Єдиний унікальний номер 341/17/24
Номер провадження 3/341/47/24
08 січня 2024 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 155-1 КУпАП, щодо ФОП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 .
встановив:
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 19.12.2023 № 3497 ОСОБА_1 вчинила порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, за наступних викладених у протоколі обставин.
19.12.2023 о 13 год 50 хв під час проведення фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено порушення з боку ФОП ОСОБА_1 порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: проведення розрахункової операції із застосуванням РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, чим порушено пункт 11 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265-95 ВР (із змінами та доповненнями). Своїми діями допустила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 155-1 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснила, що 19.12.2023 продала горілку «Дика воля» 0,5 л за ціною 110,0 грн. Розрахункову операцію провела через касовий апарат та видала фіскальний чек. Жодних порушень під час здійснення цієї операції працівники податкового органу не виявили. Вважає себе винною, якщо так написали працівники контролюючого органу.
Надаючи правову оцінку поясненням особи та матеріалам справи, суддя виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 155-1 КУпАП як адміністративне правопорушення визначено порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Відповідальність за вчинення правопорушення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю.
Вказана норма закону є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті адміністративного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретної норми нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Таким чином, для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути чітко зазначено, які конкретно дії вчинила особа, чим допустила адміністративне правопорушення, та які вимоги законодавства порушила (не дотрималась).
Як зазначено у протоколі, особа порушила вимоги п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265-95 ВР (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 (із змінами та доповненнями) № 265-95 ВР (далі - Закон) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.
До матеріалів справи долучено копію акта фактичної перевірки від 19.12.2023, відповідно до якого підтверджується, що перевіркою встановлено факт реалізації горілки «Дике поле» 0,5 л за ціною 110,0 грн. Перевіркою встановлено такі порушення:
- проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД (додаток 1);
- ФОП при здійсненні розрахункових операцій особами, які отримували товар, надавались розрахункові документи не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій відповідно до даних електронних копій розрахункових документів РРО з ФН 3000938100, що надійшли до системи обліку даних РРО ДПС України, залишки суми проведень розрахункових операцій без надання покупцям розрахункових документів, встановленої форми та змісту на суму 3760,86 грн, в тому числі перша розрахункова операція на суму 95,0 грн;
- роздрібна торгівля алкогольними напоями без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме за даними системи обліку даних РРО ДПС України в барі-магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » реалізовано алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку, номери та серії яких дублюються у фіскальних чеках РРО.
Також, до матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_1 від 19.12.2023, у яких остання зазначила, що 19.12.2023 продала горілку «Дика воля» 0,5 л за ціною 110,0 грн. Розрахункову операцію провела через касовий апарат та чек видала.
Зважаючи на пояснення особи, беручи до уваги зміст протоколу про адміністративне правопорушення (дата і час вчинення порушення), зміст акта перевірки, суддя дійшов висновку про те, що викладене у протоколі щодо ОСОБА_1 правопорушення стосується здійснення нею розрахункової операції з продажу горілки «Дика воля» 19.12.2023.
При цьому до справи долучено копію касового чека щодо реалізації 17.11.2023 о 11:57 по вул. Франка, 170, с. Крилос, бар-магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », пива «Зіберт Баварське» 1,75 л за ціною 60,00 грн.
Тобто, вказана копія касового чека не стосується суті пред'явленого у протоколі обвинувачення щодо розрахункової операції з продажу горілки «Дика воля» 19.12.2023.
Тоді як інші докази у справі відсутні, зокрема зазначений в акті перевірки додаток №1.
Надаючи правову оцінку протоколу про адміністративне правопорушення та іншим наявним у справі матеріалам як доказам, суддя виходить з такого.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Таким чином, згідно з Конституцією України та рішеннями Європейського суду з прав людини винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумними сумнівами. Усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Отже, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх допустимості і належності.
Чинний КУпАП не визначає поняття допустимості та належності доказів, проте відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим кодексом (ст. 86 КПК України).
Таким чином, особа не може бути притягнута до відповідальності на підставі неналежних чи недопустимих доказів, а наявні докази повинні виключати будь-які розумні сумніви щодо винуватості особи.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення, відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Зокрема, в рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд вказав, що «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру.
В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
У рішенні в справі «Абрамян проти Росії» Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення».
У цьому ж рішенні Суд нагадав, що надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Приписами ст. 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення повинен містити, серед іншого, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Суддя на виконання вимог ст. 278 КУпАП констатує недоліки протоколу про адміністративне правопорушення в частині відображення суті адміністративного правопорушення (об'єктивної сторони), передбаченого ч. 1 статті 155-1 КУпАП.
Так, відповідно до змісту протоколу стосовно ОСОБА_1 така вчинила правопорушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: проведення розрахункової операції із застосуванням РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, чим порушено пункт 11 статті 3 Закону.
Тобто, протокол, фактично, містить лише положення нормативного акта, який, на думку посадової особи, порушила ФОП ОСОБА_1 . При цьому протокол у порушення вимог статті 256 КУпАП і всупереч викладеній позиції ЄСПЛ не містить суті діяння особи, яке кваліфіковано як порушення (яку операцію здійснено, який саме товар реалізовано тощо).
З огляду на викладену практику ЄСПЛ суддя під час розгляду справ про адміністративні правопорушення позбавлений можливості самостійно уточнювати (здійснювати) кваліфікацію (опис) діяння особи, стосовно якої розглядається справа.
Так само надсилання протоколу про адміністративне правопорушення до органу (посадової особи), який його склав, для забезпечення дооформлення цього джерела доказів, усунення виявлених недоліків, які перешкоджають притягнути особу до адміністративної відповідальності, однозначно становитиме порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки у цьому випадку суддя буде діяти не як безсторонній і незалежний суб'єкт розгляду справи, а неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі.
При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Оцінюючи протокол № 3497 про адміністративне правопорушення, не визнаю його належним доказом для використання у процесі доказування винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, оскільки у ньому не описані обставини, які складають об'єктивну сторону правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, за якою кваліфіковано відповідні діяння особи.
Так само до матеріалів справи не долучено жодного належного доказу проведення ОСОБА_1 розрахункової операції з продажу 19.12.2023 горілки із застосуванням РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД в порушення чинного законодавства.
Своєю чергою долучена до справи копія касового чека щодо реалізації 17.11.2023 пива «Зіберт Баварське» за ціною 60,00 грн є неналежним доказом вчинення особою порушення 19.12.2023.
Констатую, що безпосередньо акт фактичної перевірки від 19.12.2023 та викладені у ньому порушення без наявності належних доказів вчинення такого порушення не може бути єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за протоколом про адміністративне правопорушення від 19.12.2023 № 3497 про обвинувачення ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 11 ст. 3 Закону.
Таким чином, враховуючи некоректність (фактично відсутність) викладеної у протоколі об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, беручи до уваги відсутність належних доказів вчинення відповідного порушення, доходжу висновку про те, що у справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом на підставі належних і допустимих доказів наявність у діях ФОП ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 155-1 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі щодо ФОП ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП необхідно закрити за відсутністю доказів наявності у діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 155-1, 247, 251, 256, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 155-1 КУпАП, щодо ФОП ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ