Справа № 524/3969/23 Номер провадження 22-ц/814/805/24Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
08 січня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі: Коротун І.В.
переглянув у судовому засіданні в м. Полтава за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 вересня 2023 року, ухвалене суддею Предоляк О.С., повний текст рішення складено - дата не вказана
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення від сплати аліментів, звільнення від сплати заборгованості за аліментами, стягнення аліментів, -
19 червня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення від сплати аліментів, звільнення від сплати заборгованості за аліментами, стягнення аліментів , в якому просив суд звільнити його від сплати заборгованості за аліментами за період з 01.05.2022 року по 31.12.2022 року на суму 7 312,92 грн., а з 01.01.2023 року по 01.06.2023 року в розмірі 1157,75 грн. (2 315,49/2) за одну дитину; стягнути аліменти з відповідача на його користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення з позовом до суду, і до досягнення дитиною повноліття.
Позовна заява мотивована тим, що з 09.06.2007 року ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_1 , який розірвано 24.05.2016 року рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука. Від даного шлюбу мають двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.10.2013 року з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, до повноліття сина ОСОБА_3 , а потім у розмірі 1/4 частини з усіх видів до повноліття сина ОСОБА_4 , але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму визначеного для дитини відповідного віку, починаючи з 14.10.2013 року. Після стягнення аліментів разом з відповідачем та синами проживали за адресою: АДРЕСА_1 . У кінці квітня 2022 року відповідач виїхала з вказаної квартири, а сини залишилися проживати з ним та перебувати на його утриманні. Наприкінці грудня 2022 року син ОСОБА_4 переїхав проживати до матері та проживає з нею до сьогоднішнього дня. Натомість, старший син ОСОБА_3 залишився проживати з ним та перебуває на його утриманні. Незважаючи, що старший син проживає разом з ним, однак аліменти на його утримання продовжує отримувати відповідач, яка витрачає їх на власні потреби. Оскільки син ОСОБА_3 з 01.05.2022 року проживає з ним та перебуває на його утриманні, тому є підстави для звільнення від сплати аліментів на користь відповідача шляхом припинення їх стягнення з часу фактичного проживання сина разом з ним. Враховуючи той факт, що молодший син ОСОБА_4 з квітня 2022 року по кінець грудня 2022 року проживав з ним та перебував на його утриманні, вважає, що є підстави для звільнення його від заборгованості по аліментам за період з 01.05.2022 року по 31.12.2022 року на утримання сина ОСОБА_4 . Крім того, оскільки старший син ОСОБА_3 з кінця квітня 2022 року по сьогоднішній день проживає з ним та перебуває на його утриманні, є підстави для звільнення його від заборгованості по аліментам за період з 01.05.2022 року по 01.06.2023 року на утримання сина ОСОБА_3 . За період з 01.05.2022 року по 31.12.2022 року заборгованість по аліментам складає 7 312,92 грн. на двох дітей. 3 01.01.2023 року по 01.06.2023 року заборгованість по аліментам на сина ОСОБА_3 складає 1157,75 грн. Вказана заборгованість утворилась, оскільки бухгалтер ТОВ "Атмосфера доріг", де він працює, не врахувала зміни, внесені до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, які набрали чинності 28.08.2018 року, а саме, збільшення мінімального розміру аліментів з 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Після надходження постанови державного виконавця аліменти перераховано, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку він виплачує по можливості.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 вересня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення від сплати аліментів, звільнення від сплати заборгованості за аліментами, стягнення аліментів - задоволено частково.
Звільнено ОСОБА_2 від сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.10.2013 року шляхом припинення їх стягнення з 01.05.2022 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кошти в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 19.06.2023 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у повернення сплаченого судового збору 1073,60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
В решті позову - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині позовної вимоги про звільнення позивача від сплати аліментів шляхом припинення їх стягнення з 01.05.2022 року на користь відповідача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 мотивоване тим, що з травня 2022 року син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за власним бажанням проживає з батьком, отже, у травні 2022 року настали певні обставини, за яких неповнолітня дитина, яка досягла чотирнадцяти років, самостійно визначила своє місце проживання разом з особою, яка зобов'язана сплачувати аліменти на утримання цієї ж дитини на користь особи, з якою дитина на час ухвалення рішення про стягнення аліментів проживала, і ці обставини впливають на припинення сплати періодичних платежів (аліментів) на утримання сина та, відповідно, надають позивачу право вимагати звільнення від них. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року у справі № 520/21069/18, провадження № 61-1347св20.
В частині позовних вимог про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини, то суд першої інстанції на підставі встановлених фактів, враховуючи, що обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, відповідно до норм чинного законодавства, покладено на обох батьків, прийшов до висновку, що наявність підстав для часткового задоволення позову, та визнав за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 19.06.2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Крім цього, позивач не надав суду належних і допустимих доказів щодо запропонованого розміру аліментів.
В частині позовних вимог про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, то посилання позивача, що заборгованість зі сплати аліментів утворилася внаслідок, неправильно нарахованого розміру аліментів бухгалтером ТОВ "Атмосфера доріг", де працює позивач, не є тією обставиною у розумінні ст. 197 СК України, яка надає право позивачу на звільнення від сплати заборгованості за аліментами. В цій частині вимог позивачем не долучено доказів зміни місця проживання сина ОСОБА_4 та що він у період з 01.05.2022 року по 31.12.2022 року фактично постійно проживав з позивачем та перебував на його утриманні і ця обставина категорично заперечується відповідачем, тому відсутні підстави для звільнення від сплати заборгованості за аліментами на сина ОСОБА_4 . Крім цього, позивача звільнено від сплати аліментів на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_3 шляхом припинення їх стягнення з 01.05.2022 року, тому позовні вимоги в частині звільнення від сплати заборгованості за аліментами на двох дітей є безпідставними та задоволенню не підлягають.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині, де суд першої інстанції звільнив позивача від сплати аліментів шляхом припинення їх стягнення з 01.05.2022 року та в частині стягнення зі ОСОБА_1 аліментів на утримання сина у розмірі 1/6 частини, з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильного застосування норм матеріального права, і ухвалити нове рішення в частині цих вимог, яким відмовити у їх задоволенні.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не згодна з рішенням суду першої інстанції у вказаній частині, виходячи з того, що відповідно до СК України аліменти, одержані на дитину, є її власністю. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якої виплачуються аліменти, розпоряджається ними винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини. Припинення стягнення аліментів можливе, якщо одержувач аліментів не витрачає отримані ним гроші на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. Лише у такому випадку відбувається припинення аліментів на ім'я їх одержувача. Вказує, що судом першої інстанції встановлено, що син ОСОБА_3 періодично проживає у квартирі батька і одночасно проходить навчання у військовому ліцеї, перебуваючи на державному утриманні. При таких обставинах позивач не може вважатися таким, що повністю утримує сина. У суді першої інстанції допитані позивач та син особисто підтвердили, що нею отримані аліменти витрачаються на потреби дітей, придбання одягу, канцтоварів, ліків тощо. З цих підстав вважає, що суд першої інстанції допустив невідповідність висновків обставинам справи, вважає, що відсутні підстави для припинення стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 . При цьому, посилається на постанову Верховного Суду у справі №686/18140/21 від 28.09.2022 року. Якщо відсутні підстави для припинення аліментів, то відсутні підстави і для стягнення аліментів з відповідача на користь позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить у її задоволенні відмовити, а рішення суду - залишити без змін.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували з 09.06.2007 року у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.05.2016 року шлюб між ними розірвано (а.с. 16).
Від шлюбу сторони мають синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13,14).
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.10.2013 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно до повноліття сина ОСОБА_3 , а потім у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів до повноліття сина ОСОБА_4 , але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для дитини відповідного віку, починаючи з 14.10.2013 року (а.с. 15).
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сухини В.В., заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01.06.2023 року становить 30498,76 грн. (а.с. 42-45).
Згідно довідки №5 від 05.06.2023 року, виданої ОСББ «Фортуна-дом», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).
Відповідно до акту про проживання від 12.06.2023 року, затвердженого та складеного ОСББ «Фортуна-дом» та засвідченого підписами, встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з травня 2022 року по теперішній час (а.с. 19).
У суді першої інстанції допитаний неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , показав, що з травня 2022 року став проживати за власним бажанням разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Батько його забезпечує усім необхідним. Також не заперечував надання матеріальної допомоги матір'ю, яка купляла йому одяг, канцтовари, ліки. Зазначає, що вступив до військового училища, в якому навчання проходить на казарменому положенні та дистанційно. Висловив однозначне бажання проживати разом з батьком.
При вирішенні спору в частині вимоги про звільнення від сплати аліментів суд першої інстанції виходив з наступного.
Частинами першою-третьою статті 181 СК Українипередбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, -і за її межами.
У частині першій статті 10 СК України зазначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цьогоКодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
Відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов'язок щодо сплати цих платежів.
Згідно ч. 3 ст. 160 СК Україниякщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Щодо позовних вимог в частині звільнення від сплати заборгованості за аліментами суд першої інстанції встановив наступне.
Відповідно до ст. 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Зазначена норма не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття, оскільки на даний час дитина знаходиться на утриманні позивача, суд першої інстанції виходив з наступного.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.1 ст. 182 цього кодексу - при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2статті 182 Сімейного кодексу Українипередбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Доказів матеріального стану/доходу як відповідача, так і позивача, суду не надано.Разом з тим, з пояснень сторін, наданих в судовому засіданні, вбачається, що позивач отримує більший дохід, ніж відповідач.
При визначені розміру аліментів, суд першлї інстанції врахував, що ОСОБА_1 , крім дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має повнолітню доньку ОСОБА_7 , яка продовжує навчання у Кременчуцькому національномууніверситеті імені Михайла Остроградського, є студентом 3 курсу денної форми навчання та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
Також суд першої інстанції врахував стан здоров'я відповідача, яка має хронічне захворювання, що підтверджується медичною документацією, та потребує витрат на лікування, та ту обставину, що син сторін ОСОБА_3 вступив до військового училища, в якому навчання проходить на казарменому положенні, у зв'язку з чим перебуває на частковому державному забезпеченні.
Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Предметом даного спору є звільнення позивача від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; звільнення від сплати заборгованості за аліментами на утримання двох синів період з 01.05.2022 року по 31.12.2022 року на суму 7 312,92 грн., стягнення аліментів, а з 01.01.2023 року по 01.06.2023 року у розмірі 1157,75 грн. (2 315,49/2) за одну дитину; стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення з позовом до суду, і до досягнення дитиною повноліття.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.06.2007 року, який рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.05.2016 року розірвано.
Від шлюбу сторони мають синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.10.2013 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно до повноліття сина ОСОБА_3 , а потім у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів до повноліття сина ОСОБА_4 , але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для дитини відповідного віку, починаючи з 14.10.2013 року.
Станом на 01.06.2023 року ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів за період з січня 2015 року по травень 2023 року всього у розмірі 30 498,76 грн., що підтверджується довідкою державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сухини В.В. (а.с. 42-45).
Судом першої інстанції достовірно встановлено, що старший син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з травня 2022 року постійно проживає з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується показаннями сина ОСОБА_3 у суді першої інстанції, вище вказаною довідкою ОСББ «Фортуна-дом» №5 від 05.06.2023 року (а.с. 18) та актом ОСББ «Фортуна-дом» про проживання від 12.06.2023 року (а.с. 19).
Обставина проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком не заперечується відповідачем ОСОБА_1 .
По справі вбачається, що син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши у квітні 2022 року віку 14 років, самостійно обрав місце проживання разом з батьком за вище вказаною адресою.
З довідки Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Полтавської обласної ради за №109 від 11.07.2023 року вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається у вказаному ліцеї з 30.06.2023 року, закінчує навчання у червні 2025 року, не перебуває на повному державному забезпеченні, державної стипендії не отримує (а.с. 79).
Виходячи із фактичних обставин, які склалися між сторонами спору, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про звільнення позивача ОСОБА_2 від сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присуджених рішенням суду від 23.10.2013 року, шляхом припинення їх стягнення з 01.05.2022 року.
Також є правильним висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 19.06.2023 року, і до досягнення дитиною повноліття, виходячи з того, що син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , навчається у ліцеї з 30.06.2023 року по червень 2025 року, під час навчання не перебуває на повному державному забезпеченні, державної стипендії не отримує, тому потребує матеріального забезпечення зі сторони обох батьків до досягнення ним повноліття.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не згодна з рішенням суду першої інстанції у вказаній частині, виходячи з того, що відповідно до СК України аліменти, одержані на дитину, є її власністю, той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якої виплачуються аліменти, розпоряджається ними винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини, що припинення стягнення аліментів можливе, якщо одержувач аліментів не витрачає отримані ним гроші на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує, що лише у такому випадку відбувається припинення аліментів на ім'я їх одержувача, то ці доводи не заслуговують на увагу та не є підставою для скасування законного і обгрунтованого рішення суду першої інстанції, оскільки по справі встановлено, що син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрав постійне місце проживання саме з батьком і з травня 2022 року постійно з ним проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується вище вказаними доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції встановлено, що син ОСОБА_3 періодично проживає у квартирі батька і одночасно проходить навчання у військовому ліцеї, перебуваючи на державному утриманні, тому позивач не може вважатися таким, що повністю утримує сина, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки відповідач не надала суду належних та допустимих доказів того, що неповнолітній син ОСОБА_3 періодично проживає з нею, то з батьком (на підтвердження цього відсутні довідки, акти тощо).
Доводи апеляційної скарги про те що у суді першої інстанції допитані позивач та син особисто підтвердили, що отримані відповідачем аліменти витрачаються саме на потреби дітей, придбання одягу, канцтоварів, ліків тощо, то ці доводи також не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки судом достовірно встановлено факт проживання сина ОСОБА_3 саме з батьком, а стягнення аліментів з одного із батьків на користь іншого є гарантією матеріального забезпечення потреб неповнолітньої дитини у майбутньому до досягнення нею повноліття та фактом участі обох батьків у матеріальному утриманні дитини.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції допустив невідповідність висновків обставинам справи, що відсутні підстави для припинення стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , то ці доводи не спростовують рішення суду першої інстанції. Крім цього, у постанові Верховного Суду у справі №686/18140/21 від 28.09.2022 року, на яку посилається відповідач як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, вказано, що судом встановлено, що неповнолітній син сторін проживає по черзі у квартирі кожного з батьків. Позивач не може вважатися таким, що повністю утримує сина. Позивач фактично не заперечував, що сплачені ним аліменти витрачаються на утримання сина. При цьому непонолітній син пояснював, що речі купує собі сам (за кошти, що йому перераховує мама) або мама. Отже, відсутні підстави для припинення сплати аліментів на дитину.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 вересня 2023 року- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08 січня 2024 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов