СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/22369/23
пр. № 2/759/851/24
09 січня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич н,Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,-
14.11.2023 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшов зазначений позов. Предметом позову є стягнення заборгованості в розмірі 5008,31 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» в частині прав та обов'язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії електричними (локальними) мережами, в тому числі і в частині використання ліцензії та тарифів виданих та встановлених для ПАТ «КИЇВЕНЕРГО». Відповідач ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач ПАТ «ДТЕК Київські електромережі». Як зазначає позивач, за результатами аналізу оплат за спожиту електроенергію з'ясовано, що відповідач користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов'язання по сплаті заборгованості, внаслідок чого заборгованість станом на 01.11.2023 року за спожиту електричну енергію в розмірі 4051,67 з урахуванням індексу інфляції та 3% річних борг складає 5008,31 грн.
Ухвалою суду від 15.11.2023 р, вказаний позов залишено без руху, надано час для усунення недоліків.
20.11.2023 р. до суду від представника надійшла заява про усунення недоліків, з якої вбачається, що вимоги ухвали суду від 15.11.2023 р. виконано.
Ухвалою суду від 20.11.2023 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін (а.с.50).
Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження. Відповідачу направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, а також матеріали позовної заяви та додатки до неї, однак конверт повернувся неврученим, за повідомленням Укрпошти "за закінченням терміну зберігання". Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направив.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні правовідносини.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , яку постачає позивач ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі», за результатами аналізу оплат за спожиту електроенергію з'ясовано, що відповідач користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов'язання по сплаті заборгованості, внаслідок чого заборгованість станом на станом на 01.11.2023 року за спожиту електричну енергію становить 4051,67 грн., а з урахуванням індексу інфляції та 3% річних борг складає 5008,31 грн.
Вказаний розрахунок відповідачем не спростовано.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що оскільки відповідач є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач згідно Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією для населення. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357 затверджено Правила користування електричною енергією для населення, які відповідно до п.1 регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками. Ці Правила - є обов'язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Відповідно до п. 28 Правил, у разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність.
Як встановлено в ході розгляду справи відповідач не звертався до ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» із заявою про складання графіка погашення заборгованості, або відстрочення терміну її оплати та не надав жодної довідки, яка підтверджувала неспроможність погашення боргу. Незважаючи на попередження про необхідність сплати заборгованості, свої зобов'язання відповідач не виконував, тому позивач звернувся до суду за захистом прав та стягнення заборгованості.
Таким чином, правовідносини, в яких замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбачених договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно з п. 1 ст. 625 цього Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії між споживачем та енергопостачальною організацією.
Взаємовідносини між побутовим споживачем електричної енергії та енергопостачальною організацією регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357.
Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Згідно пункту 3 Правил, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 ЦК України).
Разом з тим, слід зауважити, що згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» №530-ІХ від 17.03.2020, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (Соvid-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 зі змінами «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Соvid-19», з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин.
Починаючи з 24.02.2022 та на час звернення з даним позовом до суду в Україні запроваджено військовий стан.
Постановою КМУ №206 від 05.03.2022 (в редакціїї чинній на день подачі позову) встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Отже, з урахуванням наведених положень закону, вбачається, що з 17.03.2020 заборонено нарахування та стягнення судом неустойки (штрафів, пені), 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне здійснення особою платежів за житлово-комунальні послуги. Їх нарахування на суму боргу за надані послуги, є помилковим та порушує норми чинного законодавства.
Суд, перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що позивач наведені вище обмеження щодо нарахування цих сум не врахував, а тому вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, задоволенню не підлягає, оскільки розрахований за період часу з березня 2020 по березень 2023 р.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку позовна заява підлягає часткову задоволенню.
Судові витрати у справі, що складаються з судового збору за вказаного рішення, суд покладає на відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 525, 526, 530, 610 ЦК України, ст.ст. 6-13, 18, 19, 71-79, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування електричною енергією,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" суму заборгованості за спожиту електричну енергіюв розмірі 4051 (чотири тисячі п'ятдесят одну) грн. 67 коп. та зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 Головного Управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09322277.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" судовий збір по справі у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. та зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у ПАТ «ПУМБ», код ЄДРПОУ банку 14282829.
В задоволенні іншої частини, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги.
Зазначити дані позивача: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі», код ЄДРПОУ: 41946011, юридична адреса: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20;
Зазначити дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Бабич Н.Д.