СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/140/24
ун. № 759/108/24
05 січня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка Сумської області, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого Шосткинським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, внесеного в рамках кримінального провадження №12023100080000573 від 02.02.2023,-
04.01.2024 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні римінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України мотивуючи клопотання тим, що слідчим відділом Святошинського управління ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100080000573 від 02.02.2023, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК України.
29.06.2023 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
30.06.2023 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
18.08.2023 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 (вчинено організованою групою) КК України.
19.12.2023 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ОСОБА_11 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисних дій щодо незаконного придбання, зберігання, перевезення, пересилання та збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчиненими організованою групою, повторно, у особливо великих розмірах, та незаконне придбання та зберігання прекурсорів з метою збуту, вчинених організованою групою у особливо великих розмірах, тобто підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 311 КК України.
На день звернення із вказаним клопотанням, слідчим зазначено, що стороною захисту не завершено ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, необхідно скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, та відповідно направити обвинувальний акт до суду.
При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування обставини, що виправдовують обраний запобіжний захід відносно підозрюваного не зменшилися та продовжують існувати, а відтак наявна необхідність у продовженні строку тримання підозрюваного під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив суд продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою до 30.01.2024 року.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували, вказували, що саме продовження строку тримання під вартою до 30.01.2024 р., є неправомірним триманням особи під вартою, зазначивши при цьому, що не заперечують щодо продовження строку на 10 днів. Також вказали, що саме орган досудового розслідування затримує ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, зазначивши, що адвокат ознайомилась з 11 томами справи, залишився ще один том та відеозаписи. Підозрюваний ознайомився з 6 томами, лише з тих причин, що саме слідчий не вчиняє реальної можливості з ними знайомитись, оскільки лише двічі прибув в слідчий ізолятор для надання справи на ознайомлення. Адвокат ОСОБА_5 звертає увагу слідчого судді на те, що досудове рослідування здійснюють 45 слідчих та процесуальне керівництво здійснюється за участі 13 прокурорів, що дає реальну змогу підозрюваним та їх захисникам в найкоротші строки ознайомитися з матеріалами справи. Також підозрюваний та захисник просили у випадку продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, розглянути альтернативний захід у вигляді застави.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, вважає, що вказане клопотання про продовження строку тримання тримання підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що відомості про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушеннь внесені до ЄРДР за №12023100080000573 від 02.02.2023.
29.06.2023 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
30.06.2023 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
18.08.2023 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 (вчинено організованою групою) КК України.
19.12.2023 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України ОСОБА_11 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК України.
01.07.2023 року ухвалами Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави.
25.08.2023 запобіжні заходи у виді тримання під вартою продовжено до 29.09.2023 року в межах строку досудового розслідування.
25.09.2023 запобіжні заходи у виді тримання під вартою без можливості внесення застави продовжено до 25.11.2023 року.
Згідно ухвал Святошинського районного суду м. Києва запобіжні заходи у виді тримання під вартою без можливості внесення застави продовжено до 29.12.2023 року включно.
Строк досудового розслідування згідно постанови керівника Святошинської окружної прокуратури продовжено до 3-х місяців.
Згідно ухвали Святошинського районного суду м. Києва строк досудового розслідування продовжено до 5-ти місяців, а саме до 29.11.2023.
Згідно ухвали Святошинського районного суду м. Києва строк досудового розслідування продовжено до 6-ти місяців, а саме до 29.12.2023.
19.12.2023 сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та матеріали досудового розслідування відкрито сторонам для ознайомлення.
Згідно ухвал Святошинського районного суду м. Києва запобіжні заходи у виді тримання під вартою без можливості внесення застави відносно підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , продовжено до 07.01.2024 року включно.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному є запобігання ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Термін перебування підозрюваного ОСОБА_4 під вартою у даному кримінальному провадженні закінчується 07.01.2024 р. відповідно до ухвали суду від 28.12.2023, однак закінчити розслідування у встановлений законом строк не видається за можливе, оскільки на даний час триває ознайомлення з матерілами та не виконані вимоги ст. 291 КПК України.
З досліджених матеріалів кримінального провадження вбачається, що на момент розгляду клопотання слідчим з об'єктивних причин не закінчено ряд процесуальних дій, спрямованих на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, не складено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Як вбачається зі ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2)дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства", наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
У справі "Феррарі-Браво проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
У справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Обираючи такий запобіжний захід, як тримання під вартою, слідчий суддя враховував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні клопотання слідчий суддя встановив, що обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, оскільки не зменшились і ризики неналежної процесуальної поведінки з боку підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, суспільну важливість об'єктів посягання, характер та обставини протиправних дій, в яких він підозрюється.
Ризики, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли та не зменшилися, і, зважаючи на викладені факти, виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
При цьому, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на даній стадії кримінального процесу в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів, отриманих, з порушенням вимог кримінального процесуального закону та джерелами яких є документи, до яких внесені недостовірні відомості, вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Стороною обвинувачення доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до сплину строку дії попередньої ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме необхідності ознайомлення стороною захисту з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України. На даний час ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні не завершено, необхідний час для вирішення можливих клопотань сторони захисту під час ознайомлення з ними, складання, затвердження обвинувального акту, скерування його до суду.
Даних про наявність підстав для скасування запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У відповідності до ч.5 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Таким чином, зважаючи на продовження існування ризиків, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше триманняпідозрюваного під вартою, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При цьому, відповідно до ч.4 ст.196 КПК слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. За приписами ч.3 ст.197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).
У свою чергу, досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності ( п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Строк досудового розслідування, відповідно до ст. 219 КПК України, обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (в редакції, що набрала чинності з 01.01.2024).
Відповідно до п. 20-8 розділу XI "Перехідні положення" Положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури" застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури".
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
Частиною четвертою статті 110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Отже, обвинувальний акт, як процесуальне рішення прокурора (в даному випадку), повинен бути складений у строки досудового розслідування.
Саме направлення до суду обвинувального акту у кримінальному провадженні, а не затвердження обвинувального акта прокурором чи вручення обвинувального акта підозрюваному є датою, якою закінчується досудове розслідування.
Згідно ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Згідно ч. 10 вказаної статті, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, не пізніше п'яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.
З доданих до клопотання матеріалів, вбачається, що слідчий, виконуючи вимоги ст. 290 КПК України, 19.12.2023 року повідомив стороні захисту та підозрюваному ОСОБА_4 - про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
В судовому засіданні учасниками процесу не заперечувалось, що з 19 грудня 2023 розпочато ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Таким чином, судом встановлено що у строк до завершення досудового розслідування скерувати справу досудове розслідування, по якій завершити неможливо, з об'єктивних причин.
Станом на день розгляду даного клопотання підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник з матеріалами справи не ознайомлені.
Частиною 5 ст.219 КПК України передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (див. правовий висновок Верховного Суду від 24.10.2022р. у справі №216/4805/20, пров. №51-4684).
Враховуючи, що 19.12.2023 ОСОБА_4 та його захиснику було повідомлено про завершення досудового розслідування та їм надано доступ до матеріалів досудового розслідування, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування триває, отже строки досудового розслідування не закінчилися, а є фактично зупиненими.
Питання про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування на моменту розгляду даного клопотання слідчим не порушувалось.
Таким чином, в силу норм п. 5 ч. 1 ст. 3 та ст. 219 КПК України досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, однак, воно не вважається закінченим, оскільки у даному випадку обвинувальний акт до суду не направлено, у зв'язку з тим, що здійснюється виконання вимог ст.290 КПК України - ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження, на виконання яких строки досудового розслідування не поширюються.
В той час питання співвідношення понять завершення закінчення досудового розслідування виникає під час продовження строку тримання під вартою. Адже п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України встановлює додаткову вимогу до клопотання про продовження строку тримання під вартою. Таке клопотання, крім загальних відомостей, повинно містити виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Разом із тим чинний кримінальний процесуальний закон не деталізує особливості продовження тримання під вартою під час виконання вимог статті 290 КПК України, тобто в період між завершенням та закінченням досудового розслідування, який може тривати місяцями.
Стороною обвинувачення доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до сплину строку дії попередньої ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме необхідності ознайомлення підозрюваного та сторони захисту з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.
Отже, слідчий суддя зауважує, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні визначено до 29.12.2023, 19.12.2023 підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
При цьому, згідно з положеннями ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею. Таким чином, законодавством передбачено, що саме з моменту відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 290 КПК України, строки ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включаються у загальний строк досудового розслідування.
При цьому, не включення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, у зазначені в ст. 219 КПК України строки, не свідчить про обмеження строку застосування запобіжного заходу строками досудового розслідування.
З наведеного вбачається, що строк на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК України не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України.
Таким чином, факт завершення досудового розслідування не свідчить про його закінчення і у період між завершенням досудового розслідування та його закінченням судовий контроль за дотриманням прав підозрюваних осіб у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення щодо застосування і продовження строку застосування до осіб запобіжних заходів.
За таких обставин слідчий суддя вважає за доцільне продовжити строк запобіжного заходу на 10 днів, оскільки на переконання слідчого судді вказаний строк буде достатнім для надання підозрюваному ОСОБА_4 та стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, з врахуванням уже ознайомлених матеріалів, а також вчиненням необхідних процесуальних дій, а саме складення та вручення обвинувального акту, а також направлення його до суду.
За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 197-199, 219, 290, 291, 378 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, внесеного в рамках кримінального провадження №12023100080000573 від 02.02.2023,- задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 10 днів без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали з 05.01.2024 року по 14.01.2024 року (включно).
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ МЮ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 09.01.2024 р. о 09.00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1