Справа №377/1/24
Провадження №2/377/85/24
08 січня 2024 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КВОЛІТІ АС» (код ЄДРПОУ 44206199, адреса місцезнаходження: вулиця Елеваторна, будинок 2, квартира 37, м. Чернігів) про стягнення компенсації за надурочні роботи, невикористану відпустку, моральної шкоди, зобов'язання здійснити відрахування єдиного соціального внеску та внести запис до трудової книжки про дату та підстави звільнення,
02 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КВОЛІТІ АС» ( далі- ТОВ «КВОЛІИІ АС»), в якій просить:
- стягнути з ТОВ «КВОЛІТІ АС» на її користь компенсацію за надурочні роботи в розмірі 105 149,08 грн;
- стягнути з ТОВ «КВОЛІТІ АС» на її користь грошову компенсацію за невикористану оплачувану відпустку в розмірі 12 357,65 грн;
- стягнути з ТОВ «КВОЛІТІ АС» на її користь грошову компенсацію моральної шкоди в сумі 15 000 грн;
- зобов'язати ТОВ «КВОЛІТІ АС» здійснити відрахування єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду за період з 01 липня 2023 року по 16 жовтня 2023 року (в розмірах, передбачених законодавством) на її обов'язкове державне пенсійне забезпечення;
- зобов'язати ТОВ «КВОЛІТІ АС» внести запис до її трудової книжки про дату та підстави звільнення;
- стягнути з ТОВ «КВОЛІТІ АС» судові витрати.
Позовна заява не відповідає вимогам частин четвертої, п'ятої статті 177 ЦПК України, тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За правилом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як убачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про стягнення компенсації за надурочні роботи, невикористану відпустку, моральної шкоди, зобов'язання здійснити відрахування єдиного соціального внеску та внести запис до трудової книжки про дату та підстави звільнення.
Таким чином, позивачем заявлено три вимоги майнового характеру (про стягнення компенсації за надурочні роботи, невикористану відпустку, моральної шкоди) та дві вимоги немайнового характеру (зобов'язання здійснити відрахування єдиного соціального внеску, внести запис до трудової книжки про дату та підстави звільнення).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Оскільки оплата за надурочні роботи та компенсація за невикористану відпустку за своєю правовою природою є заробітною платою, тому позивач звільняється від сплати судового збору за вимоги про стягнення компенсації за надурочні роботи та невикористану відпустку.
Водночас, вимоги про стягнення компенсації моральної шкоди, зобов'язання здійснити відрахування єдиного соціального внеску, внести запис до трудової книжки про дату та підстави звільнення не є вимогами про стягнення заробітної плати, тому на ці вимоги не поширюються приписи пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
З урахуванням наведеного та приписів частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», позивачу при поданні позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди як за вимогу майнового характеру та за вимоги про зобов'язання здійснити відрахування єдиного соціального внеску, внести запис до трудової книжки про дату та підстави звільнення як за вимоги немайнового характеру у розмірах, передбачених підпунктами 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України « Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Як вбачається з частини другої вказаної статті, якщо на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України « Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від від 9 листопада 2023 року № 3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 грн.
Виходячи з викладеного, позивачеві необхідно було сплатити судовий збір в сумі 1 211, 20 грн за вимогу майнового характеру (про стягнення компенсації моральної шкоди), що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( оскільки 1% = 150 грн), та за дві вимоги немайнового характеру ( зобов'язання здійснити відрахування єдиного соціального внеску, внести запис до трудової книжки про дату та підстави звільнення) в сумі 2 422,40 грн ( 3028 грн х 0,4 грн х 2), всього 3 633,60 грн.
Проте позивач не надала суду докази сплати судового збору за вимоги про стягнення компенсації моральної шкоди, зобов'язання здійснити відрахування єдиного соціального внеску, внести запис до трудової книжки про дату та підстави звільнення.
За таких обставин позивачу необхідно сплати судовий збір за одну вимогу майнового та дві вимоги немайнового характеру в сумі 3 633,60 грн та надати суду докази сплати судового збору у вказаному розмірі.
Відповідно до частини п'ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ( якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, частиною другою статті 27 ЦПК України визначено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Проте, відповідно до частини першої статті 28 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).
Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Вищевказані висновки зазначені в постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19).
Позивач при зверненні до суду з вказаним позовом обрала альтернативну підсудність відповідно до частини першої статті 28 ЦПК України, зазначивши у позовній заяві адресу: АДРЕСА_1 .
Проте, на підтвердження реєстрації її місця проживання чи перебування на території м.Славутич Вишгородського району Київської області, яка віднесена до територіальної юрисдикції Славутицького міського суду Київської області, позивач доказів не надала.
Тому для визначення підсудності справи за правилами частини першої статті 28 ЦПК України позивачу необхідно надати суду докази, які підтверджують, що її зареєстроване місце проживання чи перебування знаходиться на території м.Славутич Вишгородського району Київської області, на яку поширюється територіальна юрисдикція Славутицького міського суду Київської області.
Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Як зазначено у частині другій цієї статті, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «КВОЛІТІ АС» про стягнення компенсації за надурочні роботи, невикористану відпустку, моральної шкоди, зобов'язання здійснити відрахування єдиного соціального внеску та внести запис до трудової книжки про дату та підстави звільнення необхідно залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтею 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КВОЛІТІ АС» про стягнення компенсації за надурочні роботи, невикористану відпустку, моральної шкоди, зобов'язання здійснити відрахування єдиного соціального внеску та внести запис до трудової книжки про дату та підстави звільнення залишити без руху та надати позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду доказів, які підтверджують зареєстроване місце проживання чи перебування позивача на території м.Славутич Вишгородського району Київської області та докази сплати судового збору на суму 3 633, 60 гривень.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у Київській області /Славутицька міська/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (Ел.Адм.Подат); код банка отримувача МФО 899998; номер рахунку (IBAN): UA978999980313141206000010846; код класифікації доходів бюджету: 22030101; Найменування коду Судовий збір (ДСА України); Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Славутицький міський суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).
Попередити позивача, якщо недоліки будуть усунуті в установлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу для виконання.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підписана 08 січня 2024 року.
Суддя Н. С. Бабич