Справа №534/2599/23
Провадження №3/534/848/23
08 січня 2024 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Комарова Діана Юріївна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
08 жовтня 2023 близько 09 год 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою АДРЕСА_2 , вчинив сварку зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , в ході якої кинув в сторону потерпілої скляну банку яка розбилась об її голову, чим спричинив фізичне насильство по відношенню до своєї матері. Отже, своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином, за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення.
У силу вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. Беручи до уваги вище наведені обставини, суд доходить висновку про можливість застосування загальних принципів процедури повідомлення правопорушника, передбачених в інших процесуальних законах.
Суддя наголошує, що саме на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , направлялася повістка про виклик до суду останнього.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, враховуючи, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, беручи до уваги, що присутність особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, обов'язковою законодавцем не визначена, ОСОБА_1 за викликом до суду не прибув, тому судом було вжито всіх об'єктивно можливих заходів для його повідомлення про судове засідання. У контексті зазначеного, суд не вбачає правових заборон для розгляду справи без участі правопорушника.
Аналогічних висновків неодноразово доходив у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Так, у пункті 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року (заява №3236/03), Європейський суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. Його дії підлягають кваліфікації за частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки він, вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 ..
Наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, повністю підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортами працівника поліції, довідкою про результат розгляду звернення, поясненням потерпілої.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень ст.23 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , його вік, сімейний та майновий стан, ступінь вини та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність порушника судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП України. Тільки таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушника у дусі додержання законів України та запобігати вчиненню ним нових правопорушень.
Питання про судовий збір вирішено у порядку ст.40-1 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись статтями 23-24, 40-1, 283, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Д.Ю. Комарова