Житомирський апеляційний суд
Справа №296/12320/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
28 грудня 2023 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 08.12.2023,
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 та продовжено строк тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 я, за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши залишати вказане житло з 21.00 год. до 07.00 год. наступного дня без дозволу слідчого, прокурора або суду за винятком випадків необхідності отримання медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я (повітряної тривоги) в умовах воєнного стану, строком до 08.02.2024. Продовжено строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_8 , а саме: прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду на за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками кримінального провадження № 12023060000000190 від 10.04.2023, коло яких визначить слідчий у кримінальному провадженні; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Строк дії обов'язків - до 08.02.2024.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, продовживши строк дії обов'язків, визначених ухвалою Корольовського районного суду від 20.10.2023. При цьому, звертає увагу на необґрунтованість підозри висунутої його підзахисному, яка не підтверджена жодним доказом та долученими до клопотання матеріалах. Завертає увагу на недоведеність процесуальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Крім того, звертає увагу, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, навчається, будь-яких спроб переховуватися не вчиняв.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, пояснення прокурора на спростування апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження булла застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до норм ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України вбачається, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч.6 даної статті у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, згідно із ст.178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній особі у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно із ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при вирішенні клопотання про продовження щодо ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту дотримався вказаних вимог кримінально-процесуального закону.
Як убачається з матеріалів провадження №296/12320/23, в провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №№12023060000000190 від 10.04.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Згідно змісту клопотання слідчого, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , з метою вчинення шахрайства шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, переслідуючи корисливий мотив, залучив до злочинної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб. Для прикриття своєї незаконної діяльності ОСОБА_8 та невстановлені досудовим розслідуванням особи використовували засоби маскування, а саме: винайняли офісне приміщення (без реклами та афіш), що розташоване на десятому поверсі за адресою: м. Житомир, вулиця Київська, 60, оформили нотаріально завірені доручення від підставних осіб, від імені яких здійснювалась відправка невідомої речовини під назвою «Pantogor D3» та отримання коштів від потерпілих осіб у відділеннях ТОВ «Нова Пошта». З метою здійснення злочинної діяльності, ОСОБА_8 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами упродовж січня 2023 - жовтня 2023 створили колл-центр під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який обладнали необхідною технікою, з якої здійснювався вихід до мережі Інтернет. Для здійснення шахрайських дій, ОСОБА_8 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, розмістили оголошення у всесвітній мережі Інтернет, у соціальних мережах, таких як «Facebook», а також на одному із сайтів, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_5/, про продаж гелю для суглобів « Pantogor D3 », капсул від болю у суглобах «Сустамедол» та капсул від гіпертонії « Kardipal ». Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, орендували гаражне приміщення № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 та нежитлові приміщення № НОМЕР_2 за адресами: АДРЕСА_3 , а також АДРЕСА_4 , де за допомогою попередньо придбаних засобів (коробок, плівок, стакерів), невстановлені досудовим розслідуванням особи здійснювали пакування пластикових ємкостей із невстановленою речовиною. У подальшому, продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_8 разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами, отримавши заявки на придбання так званих препаратів від болю в суглобах, від гіпертонії, зв'язувались із потерпілими та у ході спілкування, невстановлені досудовим розслідуванням особи, представляючись медичними працівниками, шляхом обману, запевняли останніх в дієвості лікувальних властивостей гелю для суглобів «Pantogor D3», капсул від болю у суглобах «Сустамедол» та капсул від гіпертонії « Kardipal ». Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами, домовлялися про відправлення продукції потерпілим поштовим сервісом ТОВ «Нова Пошта» за допомогою послуги «накладений платіж», та в подальшому отримували у відділеннях ТОВ «Нова Пошта» грошові кошти, які перераховувались потерпілими. Таким чином ОСОБА_8 за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особи, шляхом вчинення шахрайських дій, незаконно заволоділи грошовими коштами потерпілих.
Вказані обставини органом досудового розслідування попередньо кваліфіковані за ч. 4 статті 190 Кримінального кодексу України.
За результатами досудового розслідування 11.10.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч.4 ст.190 КК України, 18.10.2023 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч.4 ст.190 КК України, а 05.12.2023 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч.4 ст.190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира ухвалено рішення №296/10512/23 від 20.10.2023 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту до 11.12.2023.
05.12.2023 прокурор Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_8 . За результатами розгляду вище зазначеного клопотання слідчого, слідчим суддею постановлено оскаржуване рішення.
При вирішенні вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено, що докази, надані прокурором, свідчать про існування обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, яка дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Наявні у провадженні докази, на думку апеляційного суду, вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, у об'ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України.
Апеляційні посилання захисника на необґрунтованість підозри його підзахисному, без наведення жодних доказів, навіть опосередкованих, є безпідставними.
Слідчий суддя також вказав, що є доведеними ризики можливості останнього переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищення, переховування, спотворення речових доказів у провадженні, як і незаконного впливу на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні, та перешкоджання провадженню іншим чином (п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України), з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
При цьому, задовольняючи клопотання про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що з огляду на встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують існувати, підозру останнього у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також завдання даного кримінального провадження, які зводяться, в тому числі, до притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, тому застосування запобіжного заходу до підозрюваного у виді домашнього арешту у визначений період доби, забезпечить та гарантуватиме належну процесуальну поведінку та буде сприяти забезпеченню досягнення завдань даного кримінального провадження на цій стадії.
Крім того, слідчим суддею вірно враховано і те, що підозрюваний має місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, навчається, не має сім'ї та утриманців.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що захисник, оспорюючи наявність вказаних та встановлених слідчим суддею ризиків, окрім посилання на загальне, будь-яких спростувань та доводів наявності ризиків, зазначених у клопотанні прокурора, в поданій апеляційній скарзі не наводить. При цьому, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, навчання, відсутність спроб переховуватися від слідства та суду, жодним чином не впливає на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які на думку апеляційного суду підтверджені матеріалами клопотання, не зменшилися та продовжують існувати.
При судовому розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом, слідчий суддя врахував вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Апеляційний суд також бере до уваги, що досудове розслідування до цього часу не завершено, виконується значний обсяг слідчих та процесуальних дій.
Таким чином, зважаючи на те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, врахувавши всі обставини справи та дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя належно розглянув клопотання про продовження строку запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту у визначений період доби та враховуючи суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», та що продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби відносно останнього є виправданим, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, судом на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.
Всі викладені захисником апеляційні доводи були об'єктом дослідження слідчим суддею при продовженні підозрюваному строку дії запобіжного заходу і ним надана належна оцінка. Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги не встановлено.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про продовження строку цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду не встановлено.
З урахуванням зазначеного, апеляційний суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби стосовно підозрюваного та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги.
На момент апеляційної перевірки матеріалів провадження, вказаний запобіжний захід є необхідним у зазначеному кримінальному провадженні, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та достатні гарантії його явки в суд (орган досудового слідства), забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 08.12.2023, якою продовжено строк тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши залишати вказане житло з 21.00 год. до 07.00 год. наступного дня без дозволу слідчого, прокурора або суду за винятком випадків необхідності отримання медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я (повітряної тривоги) в умовах воєнного стану, строком до 08.02.2024., з продовженням відповідних обов'язків, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: