Справа № 760/30395/23
№ 2-з/760/563/23
28 грудня 2023 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Роман Іванович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суддя
Позивач звернулася до суду з позовом і просить визнати таким, що не підлягає виконанню, Виконавчий напис, вчинений 01 лютого 2022 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зареєстрований в реєстрі за № 17372.
Одночасно з позовом подана заява про забезпечення позову, в якій остання просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису нотаріуса №17372, вчиненого 01 лютого 2022 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Заява підлягає поверненню позивачу, виходячи з наступного.
З точки зору закону форма та зміст заяви про забезпечення позову мають відповідати вимогам, викладеним у ст.151 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Подана заява про забезпечення позову суперечить приведеним вимогам закону.
У заяві позивачка посилається на те, що звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.
Оскільки передбачені даним Законом пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову (підпункт 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VI) здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред'явлення певних позовів. Проте це не стосується деяких категорій осіб незалежно від виду позову, оскільки Законом № 3674-VI вони взагалі звільнені від сплати судового збору, тобто і за оскарження ухвал суду та за вчинення інших процесуальних дій (зокрема, категорії, визначені упунктах 8, 9, 18 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI).
Пункт 18 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року.
Отже, Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору, включаючи і заяви про забезпечення позову: особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи (п.8 ч.1 ст.5 Закону № 3674-VI) та особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (п.8 ч.1 ст.5 Закону № 3674-VI).
Позивач до зазначених категорій не відноситься.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 684,00 гр.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору становить 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір судового збору становить 536, 80 гр.
Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене вище заява підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. 151, 153ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.А. Шереметьєва