Справа №293/25/24
Провадження № 3/293/88/2024
09 січня 2024 рокусмт Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Проценко Л.Й., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: не вказно,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
04.01.2024 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 920166 від 01.01.2024, гр. ОСОБА_1 01.01.2024 о 14:00 год., перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1 , умисно висловлював образи та погрози в сторону своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом із ним, чим спричинив домашнє насильство психологічного характеру. Дана подія відбувалась в присутності дітей, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи повідомлений судовою повісткою за допомогою SMS -повідомлення (а.с.8).
Однак ОСОБА_1 до суду не з'явився, причини неявки не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подав.
При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що вчинив всі необхідні дії, направлені на належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце розгляду справи.
Вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд керується ч.1 ст.268 КУпАП, яка вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Така позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно дост.17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Отже, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, з урахуванням вищенаведеного, суд уважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 у зв'язку з чим розглядає справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
За ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В ході розгляду справи, суд установив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 920166 від 01.01.2024 гр. ОСОБА_1 01.01.2024 о 14:00 год., перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1 , умисно висловлював образи та погрози в сторону своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом із ним, чим спричинив домашнє насильство психологічного характеру. Дана подія відбувалась в присутності дітей, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі.
Відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд встановив, що протиправна та винна поведінка ОСОБА_1 підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, а саме:
протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.01.2024 ОСОБА_2 (а.с.3);
письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 01.01.2024, за змістом яких ОСОБА_2 показала, що чоловік 01.01.2024 близько 14 год. прийшов додому в стані алкогольного сп'яніння та почав словесно чіплятися до неї, ображав словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою, свідками цього були їх діти (а.с.4);
відеозаписом події,наданим працівниками поліції, з перегляду якого видно, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп'яніння: порушення координації рухів, поведінка не відповідає обстановці та є агрессивною. Після з'ясування обставин за заявою ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 повідомив, що пив і пити буде, що супроводжувалось нецензурною лексикою. Далі гр. ОСОБА_1 роз'яснені права та обов'язки передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та повідомлено, що відносно нього буде складений протокол про адмінстративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП за насильство в сім'ї, який відповідно і складений у його присутності та одночасно повідомлено, що для розгяду цього протоколу йому необхідно буде з'явитись до Черняхіського районного суду Житомирської області, на що останній повідомив, що нікуди з'являтися не буде (а.с. 6).
Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, його вина у скоєнні цього адміністративного правопорушення підтверджується доказами, зібраними в порядку ст. ст.251, 255 КУпАП.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9,33,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
За встановлених обставин та досліджених доказів суд установив, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, як вчинення домашнього психологічного насильства.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
У справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, визначені статтями 34-35 КУпАП судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП.
Суд уважає, що саме таке покарання буде прийнятним та сприятиме виправленню особи.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 34-35, 40-1, ч.1 ст. 173-2, 245, 251, 252, 256, 291 294, 307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень на р/р - UA968999980313090106000006823, отримувач ГУК у Житомирській області/ТГ смт.Черняхів/21081100, код отримувача 37976485; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави (адреса: вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795); отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)".
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Людмила ПРОЦЕНКО