Справа №760/7801/23 2-п/760/69/23
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
09 січня 2024 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Жовноватюк В.С., за участю секретаря Лопатюк А.В.,
представника заявника Яворського Б.І.,
представника позивача Федорченка Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 53704,49 грн, яка складається: 43716,39 грн заборгованість за кредитом; 9988,10 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, станом на 13.03.2023.
12.12.2023 до суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Яворського Б.І. про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування останній зазначає, що відповідач має загальне захворювання, йому встановлено першу «А» групу інвалідності з 02.10.2018 безстроково. Відтак відповідач не міг, за переконанням представника, прибути до приміщення банку для підписання заяви про отримання кредитних коштів, оскільки прикутий до ліжка та позбавлений повноцінної можливості писати. Крім того, підписи у заяві не відповідають підпису відповідача. Крім того, ОСОБА_1 не знав про розгляд цивільної справи, оскільки не був належним чином повідомлений.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року поновлено відповідачу пропущений строк для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Прийнято до провадження заяву про перегляд заочного рішення та призначено заяву до судового розгляду.
У судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити заяву з підстав, викладених у ній. Зауважив, що відповідач є особою з інвалідністю.
Представник позивача просив відмовити у задоволенні заяви. Зазначив, що заочне рішення суду є законним та обґрунтованим та таким, що ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права. А відповідачем не долучено жодного доказу на підтвердження своїх обгрунтувань перегляду рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 53704,49 грн, яка складається: 43716,39 грн заборгованість за кредитом; 9988,10 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, станом на 13.03.2023.
У відповідності до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції ст.288 Ц0ПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Так, при відкритті провадження у справі, суд, на виконання ч.6 ст.187 ЦПК України, отримав інформацію про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи № 91751247 від 11.04.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
18.04.2023 Солом'янський районний суд міста Києва направив ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 супровідний лист з копією ухвали про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками.
16.05.2023 до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, адресоване відповідачу.
03.10.2023 Солом'янський районний суд міста Києва направив ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 судову повістку-повідомлення.
19.10.2023 до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, адресоване відповідачу.
У заяві про перегляд заочного рішення доказів того, що відповідач не з'явився з поважних причин, суду не надано. Також не надано доказів неможливості відповідачем особисто чи через представника повідомити причини неявки.
Разом із тим, з'ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Так, представник відповідача до заяви долучає лише копію довідки МОЗ від 08.10.2018 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, відповідно до якої у ОСОБА_1 група інвалідності перша «А» з 02.10.2018, висновок про умови та характер праці: потребує постійного стороннього догляду, рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: «Д» нагляд.
У заяві представник відповідача зазначає, що на банківській заяві стоїть підпис не ОСОБА_1 , однак відповідні докази не надає, висновок експерта чи клопотання про проведення експертизи не заявляє.
Натомість, представник банку зазначив, що відповідача привозили в відділення банку на інвалідному візку, його було як і всіх клієнтів банку сфотографовано, навіть із отриманою карткою, копія паспорту є відсканованою, а підптис відповідач поставив власноручно на планшеті, як це роблять інші клієнти банку. Будь-яких доказів того, що особа не недієздатною, - немає.
Відтак заявник в заяві про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ч.1 ст.288 ЦПК України, не вказав та не надав жодного доказу, в розумінні ст.76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, не був врахований судом під час ухвалення заочного рішення.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, у суду відсутні законні підстави для скасування заочного рішення, отже у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.285, 287, 288 ЦПК України, суд,-
Заяву представника заявника - адвоката Яворського Богдана Івановича про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В.С. Жовноватюк