Справа № 692/1353/23
Провадження № 1-кс/692/1/24
09.01.2024
08 січня 2024 року смт Драбів
Драбівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судузаяву про самовідвід судді Драбівського районного суду ОСОБА_4 по кримінальній справі № 692/1353/23, провадження № 1-кп/692/121/23, кримінальне провадження № 12023250370001506 щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 21.12.2023 судді ОСОБА_4 розподілено справу № 692/1353/23, провадження № 1-кп/692/121/23, кримінальне провадження №12023250370001506 щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Суддя Драбівського районного суду ОСОБА_4 заявив самовідвід з підстав, що ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що вона у період з 14.06.2023 по 02.11.2023 безпричинно систематично вчиняла психологічне домашнє насильство відносно свого свекра ОСОБА_6 , з яким проживає спільно та перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя, потерпілої особи.
За вказані дії постановами Драбівського районного суду Черкаської області від 18.07.2023р. та 09.11.2023р. у справах № 692/597/23 та № 692/1161/23 ОСОБА_5 було визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення № 692/597/23 розглядалась суддею ОСОБА_4 . Відтак, йому стали відомі обставини по справі які відбувалися під час скоєння злочину, яким надавалась правова оцінка під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, і дані обставини та прийняті рішення по вказаних справах є предметом доказування під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_5 . Крім того у винесеній ним постанові вже був зроблений висновок про наявність в діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, а саме вчинення домашнього насильства, що й стало підставою для направлення матеріалів до правоохоронних органів для реагування. Тому вважає, що розгляд ним вищевказаного кримінального провадження може викликати сумніви у його неупередженості, як судді, якому відомі обставини по справі та який надав оцінку доказам та прийняв відповідне рішення. При цьому посилався на підстави для відводу, передбачені ч.4 ст. 75 КПК України.
Суддя ОСОБА_4 у судове засідання не прибув.
Учасники кримінального провадження, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились та не повідомили суд про причини свого неприбуття. Разом із цим, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про самовідвід судді.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вважала заяву про самовідвід необґрунтованою та такою, що до задоволення не підлягає, оскільки судді ОСОБА_4 не стали відомі обставини кримінального правопорушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення 18.07.2023. У кримінальному провадженні наявні 2 постанови про адміністративне правопорушення, одна з яких постановлена суддею ОСОБА_4 , а підставою порушення кримінальної справи став факт вчинення протиправних дій після винесення вказаних постанов, - 02.11.2023р. Посилаючись на висновок Верховного Суду у справі № 585/3184/20 від 20.07.2022 зазначила, що факти притягнення до адміністративної відповідальності свідчать про систематичність скоєння домашнього насильства, а склад кримінального правопорушення полягає в іншому, тому просила у задоволенні заяви про самовідвід відмовити.
Дослідивши заяву про самовідвід та додані матеріали, проаналізувавши викладені в ній обставини, заслухавши позицію прокурора, приходжу до такого висновку.
18.07.2023р. суддею ОСОБА_4 було винесено постанову по справі № 692/597/23 про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2КУпАП, якою на останню накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за наслідками подій, що мали місце 14.06.2023р.
Статтею 75 КПК України встановлено вичерпний перелік обставин, які виключають можливість участі судді у кримінальному провадженні.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
У свою чергу, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 9 КПК України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).
Разом із цим, наведені в заяві судді ОСОБА_4 про самовідвід підстави не можна визнати такими, що свідчать про його упередженість та небезсторонність або виключають можливість його участі у розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України у кримінальному провадженні №12023250370001506, оскільки вони не містять ознак жодної з обставин, передбачених ст. 75 КПК України.
Так, посилання судді ОСОБА_4 на те, що ним розглядалась одна справа № 692/597/23, у якій надавалась правова оцінка подій під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, не може бути свідченням порушення презумпції неупередженості судді у кримінальному проваддженні. Також з вказаної постанови не вбачається, що суддею ОСОБА_4 був зроблений висновок про наявність в діях ОСОБА_5 ознак саме кримінального правопорушення - домашнього насильства. Крім того, вказаною постановою ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності, а не направлено матеріали до правоохоронних органів для вирішення питання про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності.
Диспозиція ст.126-1 КК України передбачає кримінальну відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Отже, суддя при розгляді провадження за ст.126-1 КК України не повинен надавати заново оцінку подіям, з приводу яких прийняті рішення у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП, а лише враховувати уже встановлені постановою (постановами), винесеними у справах про адміністративні правопорушення, факти попереднього притягнення обвинуваченої особи до адміністративної відповідальності за відповідною частиною (частинами) ст.173-2 КУпАП, які (факти) і утворюють систематичність вчинення кримінально караного домашнього насильства, передбаченого ст.126-1 КК України.
Таким чином, з огляду на те, що в судовому засіданні не були встановлені обставини, які б виключали можливість участі судді ОСОБА_4 у розгляді справи № 692/1353/23, чи свідчили б про його особисту заінтересованість або викликали обґрунтовані сумніви в його неупередженості під час розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України у кримінальному провадженні № 12023250370001506, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні заяви про самовідвід.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, суд
У задоволенні заяви судді ОСОБА_4 про самовідвід по кримінальній справі № 692/1353/23, провадження № 1-кп/692/121/23, кримінальне провадження № 12023250370001506 щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали виготовлено 09 січня 2024 року.