справа № 361/1054/23
провадження № 2-а/361/23/24
08.01.2024
Іменем України
08 січня 2024 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Петришин Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
Стислий виклад позиції позивача
У лютому 2023 року до суду звернувся ОСОБА_1 із вищевказаним позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6504729 від 05.02.2023 року, яка складена інспектором батальйону здійснення супроводження роти № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві старшим сержантом поліції Римаровичем Олегом Володимировичем, його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 грн., за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Дана постанова вмотивована тим, що 05.02.2023 року на вул. Малишка, 3 здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території, чим створив істотну перешкоду в русі автомобіля на виїзді, чим порушив підпункт «и» пункт 15.9 Правил дорожнього руху.
Позивач вважає, що постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Інспектор не дотримувався вимог ст. 279 КУпАП (Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення), а саме: не представився, не оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз'яснив його права та обов'язки, тому позивач не міг реалізувати свої права згідно ст. 268 КУпАП. Крім того, у постанові не вірно вказана адреса правопорушення та час. Також у постанові зазначено "чим здійснив істотну перешкоду в русі автомобілям на виїзді", у той же час у Правилах дорожнього руху дається визначення "перешкода для руху" - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу. Автомобіль, зупинку якого він здійснив, не знаходився у межах смуги руху і тому фактично не міг і не здійснював істотну перешкоду в русі. Позивач зазначає, що не складання відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення не дало йому можливості висловити свою незгоду із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки ніде, окрім протоколу, він свою позицію зафіксувати не зміг би. Ніяких пояснень відповідачем у нього не відбиралося. В оскаржуваній постанові ніяким чином його пояснення або незгода із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення не відображені.
З огляду на викладені вище обставини, позивач просить скасувати постанову від 05 лютого 2023 року серії ЕАС № 6504729 у справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі.
Заперечення відповідача.
21 березня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції, де останній заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на те, що його твердження, викладенні у позові, є необґрунтованими, хибними та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. Відповідач 05.02.2023 року, перебуваючи в екіпажі патрульної поліції, здійснюючи патрулювання визначеної території Дніпровського району м. Києва, безпосередньо став свідком вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення, а отже вина особи є доведеною. Крім того, нескладання протоколу про адміністративне правопорушення не є порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Представник відповідача зазначив, що перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем роз'яснено позивачу його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Розпочавши розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідач назвав свою посаду, спеціальне звання та прізвище, та пояснив позивачу підставу зупинки, а також, що він уповноважений на розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 122 КУпАП. Оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, відповідач, керуючись законом та правосвідомістю, постановив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн 00 коп., що в межах санкції даної статті. Після чого позивача ознайомили з винесеною постановою, та повідомлено йому порядок її оскарження та наслідки невиконання, передбачені ст. ст. 307, 308 КУпАП. Взявши до уваги викладене вище, відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП та Інструкцією, отже позов не підлягає задоволенню. Представник відповідача зауважує, що порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не впливає на суть вчиненого порушення та не є підставою для задоволення позовних вимог. Разом з цим, позивачем не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про протиправність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2023 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, у вказаній ухвалі відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Обставини справи, що встановлені судом
05 лютого 2023 року інспектором батальйону здійснення супроводження роти № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві старшим сержантом поліції Римаровичем О.В., складено відносно ОСОБА_1 постанову серії ЕАС № 6504729 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що 05.02.2023 року ОСОБА_1 на вул. Малишка, 3 здійснив транспортного засобу ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території, чим створив істотну перешкоду в русі автомобіля на виїзді, чим порушив підпункт «и» пункт 15.9 Правил дорожнього руху.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України).
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 15.9.«й» ПДР України встановлено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Відповідно до ч.3 ст.122 КУпАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Положеннями ст.14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим, що його легковий автомобіль був розміщений ближче 10 м від виїзду з прилеглої території.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч. 1-3 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Із наявного відеозапису, долучененого до відзиву на позовну заяву, вбачається факт розміщення транспортного засобу «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , ближче 10 м від виїзду з прилеглої території. На відеозаписі ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що це його автомобіль. Крім того, із вказаного відеозапису видно, що працівник поліції у присутності позивача заміряв відстань від автомобіля марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 до виїзду з прилеглої території і встановив, що вона складає 2,80 метри.
Отже, факт того, що відстань від транспортного засобу до виїзду з прилеглої території становить менше 10 метрів не викликає жодних сумнівів.
Підпунктом з п.2 ч.3 ст. 265-4 КУпАП встановлено, що для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб, зокрема, розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме, в тому числі, ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Таким чином, водієм транспортного засобу марки «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 05.02.2023 вчинено зупинку ближче 10 метрів від виїздів із прилеглих територій, що є порушенням п.15.9.«й» ПДР України, чим створено перешкоду дорожньому руху або загрозу безпеці руху, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП.
Суд відхиляє посилання позивача на нескладання протоколу про адміністративне правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Оскільки позивачем вчинено адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, у відповідності до вимог ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався, а винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП.
Посилання позивача на ту обставину, що автомобіль знаходився за адресою: вул. Андрія Малишка 4/2, а в постанові вказана адреса: 0 Малишка 4 та те, що він здійснив зупинку за півгодини до того, як було складено постанову, не спростовує порушення ним вимог підпункту «й» пункту 15.9. Правил дорожнього руху, та є опискою. У даному випадку основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність якого б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення.
Крім того, суд зазначає, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Указані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі № 826/15341/15.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що працівники поліції йому не надали можливість висловити свою незгоду із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення і в нього не відбиралися пояснення, оскільки в даному випадку позивач скористався правом подання адміністративного позову, що забезпечило його можливість довести ті обставини, на яких гуртуються його вимоги. Разом із тим, за формою і змістом оскаржувана постанова відповідає вимогам статті 283 КУпАП, у п.8 постанови «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз'яснено» проставлено підпис особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної постанови серії ЕАС № 6504729 від 05.02.2023 року, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а факт вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП повністю підтверджено матеріалами справи.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 122,152-1,255,258,279-1,288,289КУпАП, ст.ст.5,15,72-77,79,241-246,250,251,286 КАС України, суд-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції, робоча адреса: вул. Святослава Хороброго, 9, м. Київ.
Відповідач - ОСОБА_2 , робоча адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.М. Петришин