Справа № 539/997/23
Провадження № 2-о/539/16/2024
09 січня 2024 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
у складі: головуючого судді - Даценка В.М.,
за участю секретаря - Шрейтер С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересовані особи Лубенська міська рала Лубенського району Полтавської області та Лубенський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій прохали визнати їх членом сім'ї військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03.07.2023 (головуючий суддя - Даценко В.М.) вказану заяву залишено без розгляду згідно ч.6 ст.294 ЦПК України.
Разом з тим, постановою Полтавського апеляційного суду від 07.12.2023 вищевказану ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Дана цивільна справа надійшла до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області 21.12.2023 та відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду передана до провадження судді Даценка В.М.
22.12.2023 представник заявників адвокат Сєрий В.В. подав до суду заяву про відвід судді Даценка В.М., який мотивовано тим, що залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення по суті справи у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, а тому відповідно до ч.1 ст.37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участь в розгляді цієї самої справи у новому розгляді справи судом першої інстанції, після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Вважає, що суддею Даценком В.М. було закінчено розгляд даної справи судовим рішенням - ухвалою від 03.07.2023. За вказаних обставин вважає, що секретарем суду Рудобаштою А.А. не проведено повторний авторозподіл справи, а передано на розгляд судді Даценко В.М. Крім того заявник вважає, що при розгляді даної справи дії судді Даценка В,М. викликають сумнів в його неупередженості та об'єктивності оскільки суддя Даценко В.М., під час розгляду справи 03.07.2023 фактично нав'язав свою позицію про існування у даній справі спору про право. На підставі вищевикладеного, заявник вважає, що суддя Даценко В,М. створює перешкоди заявникам у реалізації ними передбачених ЦПК прав і свобод замість сприяння в цьому, що зводить нанівець принципи верховенства права та змагальність сторін, а тому з метою недопущення у сторін сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді Даценка В.М. при розгляді справи та з метою уникнення в майбутньому будь-яких нарікань та необ'єктивність та упередженість головуючого, а також дотримання вимог ч.1 ст.37 ЦПК України, прохає відвести суддю Даценка В.М. від розгляду даної справи.
В судове засідання учасники справи не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді підлягає задоволенню.
Згідно п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя, не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.2 ст. 39 ЦПК України на підставах зазначених у ст.ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.
Дослідивши доводи заявника, суд приходить до висновку, що вони зводяться до незгоди з окремими процесуальними рішеннями суду. Такі обставини не можуть бути підставою для відводу судді, але можуть бути покладені в основу апеляційної скарги.
Разом із тим, суд звертає увагу на наступні обставини у цій справі.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій прохали визнати їх членами сім'ї військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (головуючий Даценко В.М.) від 03.07.2023 вказану заяву залишено без розгляду згідно ч.6 ст.294 ЦПК України.
Ухвала суду мотивована наступним.
По-перше, «суть означених правовідносин зводиться до одержання одноразової грошової допомоги членами сім'ї загиблого військовослужбовця. Підставою їх виникнення є те, що в своїй обліковій картці військовослужбовця ОСОБА_3 не визначив заявників членами своєї сім'ї, що не дає можливості надати відповідний витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця. Натомість до таких осіб загиблий відніс доньку ОСОБА_4 та її матір ОСОБА_5 (а.с.152)».
По-друге, «факт спільного проживання, ведення побуту ОСОБА_3 та заявниці не є безспірним, оскільки між ними «виникали спори про порядок користування і володіння будинком та земельною ділянкою», яка перебувала у їх спільній частковій власності (рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.02.2022 року у справі № 539/1301/20)».
Такі обставини, на думку суду, вказували на наявність спору про право між членами сім'ї загиблого ОСОБА_3 .
По-третє, «вказаний факт встановлюється з метою реалізації права на одноразову грошову допомогу членами сім'ї загиблого військовослужбовця. В судовому засіданні представник Лубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо заявлених вимог заперечила, з огляду на те, що заявники не входять до кола осіб, які мають право на таку допомогу і з цього приводу судом вже приймалося рішення. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що дійсно заявники попередньо зверталися до Лубенського міськрайонного суду з позовною заявою до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, Міністерства оборони України, третя особа Лубенський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права на призначення (отримання) одноразової грошової допомоги; визнання права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначеної ст. 16-1 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На уточнююче запитання головуючого, представник заявників зазначив, що вимоги поданої заяви і вимог вказаної позовної заяви є однаковими по суті, однак відрізняються формою провадження, наявністю відповідача МО України. Ухвалою Лубенського міськрайонного суду від 02.03.2023 року закрито провадження у цій справі. Ухвала суду мотивована тим, що в даних спірних правовідносинах факт проживання позивачів із загиблим військовослужбовцем однією сім'єю підлягає доведенню при розгляді спору в порядку адміністративного судочинства за наявності відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги (Постанова ВС від 06.07.2022 року у справі № 240/5809/18, Постанова ВС від 17.04.2019 у справі 456/1258/17). Наведене свідчить про те, що заявники самостійно визначали спірний характер таких правовідносин, що стало причиною звернення з позовом до суду. При цьому ухвалою суду, яка набрала законної сили, визначено порядок розгляду такого спору в позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства».
Таким чином суддею наведено декілька самостійних обставин, які вказують на наявність спору про право та є підставою для залишення позову без розгляду.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 07.12.2023 вищевказану ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставою для скасування ухвали суду є те, що суд першої інстанції не зазначив між якими членами сім'ї виник спір про право, а тому висновок про залишення заяви без розгляду є передчасним.
Разом із тим, із змісту судового рішення вбачається, що під час апеляційного розгляду справи не порушувалося питання в частині мотивів суду першої інстанції з посиланням на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у справах № 539/1301/20, № 539/3119/22, які зазначені суддею Даценко В.М. як самостійні підстави для залишення без розгляду поданої заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю. Питання правильності таких мотивів не вирішено.
«Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland)
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Де Куббер проти Бельгії» суд зазначив, що «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». При цьому суд визнав «порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки суддя «міг в очах обвинуваченого» здаватися негативно налаштованим проти нього».
Попередні висновки судді Даценко В.М. з посиланням на справи № 539/1301/20, № 539/3119/22, в майбутньому очевидно впливатимуть на його вільну оцінку обставин у цій справі.
За таких підстав, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, та на розгляд справи поза будь - яким сумнівом щодо необ'єктивності та неупередженості судді для відповідача, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36,39,40, 260 ЦПК України, -
Заяву представника заявників - адвоката Сєрого Віктора Володимировича про відвід судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Даценка Василя Миколайовича - задовольнити.
Відвести суддю Даценка Василя Миколайовича від розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересовані особи Лубенська міська рала Лубенського району Полтавської області та Лубенський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про встановлення факту, що має юридичне значення.
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересовані особи Лубенська міська рала Лубенського району Полтавської області та Лубенський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про встановлення факту, що має юридичне значення, передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя Лубенського
міськрайонного суду В.М.Даценко