Справа № 372/169/24
Провадження 1-кс-26/24
ухвала
Іменем України
08 січня 2024 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання старшого слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна,
Слідчий звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024111230000150, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 січня 2024 року, за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, яке погоджено прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 07.01.2024 о 01 год. 51 хв. до ЧЧ Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від інспектора ВРПП Обухівського РУП ОСОБА_5 , про те, що 07.01.2024 близько о 01 год. 00 хв. за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Миру, 9, під'їзд №9, під час патрулювання в складі екіпажу «Брас-40» спільно із інспектором ВРПП ОСОБА_6 , було виявлено та зупинено автомобіль марки «BMW», модель «330XD», д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перевірки документів якого, було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини, нечітка мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій ОСОБА_7 відмовився, в зв'язку з чим на останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Під час оформлення адміністративних матеріалів водій ОСОБА_7 пропонував працівникам поліції неправомірну вигоду за непритягнена його до адміністративної відповідальності, про що був неодноразово попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 369 КК України, але не зважаючи на це поклав грошові кошти в сумі 300 Євро (купюрами по 100 Євро) до салону службового автомобіля марки «Renault», модель «Duster», д.н.з. НОМЕР_2 .
В ході проведення огляду службового автомобіля поліції марки «Renault», модель «Duster», д.н.з. НОМЕР_2 , в салоні автомобіля на підлозі, в задній правій частині, поблизу пасажирського сидіння, було виявлено згорток грошових коштів у розмірі 300 Євро, купюрами по 100 Євро з наступними номерами купюр: EA1910693827; SE1202889547; VA2051349626, які були вилучені та поміщені до пакету НПУ №WAR0071900.
Згідно постанови слідчого від 07 січня 2024 року вилучене майно, визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Виходячи з того, що при проведенні огляду службового автомобіля поліції виявлено та вилучено грошові кошти, які є безпосередньо предметом вчинення вказаного злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому виникає необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене вищеперераховане майно, а саме грошові кошти, тому слідчий звернувся до суду з даним клопотанням.
Старний слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, в клопотанні просив розглянути його без участі слідчого та прокурора, вимоги клопотання підтримує в повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов'язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою збереження речових доказів.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Оскільки слідчому судді надано постанову про визнання майна як речового доказу у кримінальному провадженні, у рамках якого подано клопотання, воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, клопотання слідчого про накладення арешту, слід задовольнити.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного слідчим клопотання.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт з метою збереження речових доказів на тимчасово вилучене майно 07 січня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення огляду службового автомобіля, а саме на купюри номіналом 100 Євро, серійні номера: EA1910693827; SE1202889547 та VA2051349626, які були вилучені та поміщені до пакету НПУ №WAR0071900.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Слідчий суддя: ОСОБА_1