Справа № 524/10356/23
Провадження № 2/524/170/24
08 січня 2024 року Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Нестеренко С.Г. розглянув матеріали позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
28 грудня 2023 року до суду надійшла дійсна позовна заява, яка була передана судді у порядку черговості 29 грудня 2023 року. Вчинено запити щодо реєстрації місця проживання відповідача.
Вказана заява від імені АТ КБ «Приватбанк» підписана та сформована в системі «Електронний суд» на підставі довіреності від 16.10.2023 року, виданої головою правління банку Ванжою Н.В. електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1
Однак позовна заява з додатками не відповідає вимогам оформлення встановлених ст. 175, 177 ЦПК України, у тому числі щодо оформлення в системі електронний суд та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон №3200-IX), який був розроблений для запровадження обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов'язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов'язку.
Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Водночас, зауважено, що абзац перший частини шостої статті 14 в редакції Закону № 3424-IX від 19 жовтня 2023 року - зміна в частині обов'язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20 лютого 2024 року.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
Відповідно до частини другої статті 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Єдиним акціонером АТ КБ «ПриватБанк» є держава, тобто АТ КБ «ПриватБанк» є державним банком.
Зареєстрований електронний кабінет АТ КБ «ПриватБанк» Юридичина особа:
ЄДРПОУ:14360570 Назва:АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" Дата реєстрації:12.03.2019 20:40 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною першою статті 58 ЦПК України, визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України,представником у суді може бути адвоката бо законний представник.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20, провадження №14-105цс21 зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами само представництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
До позовної заяви не долучено доказів на підтвердження повноважень Ванжи Н.В. на право підпису від АТ КБ «Приватбанк» позовної заяви, зокрема за статутом чи положенням, або за посадовою інструкцією чи трудовим договором (контрактом), а для самопредставництва юридичної особи у малозначних справах не достатньо виданої нею на ім'я одного з працівників довіреності, про що зробила висновок Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20.
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, позовна заява має типовий (шаблонний) характер.
Так, у позовній заяві наявні відомості (реквізити) сторін, позовні вимоги, але у викладі обставин наявні лише текстуально скопійовані тексти відповідних норм законодавчих актів та вказівка про наявність боргу на певний час.
Всупереч вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у викладі обставин в позовній заяві позивач не зазначає: - коли саме і скільки разів звертався відповідач із заявами про видачу кредитних карток, - дати і номери особового (особових - якщо кілька) рахунку, а саме IBAN щодо кожної кредитної картки; - кількість, номери, види, дати видачі кредитних карток, строк їх дії, ліміти коштів (по кожній картці); - витяги з особових рахунків та по кожному із рахунків IBAN по кожній картці окремо по видам операцій за період строку дії карток; - заборгованість по карткам (кожній окремо) із зазначенням періоду виникнення боргу (початок та закінчення строку боргу); - дата і час ознайомлення відповідача з Умовами і Правилами надання банківських послуг з зазначенням які саме Умови і Правила діяли на той час.
Також позивач не вказує за яких обставин виник борг у вигляді несплачених відсотків та інших нарахувань, підстави для їх нарахування, їх реальний розрахунок, враховуючи і ту обставину, на яку вказує позивач , що поточна заборгованість відсутня, оскільки позивач в особі його представника не розкриває суть понять: заборгованість за тілом кредиту, поточна заборгованість за договором, прострочена заборгованість за договором, чи це одне і те ж саме, чи ні, дати їх виникнення, порядок та підстави їх обчислення.
При цьому, позивач щодо наведеного не вказує відповідні докази.
Відсутність у позовній заяві вказаних обставин з врахуванням заяви представника позивача щодо розгляду за відсутності представника позивача позбавляє фактично суд вирішити питання про відкриття провадження у справі, здійснення належної підготовки справи до розгляду, у подальшому неодноразові відкладення розгляду справи, що у цілому свідчить про явне зловживання банком в особі його представника своїми процесуальними правами.
Крім того, суддя звертає увагу на необхідність дотримання вимог стандартів з діловодства 2020 року щодо масштабу друку та посвідчення копій документів.
Так, копії документів доданих до позовної заяви не посвідчені належним чином, відсутні відомості про особу, яка уповноважена посвідчувати копії документів, її прізвище, ім'я, по-батькові та службове становище.
Копії додані до позовної заяви документів не є належним чином оформленими та посвідченими, оскільки не відповідають вимогам ч.4 ст. 95 ЦПК України, в якій зазначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Окрім того у стандарті передбачено відмітку про засвідчення копій документів, яка складається:
зі слів «Згідно з оригіналом»;
назви посади;
особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища з засвідченням підпису відбитком печатки органу;
дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Переважна більшість додатків надрукована («6», «8») шрифтом розмір якого не відповідає вказаним нормам діловодства («12», «14») та у зв'язку з цим неможливо вільно прочитати їх тексти.
Отже, вказані недоліки з оформлення позовної заяви та додатків до неї унеможливлюють відкриття провадження у справі та розгляд справи за відсутності представника банку та/або у порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому суддя звертає увагу позивача та її представника на правову позицію ВС у складі КГС висловленої у Постанові від 24.02.2021 року у справі за № 910/4040/20 щодо того, що позивач при зверненні до суду з відповідним позовом повинен вказати конкретні підстави та докази на підтвердження обставин зазначених у позовній заяві.
Позивач не вказує конкретні підстави та докази на підтвердження обставин зазначених у позовній заяві, а у додатку до позовної заяви лише перелічує копії деяких документів з приводу листування з органами місцевого самоврядування та медичними закладами.
Також позивач не вказує відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч вищевказаним законодавчим нормам всі надані позивачем копії письмових доказів (для суду та для відповідача) не засвідчені належним чином (відповідність кожної копії письмового доказу оригіналу має бути окремо підтверджена особистим підписом позивача із зазначенням її ініціалів та прізвища, а також дати такого засвідчення).
Відповідно до ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тому, з урахуванням викладеного Ванжі Н.В. необхідно надати на підтвердження повноважень на право підпису від імені АТ КБ «Приватбанк» позовної заяви трудовий договір (контракт) чи посадову інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника) та копії доказів завірені належним чином, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Суд позбавлений реально як правової, так і технічної можливості вирішити питання про відкриття провадження по вказаній справі, а тому позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків щодо зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, урахувавши обов'язкову реєстрацію Електронного кабінету в ЄСІТС, роз'яснивши, що у разі не усунення зазначених недоліків впродовж вказаного строку, позовна заява буде визнана неподаною і повернута позивача.
За таких обставин, заява повинна бути залишена без руху для усунення названих недоліків, шляхом подання позовної заяви з додатками копій належним чином посвідчених документів з оформленням відповідно ст. 175, 177, 185 ЦПК України і вказаних стандартів з діловодства в кількості 2-х примірників
Керуючись ст. 175, 177, 185, 258, 260, 352-354 ЦПК України,
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків не більше 3-х днів з дня одержання копії ухвали, попередивши, що у супротивному випадку позовна заява буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя