справа № 361/121/24
провадження № 1-кс/361/40/24
05.01.2024 м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024111130000037 від 04.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_4 , -
05.01.2024 до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 . Подане клопотання обґрунтовано наступним.
Слідчим відділом Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111130000037 від 04 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04 січня 2024 року, близько о 10 годині 55 хвилин громадянин ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Opel» моделі «Vivaro» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по 47 кілометру автомобільної дороги «Київ-Чернігів» в межах Броварського району Київської області, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, чим порушив п.п. б) п. 2.3 Правил дорожнього руху України затверджених Постановою кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (далі - Правила дорожнього руху України), яким передбачено, що
-«для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»,
проїжджаючи ділянку 47 км + 625 м. автомобільної дороги «Київ-Чернігів», не врахував дорожню обстановку та не обрав безпечну швидкість свого руху, в результаті чого втратив можливість постійно контролювати рух свого транспортного засобу та безпечно керувати ним, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що
- «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»
внаслідок чого допустив виїзд керованого ним автомобіля марки «Opel» моделі «Vivaro» реєстраційний номер НОМЕР_1 на праве відносно напрямку його руху узбіччя, де в подальшому допустив з'їзд в кювет та перекидання транспортного засобу .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Opel» моделі «Vivaro» реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження перелому тіла та правої дужки С6 хребця та перелому правої дужки С7 хребця, а пасажир автомобіля марки «Opel» моделі «Vivaro» реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження та була доставлена до реанімаційного відділення КНП «Броварська БКЛ», де встановлено діагноз - політравма.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. б) п. 2.3 та п. 12.1. Правил дорожнього руху України, перебувають у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень.
04 січня 2024 року відомості про вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення (злочин) внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111130000037 від 04 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
05 січня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення (злочину) обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Остапівка Миргородського району Полтавської області, громадянин України, із вищою освітою, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючий, не депутат, не інвалід, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не маючий, раніше не судимий.
Оскільки, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий та прокурор у судовому засіданні своє клопотання підтримали та просили обрати підозрюваному запобіжний захід у виді домашнього арешту та заборонити підозрюваному покидати місце проживання у нічний час, а саме: з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня.
Підозрюваний та його захисник проти клопотання заперечували та просили обрати запобіжний захід у виді особистої поруки. Захисник звертав увагу на те, що його підзахисний хворіє на рак, 4 стадія.
ОСОБА_4 пояснив суду, що він проходить хіміотерапію і можливо йому буде погано вночі, отже у разі обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час, він не зможе поїхати в лікарню. Станом на сьогоднішній день, він примирився з потерпілими, вони не мають до нього жодних претензій.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Нормами ч. 1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.
Положеннями ч. 2 статті 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання встановлено, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
-Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.01.2024 року за адресою: Київська обл., Броварський р-н, 47 км + 625 м. а/д «Київ-Чернігів» від 04.01.2024 року;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 04.01.2024 року;
-Протоколом комп'ютерної томографії №41417 від 04.01.2024 року на ім'я ОСОБА_7 ;
-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_4 від 04.01.2024 року;
-Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 04.01.2023 року.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та надане суду повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 286 КК України суд приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України не є вочевидь необґрунтованою.
Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені прокурором у клопотанні та доведені в судовому засіданні, а саме підозрюваний може переховуватися від органу досудового слідства та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може впливати на свідків у даному провадженні є те, що останньому відомі контактні дані свідків у даному кримінальному провадженні, показання якого мають суттєве значення у розслідувані кримінального провадження, та він може незаконно впливати на них з метою дачі ним неправдивих показів.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність достатніх даних, що існує ризик того, що підозрюваний у випадку незастосування до нього запобіжного заходу може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати повному, всебічному розслідуванні.
В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи вагомість доказів щодо обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , його вік, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, слідчий суддя вважає, що у відповідності до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
За таких обставин, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підлягає до задоволення.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 176, 183, 194, 331, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (уродженця с. Остапівка, Миргородського району, Полтавської області, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючому, раніше несудимому) запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час з 22.00 год. до 06.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, тобто до 04.03.2024, без застосування електронних засобів контролю.
На час дії запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22.00 до 06.00 год. без дозволу слідчого судді;
2) прибувати до прокурора, слідчого судді за першою вимогою;
3) утриматись від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні;
4) не виїжджати за межі Київської області без дозволу слідчого судді;
5) повідомляти прокурора та слідчого суддю
про зміну свого місця проживання та/або місця роботи/навчання;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, у разі їх наявності.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення в частині обрання запобіжного заходу, в інший частині оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 09.01.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_10