України в АТ «Ощадбанк», як виплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг з 01.01.2019р. по 31.01.2022р., які не перераховані виконавцям житлово-комунальних послуг. А в жовтні 2022р. позивач ОСОБА_1 звернувся з збільшеними позовними вимогами: стягнути з АТ «Ощадбанк» в особі філії Івано-Франківського обласного управління грошові кошти перераховані Міністерству соцполітики України в грудні 2020р. - 2215.31грн., в грудні 2021р. в сумі 4889.90грн.; стягнути з Міністерства соцполітики України грошові кошти, перераховані АТ «Ощадбанк» в грудні 2020р. в сумі 2215.31грн., в грудні 2021р. в сумі 4889.90грн., не виплачену пільгу у грошовій формі за липень 2022р. в сумі 375.66грн. Саме такі позовні вимоги розглядалися судом та були предметом доказування.
Разом з тим, 11.07.2023р. позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про змінені (збільшені) позовні вимоги (нові вимоги - за п.1 та п.3 такої заяви), з долученням доказів до неї, зокрема і відповіді Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області від 16.06.2023р., якому було переадресоване його звернення з Департаменту соцполітики Івано-Франківської ОДА (а.с.16-49 т.3).
Ухвалою від 04.09.23р. заяву про збільшення позовних вимог було повернуто позивачу (подана в порушення вимог ЦПК, на стадії дослідження доказів після отриманих пояснень, з врахуванням закриття підготовчого провадження 02.03.2023р.) (а.с.74-75 т.3).
Дана ухвала від 04.09.23р. про повернення заяви про збільшення позовних вимог була оскаржена позивачем ОСОБА_1 до апеляційного суду разом з рішенням суду від 04.09.2023р. про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30.10.2023р. ухвала суду першої інстанції та рішення суду було залишене без змін, а апеляційну скаргу апелянта без задоволення. При цьому апеляційним судом зазначено, що суд обґрунтовано відповідно до ч.4 ст.183 повернув заяву про збільшення вимог заявнику без розгляду і ОСОБА_1 не позбавлений права пред'явити такі позовні вимоги до суду шляхом подачі позовної заяви, а не в спосіб зміни позовних вимог на стадії дослідження доказів.
Так, заявник в заяві зазначив, що суд залишив без розгляду довідку від 24.11.2017р. про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та повідомлення ОСОБА_1 11.06.2019р. структурного підрозділу Міністерства соціальної політики України про отримання 14.05.2019р. паспорту (зразка 2016 року).
Стосовно даних обставин, які заявник вважає нововиявленими, то суд інформацію про те, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою врахував, так як позивач має статус особи з інвалідністю (ІІІ групи) та перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Надвірнянської РДА (хоча є мешканцем Донецької області), користується 100% знижкою оплати житлово-комунальних послуг, в межах затверджених соціальних нормативів.
Судом також в рішенні зазначено, що за основними реквізитами пільговика, які включають обов'язково окрім прізвища, ім'я по батькові також і дані паспорта, паспорт позивача ОСОБА_1 вказаний ним самим - НОМЕР_1 , саме такий паспорт було внесено в Єдину базу клієнтів субсидіантів/пільговиків, управлінням соцзахисту населення Надвірнянської РДА. Натомість, при відкритті рахунку в ощадбанку, за вищевказаним Порядком, з метою автоматичного перерахування коштів на рахунок фізичної особи при наявності залишку коштів на рахунку для виплати пільг, дані паспорта ОСОБА_1 вказані були ним самим - 003349565 (ID картка). Отже, дані паспорта були вказані ОСОБА_1 при поданні ним вперше заяви з необхідними документами та/або відомостями, які подані саме структурному підрозділу з питань соціального захисту населення були - ВН283663, а при відкритті ним банківського карткового рахунку в ощадбанку - НОМЕР_2 (ID картка), тобто різні дані паспорта фізичної особи. Разом з тим, даний паспорт № НОМЕР_2 (ID картка) був отриманий позивачем ОСОБА_1 14.05.2019р.
Однак, матеріали цивільної справи не містили доказу позивача ОСОБА_1 про його звернення-повідомлення саме 11.06.2019р., як він стверджує в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, до структурного підрозділу Міністерства соціальної політики України про отримання 14.05.2019р. паспорту (зразка 2016 року). При цьому, що сам заявник до заяви про перегляд рішення, долучив відповідь від 23.11.2023р. про прийняття зави ОСОБА_1 до Делятинської селищної ради (не уповноваженого органу) від 22.11.2021р., яка передана 25.11.2021р. до управління соцзахисту населення Надвірнянської РДА.
Рішенням суду від 04.09.2023р. зазначено, що з поданого відповідачем ощадбанком доказу, а саме роздруківки облікового запису пільговика, дата модифікації (зміни) даних пільговика ОСОБА_1 , відображена - 22.02.2022р.
Отже, доводи заяві в цій частині є недоведеними як з підстав зазначених вище, так і з підстав, що заявник-позивач, у разі наявності у нього такого доказу, володів чи міг володіти даними щодо цього, тобто йому могло бути відомо було про такі дані станом на день ухвалення судового рішення.
Щодо доводів заяви про те, що до обікового запису пільговика ОСОБА_1 помилково було занесено дані попереднього паспорта (зразка 1994 року), то такі доводи безпідставні так як дані паспорта вказані ним самим - ВН283663, який управлінням соцзахисту населення Надвірнянської РДА і було внесено в Єдину базу клієнтів субсидіантів/пільговиків, а в ощадбанку ним самим подані дані паспорта- НОМЕР_2 (ID картка), про що встановлено судом та вказано в судовому рішенні.
Окрім того, до заяви про збільшення позовних вимог, яка повернута судом, позивач ОСОБА_1 був долучив відповідь управління соцзахисту населення Надвірнянської РДА від 29.06.2023р., в якій зазначено, що заявник звернувся в листопаді 2021р. до управління з документами, в т.ч. паспортом (без зазначення реквізитів такого у даному листі) і вже з листопада 2021р. було внесено зміни до облікового запису, і саме з листопада 2021р. виплата цих пільг проводилась у грошовій готівковій формі, а не грошовій безготівковій формі як попередньо.
Проте, щодо такого, судом у рішенні від 04.09.2023р. зазначено, що з відповідей переписок з позивачем управління УСЗН РДА зазначається про перехід пільговика ОСОБА_1 на виплату пільг через грошову готівкою форму з листопада 2021р., однак як вбачається із даного доказу жодних коштів Мінсоцполітики вже з березня 2021р. на обліковий запис пільговика ОСОБА_1 не проводило, через неявку в судові засідання відповідача Мінсоцполітики України, дана інформація ними не обґрунтовувалась перед судом, а позивач не надавав пояснення саме щодо цього суду.
Водночас у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, заявник сам стверджує, що 25.11.2021р. управлінням соцзахисту населення РДА були відпрацьовані подані ним документи та поновлено пільги з 01.11.2021р. з внесенням необхідних змін до облікового запису даних управління. Виплата заявнику за листопад та грудень 2021р. була нарахована на його картковий рахунок для соцвиплат на суму 2452.90грн.
Щодо того, що суд зробив помилковий висновок, що позивач не звертався у 2019 та 2021р. про отримання ним нового паспорта, спростовується встановленими судом обставинами, оскільки суд встановив що його звернення до управління соцзахисту було в листопаді 2021р.
Так, в рішенні суду від 04.09.2023р. вказано, що після неодноразового запитання судом позивача часу подання ним таких змін до УСПН Надвірнянської РДА, 17.05.2023р. позивач звернувся до Департаменту соцполітики Івано-Франківської ОДА (хоча таким структурним підрозділом є УСЗН Надвірнянської РДА), надавши суду оригінал такого звернення (а.с 214 т.2), таке було переадресоване до ГУПФ в Івано-Франківській області та надано 16.06.2023р. відповідь (а.с.30-31,37 т.3), в якій відсутня інформація щодо такої дати внесення. Разом з тим, позивачем з заявою про змінені вимоги від 11.07.2023р., яка повернута судом, було долучено відповідь від 29.06.2023р. (з даного доказу встановити назву органу, який надавав дану відповідь суду встановити не вдалося - а.с.28-29 т3), в якій як і в інших відповідях УСЗН Надвірнянської РДА наявних у матеріалах справи йдеться про те, що про отримання нового паспорта ОСОБА_1 з 14.05.2019р. управління соцзахисту ним не повідомлялось про такі зміни, а тільки в листопаді 2021 року до даного управління подано ним відомості про це, і при нарахування пільги на оплату ЖКГ з листопада 2021р. були внесені зміни до облікового запису пільговика в частині серії та номера паспорта. Дійсно, 02.03.2022р. Управління соціального захисту населення повідомило ОСОБА_1 про те, що дані нового паспорта не було подано з 14.05.2019р. до управління, а тільки в листопаді 2021року і при нарахуванні пільг на оплату житлово-комунальних послуг з листопада 2021року також було внесено зміни до облікового запису пільговика, а саме серію та номер паспорта і така виплата пільг проводиться вже у грошовій готівковій формі (а.с.192 т.1). З даної відповіді вбачається внесення таких змін щодо паспорта позивача, без зазначення якою саме датою у листопаді 2021р. і не надавши доказ дати внесення змін до Реєстру пільговиків та конкретного пільговика, однак з роздруківки електронної програми облікового запису пільговика ОСОБА_1 , дата модифікації запису - 22.02.2022р. (а.с.128 т.1), цей запис відбувається в програмі ощадбанку автоматично після внесених змін до Реєстру пільговиків у вищезгаданому Порядку, тобто пільговик надає такі УСЗН, управління формує зміни в Реєстр. На підтвердження зазначених обставин, відповідачем1 надано первинний електронний доказ, з якого датою створення цього Реєстру в УПЗН є 22.02.2022р., та цією ж датою є обробка даного Реєстру банком (а.с.67 т.3).
Отже, оцінку доводам, які зазначені в заяві як нововиявлені, судом було надано, а зміст заяви зводиться до незгоди з ухваленими рішеннями та новою переоцінкою досліджених судами доказів.
Стосовно доводів заяви, що протиправно не виплачено заявнику пільги за травень 2022р. в сумі 375.66грн., то дана вимога була збільшеною вимогою, в задоволенні якої було відмовлено. Судом зазначено, що жодних коштів Мінсоцполітики вже з березня 2021р. надходжень на обліковий запис пільговика ОСОБА_1 , не проводило.
Дане рішення Івано-Франківського міського суду від 04.09.2023р. Івано-Франківським апеляційним судом постановою від 30.10.2023р. залишене без змін (а.с.9-14 т.4). В рішенні апеляційного суду також зазначено, що матеріали справи не містять доказів наявності уточненого від УСЗН Реєстру пільговиків щодо зміни паспортних даних пільговика ОСОБА_1 станом на 19.12.2021р., а тому залишки коштів правомірно повернуто на рахунок Мінсоцполітики відкритого в казначействі.
Нові докази (а ненововиявлені) долучені заявником під час розгляду заяви, а саме відповіді УСЗН Надвірнянської РДА від 23.11.2023р. за №2478/07, яка не містить спростування встановлених судом обставин, а навпаки підтверджує передачі документів тільки 25.11.2021р. (тобто після 20 грудня, з якого відбувається повернення коштів за законом), не є підставою перегляду судового рішення.
Отже, оцінка доводів позивача про порушення на його переконання прав відповідачами, була надана повно та всебічно рішеннями суду, і посилання в заяві на перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами на ці ж самі доводи, але за іншою оцінкою на розсуд позивача, є безпідставним та необгрунтованим.
Відповідно до п.3,4,5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2014 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
У Постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 04.11.2019 року у справі №354/243/19, зазначено, що частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта стаття 423 ЦПК України).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
В розумінні Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2014 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» вищезазначені обставини наведені заявником не є нововиявленими, не входять до предмету доказування у даній справі та не впливають на висновки суду у ній.
Водночас, факти, на які посилається заявник не є нововиявленими, а тому вказана заява в цілому є не обґрунтована, недоведена та не підлягає до задоволення.
Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, а тому підставою для скасування судового рішення є лише істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (ч.2 ст.423 ЦПК України).
Саме таке роз'яснення надано постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2014 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами».
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про те, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 423-429, 258-261, 263, 268, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.09.2023 року за нововиявленими обставинами - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА