Справа №:755/73/24
Провадження №: 2/755/115/24
"08" січня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави виснувати, що процесуальний закон передбачає такі випадки, коли вимоги можуть бути об'єднані в одній позовній заяві: 1) позовні вимоги об'єднані підставою виникнення та/або 2) позовні вимоги об'єднані поданими доказами та/або 3) основна та похідна вимоги.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами звернення до суду з цією позовною заявою є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за двома різними кредитними договорами, а саме: № 329203753 від 06 травня 2021 року та № 3313813109/644278 від 04 березня 2021 року.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаними договорами, яка складається із сум основного боргу за двома договорами та заборгованості за відсотками за двома договорами.
Суд зазначає, що, позовні вимоги про стягнення коштів за цими договорами не є між собою основною та похідною вимогою.
Крім того, підстави виникнення вказаних позовних вимог є різними, оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем виникли з двох різних договорів, а їх виконання/невиконання підтверджується різними доказами.
Позивачем не обґрунтовано та у позові не зазначено, чи об'єднуються вказані вимоги спільними доказами (враховуючи, що кредитно-фінансові операції за кожним з договорів мають оформлюватися різними первинними документами, які мають відповідати Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність"), та якими саме спільними доказами. Відтак, ухвалюючи рішення, суд має досліджувати умови та обставини виконання кожного із договорів окремо, перевіряти факт наявності та розмір заборгованості за кожним з договорів окремо за різними первинними документами, тобто фактично ухвалювати два рішення за двома не пов'язаними договорами.
Таким чином, сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог значно ускладнить судовий розгляд та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті.
Суд звертає увагу, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Крім того, суд зазначає, що об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки для виконання всіх завдань цивільного судочинства, встановлених в статті 2 ЦПК України, додержання яких превалює над будь-якими іншими доводами учасників судового процесу, зокрема сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи по суті.
З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що позивачем належно не обґрунтовано необхідність об'єднання позовних вимог за різними договорами в одному позові.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 8 ст. 185 ЦПК України позивач не позбавлений права повторно звернутись до суду з цим позовом, роз'єднавши позовні вимоги, що виникли з різних договорів, відповідно подавши дві окремі позовні заяви, оформлені відповідно до вимог ЦПК України, або належним чином обґрунтувавши необхідність об'єднання позовних вимог за різними договорами в одному позові.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне повернути поданий позов заявнику для роз'єднання позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 353 ЦПК України, -
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами вважати такою, що не подана та повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна
Згідно ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави виснувати, що процесуальний закон передбачає такі випадки, коли вимоги можуть бути об'єднані в одній позовній заяві: 1) позовні вимоги об'єднані підставою виникнення та/або 2) позовні вимоги об'єднані поданими доказами та/або 3) основна та похідна вимоги.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами звернення до суду з цією позовною заявою є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за двома різними кредитними договорами, а саме: № 329203753 від 06 травня 2021 року та № 3313813109/644278 від 04 березня 2021 року.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаними договорами, яка складається із сум основного боргу за двома договорами та заборгованості за відсотками за двома договорами.
Суд зазначає, що, позовні вимоги про стягнення коштів за цими договорами не є між собою основною та похідною вимогою.
Крім того, підстави виникнення вказаних позовних вимог є різними, оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем виникли з двох різних договорів, а їх виконання/невиконання підтверджується різними доказами.
Позивачем не обґрунтовано та у позові не зазначено, чи об'єднуються вказані вимоги спільними доказами (враховуючи, що кредитно-фінансові операції за кожним з договорів мають оформлюватися різними первинними документами, які мають відповідати Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність"), та якими саме спільними доказами. Відтак, ухвалюючи рішення, суд має досліджувати умови та обставини виконання кожного із договорів окремо, перевіряти факт наявності та розмір заборгованості за кожним з договорів окремо за різними первинними документами, тобто фактично ухвалювати два рішення за двома не пов'язаними договорами.
Таким чином, сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог значно ускладнить судовий розгляд та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті.
Суд звертає увагу, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Крім того, суд зазначає, що об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки для виконання всіх завдань цивільного судочинства, встановлених в статті 2 ЦПК України, додержання яких превалює над будь-якими іншими доводами учасників судового процесу, зокрема сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи по суті.
З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що позивачем належно не обґрунтовано необхідність об'єднання позовних вимог за різними договорами в одному позові.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 8 ст. 185 ЦПК України позивач не позбавлений права повторно звернутись до суду з цим позовом, роз'єднавши позовні вимоги, що виникли з різних договорів, відповідно подавши дві окремі позовні заяви, оформлені відповідно до вимог ЦПК України, або належним чином обґрунтувавши необхідність об'єднання позовних вимог за різними договорами в одному позові.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне повернути поданий позов заявнику для роз'єднання позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 353 ЦПК України, -
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами вважати такою, що не подана та повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна