Справа № 278/2956/15-к
1-кп/296/12/24
Вирок
Іменем України
09 січня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014060170001390 від 31.12.2014 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, українця, громадянина України, офіційно не одруженого, має на утриманні четверо малолітніх дітей ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , офіційно не працює, мешканець АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 06.08.2020 кримінальне провадження № 12014060170001390 від 31.12.2014 за ч. 1 ст. 115 КК України за обвинуваченням ОСОБА_5 передано для розгляду до Корольовського районного суду м. Житомира.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого судової справи між суддями Корольовського районного суду м. Житомира від 02.03.2023, у зв'язку з відставкою судді ОСОБА_12 , головуючим суддею у кримінальному провадженні визначено суддю ОСОБА_1 .
Відповідно до обвинувального акту 01 вересня 2014 року о 02 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на ділянці місцевості, яка розташована поблизу приміщення пилорами у с. Мошківка по вул. І. Франка, Житомирського району, зустрів потерпілого ОСОБА_13 , де між ними на ґрунті тривалих неприязних відносин відбувся конфлікт, у ході якого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на умисне вбивство ОСОБА_13 .
У той же час та місці, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, із значною силою прикладення наніс ОСОБА_13 декілька ударів дерев'яним обаполом в область голови та тулуба, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у виді багатовідламкуватого перелому кісток лицьового та мозкового черепа, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю. Внаслідок отримання вказаних ушкоджень ОСОБА_13 помер. У подальшому, з метою приховання факту умисного вбивства потерпілого, ОСОБА_5 , докладаючи фізичних зусиль, перемістив та кинув тіло ОСОБА_13 до копанки, яка знаходиться на відстані біля 15 метрів від будинку АДРЕСА_2 .
Також обвинувачений спричинив потерпілому ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді переломів 6, 7, 8, 9, 10, 11 ребер, які мають ознаки середньої тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я і у прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю не знаходяться.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та надав показання, що у 2012 році у нього вкрали мобільний телефон і з 2013 року він користувався телефоном дружини. Номер мобільного телефону дружини закінчується на цифри «НОМЕР_7». Номер мобільного телефону з останніми цифрами «НОМЕР_8» йому ніколи не належав та таким номером ніколи не користувався.
Пізніше від ОСОБА_14 дізнався, що його телефон марки «Самсунг», білого кольору вкрав ОСОБА_15 .
На початку літа чи наприкінці весни 2014 року зустрів біля пилорами ОСОБА_13 , де між ними відбулась бійка через крадіжку згаданого мобільного телефону. У ході бійки вдарив ОСОБА_13 один раз дерев'яною палицею в ділянку лівого плеча, від якого він присів. Після цього залишив місце бійки та пішов додому. Коли пішов, ОСОБА_13 щось кричав у слід. Від місця бійки до місця свого проживання було близько 500 метрів.
Після бійки ОСОБА_13 більше не бачив. Про те, що знайшли ОСОБА_13 мертвим дізнався від дружини, коли це було не пам'ятає.
Пам'ятає, що 31 серпня 2014 року цілий день знаходився дома, а під вечір почали святкувати його день народження і він сильно напився. Того дня був одягнений у футболку і штани. Вночі знаходився вдома, спав, проснувся вранці у кімнаті. Пішов порати по господарству, похмелився та пішов на роботу.
Напередодні проведення слідчого експерименту поліцейські наказали говорити, що бійка з ОСОБА_13 була у ніч з 31 серпня на 01 вересням 2014 року. Саме це і підтвердив наступного дня під час проведення слідчого експерименту. Однак це не відповідає дійсності.
З приводу тиску з боку працівників поліції до правоохоронних органів не звертався, у протоколі відповідних зауважень не вказував. Адвокату щодо тиску з боку працівників поліції повідомив лише через 3 - 4 місяці.
Також під час слідчого експерименту показав, що вдарив ОСОБА_13 дерев'яною палицею по тулубу з лівої сторони, хоча насправді бив по плечу. Чому саме так показав пояснити не може.
Потерпіла ОСОБА_16 у судовому засіданні надала показання, що ОСОБА_13 був її братом. Починаючи з 01.09.2014 мати намагалася зателефонувала до брата, однак він був поза зоною досяжності. У грудні 2014 року мати написала заяву у правоохоронні органи про зникнення ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_7 об 11 годині 40 хвилин їм повідомили, що в с. Мошківка знайшли тіло брата. Коли приїхали на місце події тіло брата знаходилося у воді. Впізнала брата по наколках на тілі та одягу. Знає, що між братом та ОСОБА_5 був конфлікт з приводу нібито викрадення останнім мобільного телефону.
Свідок ОСОБА_17 надала показання, що ІНФОРМАЦІЯ_7 у с. Мошківка виявила в копанці труп чоловіка. Повідомила про це поліцію.
Свідок ОСОБА_18 надала показання, що знала ОСОБА_13 на прізвисько « ОСОБА_19 », який проживав з ОСОБА_20 в с. Мошківці. У ОСОБА_13 був старий телефон «Нокіа». 31 серпня разом із своїм чоловіком ОСОБА_21 були на дні народження у ОСОБА_10. ОСОБА_13 на святкуванні не було. Після того як вони повернулись додому, до них прийшов ОСОБА_15 , який шукав свою дружину ОСОБА_22 . Вони разом пішли до будинку її батька ОСОБА_23 , який не впустив ОСОБА_24 до хати, оскільки між ними були погані стосунки. Тоді вони разом повернулися до неї додому, де розпивали спиртні напої. Після цього ОСОБА_24 сів на велосипед і кудись поїхав. Також пояснила, що за рік до цих подій між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 був конфлікт через крадіжку телефону.
Свідок ОСОБА_21 надав показання, що про обставини вбивства ОСОБА_13 нічого не знає. Після того, як пропав ОСОБА_13 , бачився з обвинуваченим на роботі на пилорамі. З приводу зникнення ОСОБА_13 з обвинуваченим не спілкувався. Від людей чув, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 був конфлікт з приводу викрадення мобільного телефону.
Свідок ОСОБА_25 надав показання, що у той рік був з дружиною ОСОБА_26 на дні народження у ОСОБА_5 . Близько 23 - 24 години після святкування поїхали з дружиною додому. На дні народження ОСОБА_13 не було. Весною наступного року стало відомо про смерть ОСОБА_13 , якого знайшли у воді в копанці. Про конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 нічого не знає.
Свідок ОСОБА_23 надав показання, що йому нічого не відомо з приводу вбивства ОСОБА_13 . Про те, що ОСОБА_15 вкрав у ОСОБА_27 мобільний телефон не знає. Не пам'ятає, щоб до нього додому приходили ОСОБА_28 зі своїм чоловіком та ОСОБА_15 .
Свідок ОСОБА_29 надала показання, що знала ОСОБА_13 та його співмешканку ОСОБА_14 , над якою він постійно знущався. 31 серпня після дня народження у ОСОБА_5 до неї прийшла ОСОБА_14 , яка була на підпитку та залишилась ночувати. ОСОБА_15 телефонував до ОСОБА_30 більше двадцяти разів, але та не брала трубку, бо боялась його. ОСОБА_13 у ту ніч до неї не приходив. Після цього у ОСОБА_31 не цікавилася, як закінчився у неї конфлікт з ОСОБА_13 . Також не знала, що ОСОБА_13 пропав. Про випадок крадіжки ОСОБА_24 телефону у ОСОБА_32 їй нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_33 надав показання, що не пам'ятає, чи був конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 . Чув, що ОСОБА_15 вкрав у ОСОБА_5 . Не знає та не чув від чого помер ОСОБА_13 .
Свідок ОСОБА_34 (дружина обвинуваченого) відмовилась від надання показань відповідно до ст. 63 Конституції України.
Свідок ОСОБА_35 ( ОСОБА_35 ) надала показання, що у 2015 році проживала у АДРЕСА_2 , разом із матір'ю, ОСОБА_37 , та дідом, ОСОБА_23 . Її мати - ОСОБА_14 раніше проживала з ОСОБА_38 . Між ними часто були конфлікти, через те, що ОСОБА_13 бив її матір. Вона не пам'ятає чи висловлював ОСОБА_5 погрози на адресу ОСОБА_39 .
У зв'язку із смертю свідка ОСОБА_40 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 23 червня 2020 року) судом за клопотанням сторони обвинувачення прослухані її показання, надані 22.04.2016 попередньому складу суду.
Відповідно до наданих показань ОСОБА_40 пояснила, що 31.08.2014 була на дні народження у ОСОБА_5 . Після того, як почало сутеніти поїхали до ОСОБА_41 та ОСОБА_42 , де разом із ОСОБА_43 вживали алкогольні напої. Потім ОСОБА_44 хтось зателефонував та він вийшов. Що було далі не знає, бо пішла додому. ОСОБА_45 на дні народження у ОСОБА_5 не було.
Судом безпосередньо оголошені та досліджені в якості доказів матеріали, надані стороною обвинувачення, на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме:
-висновок експерта № 1326/26/141МК від 03.07.2015, згідно якого, зокрема, при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_13 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді багатовідломкуватого перелому кісток лицьового та мозкового черепа, переломів 6-7-8-9-10-11 лівих ребер; не виключена можливість утворення виявлених тілесних ушкоджень при нанесенні удару (ударів) дерев'яним обаполом;
-протокол огляду предметів (диску формату «CD-R» з файлами «14419_adresaRBS», «14419_z0», «14419_zIMEI») від 25.08.2015 та довідку УОТЗ УМВС України в Житомирській області від 30.06.2015, згідно з аналітичною частиною якої останній дзвінок з SIM-картки НОМЕР_2 (якою користувався убитий ОСОБА_13 був здійснений в 22:23 год. 31.08.2014 з SIM-карткою, якою користувалась ОСОБА_46 . На момент даного з'єднання SIM-картка потерпілого знаходилась в зоні дії базової станції, яка обслуговує територію місця скоєння злочину. З 08:41 год. 01.09.2014 по 21:06 год. 06.09.2014 на картку убитого ОСОБА_13 надходили дзвінки, але залишились без відповіді;
-протокол огляду предметів (диску формату «CD-R» з файлами «11420», «14420_БС») від 25.08.2015 з додатками щодо роздруківок з'єднань мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_3 ;
-висновок експерта № 1327/27 від 03.07.2015, згідно якого, зокрема, тілесні ушкодження, виявлені при обстеженні трупа ОСОБА_13 можуть відповідати серпню-вересню 2014 року;
-рапорт оперативного чергового Житомирського РВП від 11.04.2015, у відповідності до якого у с. Мошківка поблизу водойми було виявлено труп чоловіка;
-протокол огляду місця події від 11.04.2015 з фототаблицею, згідно якого була оглянута ділянка місцевості на відстані 15 м від буд. АДРЕСА_2 , на якій виявлено труп ОСОБА_13 ;
-висновок експерта № 385 від 27.05.2015, згідно якого безпосередньою причиною смерті ОСОБА_13 є багатовідломкуватий перелом кісток мозкового та лицьового черепа;
-протокол огляду місця події від 11.04.2015 з фототаблицею, згідно якого в приміщенні моргу слідчим оглянуто труп ОСОБА_13 , у ході якого в лівій кишені куртки, яка була на трупі виявлено та вилучено мобільний телефон «Нокіа»;
-протокол пред'явлення трупа для впізнання від 11.04.2015, згідно якого потерпіла ОСОБА_16 оглянувши труп вказала, що впізнає ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
-протокол огляду предметів від 12.04.2015, згідно якого слідчий під час огляду мобільного телефону «Флай» виявлено SIM-картку з номером НОМЕР_2 ;
-довідка аналізу з'єднань абонентського номеру НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_13 , згідно якої вказаний номер працював до 31.08.2014 о 21:25:39 годин;
- протокол огляду місця події від 06.06.2015 з долученою план-схемою, згідно якого слідчим оглянуто місце вчиненого злочину;
-експертні висновки психофізіологічного дослідження достовірності показань ОСОБА_47 від 03.06.2015, ОСОБА_5 від 04.06.2015, ОСОБА_21 від 03.06.2015, ОСОБА_18 від 03.06.2015;
-протокол проведення слідчого експерименту із долученим DVD-R диском від 05.06.2015 за участю свідка ОСОБА_47 ;
-протокол проведення слідчого експерименту від 15.07.2015 за участю з підозрюваним ОСОБА_5 , з долученим DVD-R диском та фототаблицею, згідно якого ОСОБА_5 у присутності захисника відтворив обставини бійки з ОСОБА_13 біля приміщення пилорами по вул. І.Франка в с. Мошківка Житомирського району, у ході якої наніс останньому удар дерев'яним обаполом у ліву чистину тіла;
-висновок експерта № 1470/29 від 23.07.2015, згідно якого виявлені тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер лівої половини грудної клітки у ОСОБА_13 могли утворитись при обставинах, показаних ОСОБА_5 при відтворенні обставин події;
-довідку до протоколу за результатами проведення НСРД № 2 від 23.06.2015, довідку до протоколу за результатами проведення НСРД № 1.6 від 13.07.2015, протокол за результатами НСРД № 2 від 27.08.2015, протоколи за результатами НСРД № 2 від 23.06.2015 стосовно ОСОБА_23 , ОСОБА_47 , протокол за результатами НСРД № 1.6 від 13.07.2015, протокол за результатами НСРД № 1.6 від 28.08.2015 стосовно ОСОБА_18 , ОСОБА_47 , ОСОБА_5 , ОСОБА_29 , ОСОБА_25 , довідку до протоколу за результатами проведення НСРД № 1.6 від 28.06.2015;
-довідку до протоколу за результатами проведення НСРД № 2 від 27.08.2015, за ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Житомирської області від 24.06.2015, згідно якої у ході телефонної розмови з власником абонентського номеру « НОМЕР_5 », яка мала місце 15.07.2015 о 20:54:58, ОСОБА_5 підтверджує факт бійки з ОСОБА_13 (т.2 а.с.172);
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 14.05.2015;
-постанова про визнання предметів речовими доказами від 04.08.2015;
-протокол огляду предметів від 24.08.2015, згідно якого оглянуто диск формату «CD-R», на якому наявні роздруківки з'єднань абонентських номерів ОСОБА_47 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 з прив'язкою до базових станцій. Встановлено, що останнє з'єднання абонентського номеру « НОМЕР_6 », належного ОСОБА_13 відбулося 31.08.2014 о 21:25:39 у зоні дії станції, яка розташована у с. Івниця Андрушівського району (труба шкільної котельні), азимут 340, яка обслуговує місце скоєння злочину;
-процесуальні документи: постанову про призначення групи слідчих від 05.06.2015, постанови про призначення судової психологічно-фізіологічної експертизи з використанням поліграфа від 02.06.2015, 05.06.2015; ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 15.04.2015, 22.04.2015 про надання тимчасового дозволу до документів; доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України;
-розсекречені клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 13.04.2015 (два клопотання), 22.04.2015, 29.04.2015, 01.06.2015 (три клопотання), 04.06.2015, 05.06.2015, 22.06.2015; ухвали слідчого судді Апеляційного суду Житомирської області № 120/9 від 14.042015, № 121/9 від 14.04.2015, № 1-81 від 30.04.2015, № 4/157 від 02.06.2015, № 2-170 від 02.06.2015, № 7-167 від 02.06.2015, № 183/8 від 04.06.2015, № 220/3 від 05.06.2015, № 7-202 від 24.06.2015;
-характеризуючі матеріали на ОСОБА_5 : висновок судово-психіатричного експерта № 317-2015, згідно якого ОСОБА_5 є осудною особою, в період часу інкримінованого йому протиправного вчинку в стані фізіологічного афекту не знаходився; акт судово-наркологічної експертизи Д-245 від 28.07.2015, згідно якого ОСОБА_5 примусового лікування не потребує; копію паспорту громадянина України, вимогу про судимість, довідку про склад сім'ї, копії свідоцтв про народження неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ;
-копії вироків відносно ОСОБА_13 .
Оцінка судом належності та допустимості доказів
Стороною захисту у ході судового розгляду заявлені клопотання щодо визнання недопустимими окремих письмових доказів, наданих прокурором, а саме: протокол проведення слідчого експерименту із долученим DVD-R диском від 05.06.2015 за участю свідка ОСОБА_47 ; експертні висновки психофізіологічного дослідження достовірності показань; протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 15.07.201; протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, у зв'язку з порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства під час їх складання та проведення слідчих (розшукових) дій.
Клопотання сторони захисту підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом у ході дослідження протоколу проведення слідчого експерименту із долученим DVD-R диском від 05.06.2015 за участю свідка ОСОБА_47 встановлено, що вказаний слідчий експеримент не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення свідком ОСОБА_47 показань щодо розмови з ОСОБА_5 про подію, яка мала місце 01.09.2014 між ним та ОСОБА_13 , з метою її процесуального закріплення. Таким чином, суд розцінює вказану слідчу дію як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК України.
Правовий висновок з аналогічного питання викладений Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.09.2020 (справа № 740/3597/17, провадження № 51-6070кмо19).
Суд визнає також недопустимими доказами експертні висновки психофізіологічного дослідження достовірності показань ОСОБА_47 від 03.06.2015, ОСОБА_5 від 04.06.2015, ОСОБА_21 від 03.06.2015, ОСОБА_18 від 03.06.2015, оскільки чинним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням спеціального технічного засобу - поліграфу та використання отриманих даних як доказу (постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 26.01.2023 у справі № 183/3452/19).
Водночас суд не погоджується з доводами сторони захисту щодо визнання недопустимим доказом протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 15.07.2015. Свою думку захисник обвинуваченого обґрунтував тим, що в порушення ч. 3 ст. 104, ч. 6 ст. 240 КПК України протокол в описовій частині не викладено умови і результати слідчого експерименту.
Кримінальний процесуальний закон не дає вичерпного переліку підстав, за наявності яких докази мають визнаватися недопустимими, а натомість надає суду право вирішувати питання їх допустимості чи недопустимості в порядку, визначеному ст. 89 КПК України (постанова ККС ВС від 7 червня 2018 року у справі № 718/1497/16-к).
При цьому, у ч. 1 ст. 87 КПК України зазначається, що обов'язковою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року (справа № 740/3597/17, провадження № 51-6070кмо19), легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.
Як убачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, долученого до протоколу проведення слідчого експерименту від 15.07.2015, слідчу дію проведено за участю підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , спеціаліста, понятих та інших осіб.
Підозрюваному, захиснику та іншим учасникам слідчої дії слідчим роз'яснювались процесуальні права і обов'язки, передбачені КПК України, про що свідчить досліджений у судовому засіданні відеозапис, долучений до протоколу, в також їх підписи у протоколі. Учасникам слідчого експерименту заздалегідь було повідомлено про застосування технічних засобів фіксації цієї слідчої дії.
Підозрюваним, захисником та іншими учасниками слідчої дії протокол підписаний без зауважень. Випадки щодо протиправного впливу на ОСОБА_5 з боку органу досудового розслідування або інших осіб, які були присутні під час його проведення, що призвів до порушення його особистих чи процесуальних прав, відсутні.
Тобто в даному випадку слідчим дотримано встановлену кримінальним процесуальним законом правову процедуру проведення слідчого експерименту, що виключає сумніви стосовно правомірного отримання відомостей від ОСОБА_5 .
За таких обставин, на думку суду, відсутність у описовій частині протоколу тексту щодо умов і результатів слідчого експерименту, не є в цьому провадженні тим істотним порушенням, яке б мало наслідком недопустимість вказаного доказу.
Щодо визначення допустимості протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, долучених стороною обвинувачення до матеріалів провадження суд застосовує правові позиції, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 (справа № 640/6847/15-к).
Відповідно до вказаної постанови Великою Палатою Верховного Суду визначено: «Якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України».
Тобто відомості, отримані стороною обвинувачення за результатами проведених НСРД, мають визнаватися недопустимими доказами за наявності одночасно двох умов: 1) не вжиття стороною обвинувачення необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД; 2) відсутність в розпорядженні сторони обвинувачення цих процесуальних документів.
В судовому засіданні адвокатом ОСОБА_6 було заявлено клопотання щодо визнання недопустимими відомостей, отриманих у результаті НСРД, у зв'язку з невжиттям прокурором під час досудового розслідування всіх необхідних та залежних заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД.
Відповідно до вищезазначеної постанови Великої Палатою Верховного Суду «Якщо відповідні процесуальні документи були отримані стороною обвинувачення після передачі обвинувального акта до суду, то вона зобов'язана здійснити їх відкриття згідно з частиною одинадцятою статті 290 КПК України.
Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (в тому числі ухвала слідчого судді) були надані суду під час судового розгляду і стороні захисту у змагальному процесі була забезпечена можливість довести перед судом свої аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих у результаті НСРД, в сукупності із оцінкою правової підстави для проведення НСРД, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість».
Судом встановлено, що процесуальні документи, які були підставою для проведення НСРД були отримані стороною обвинувачення після передачі обвинувального акта до суду, тобто знаходились у її розпорядженні. У ході судового розгляду попереднім складом суду вказані процесуальні документи прокурором були відкриті стороні захисту та забезпечена можливість обвинуваченому та його захиснику довести перед судом свої аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих у результаті НСРД, в сукупності із оцінкою правової підстави для проведення НСРД.
Водночас зауваження щодо недопустимості отриманих відомостей за результатами проведених НСРД адвокатом ОСОБА_6 та його підзахисним не висловлювались.
У ході дослідження відомостей НСРД та процесуальних документів, на підставі яких вони були отримані, суд встановив, що процедура проведення вказаних слідчих (розшукових) дій, складання протоколів та додатків до них проводилось у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.
Таким чином, підстав для визнання недопустимими доказами відомостей, отриманих у результаті проведених НСРД не вбачається.
Мотиви щодо відсутності в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого
ч. 1 ст. 115 КК України.
Аналізуючи досліджені докази та оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд доходить наступного висновку.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 115 КК України, характеризується: 1) діянням - посяганням на життя іншої особи; 2) наслідками у вигляді незворотної смерті потерпілого; 3) причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками; 4) факультативними ознаками (місце, час, спосіб, знаряддя, засоби, обстановка вчинення вбивства).
Допитані в судовому засіданні потерпіла та свідки надали показання, згідно яких вони не були очевидцями вбивства ОСОБА_13 .
Потерпіла ОСОБА_16 , а також свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 лише підтвердили наявність конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 через викрадення ОСОБА_13 у ОСОБА_5 мобільного телефона.
В судовому засіданні ОСОБА_5 надав показання, що між ним та ОСОБА_13 існували неприязні відносини через крадіжку останнім його мобільного телефону, а також пояснив, що між ним та ОСОБА_13 відбулася бійка на початку літа чи наприкінці весни 2014 року біля приміщення пилорами по вул. І.Франка в с. Мошківка Житомирського району. У ході цієї бійки наніс останньому удар дерев'яною палицею у ліве плече. Після того, як потерпілий впав на землю, пішов додому. Також вказав, що під час слідчого експерименту поліцейські наказали говорити, що ця бійка з ОСОБА_13 була у ніч з 31 серпня на 01 вересням 2014 року, що не відповідає дійсності. З приводу тиску працівниками поліції під час слідчого експерименту до правоохоронних органів не звертався.
Крім того, вказав, що палицею по тулубу ОСОБА_13 удар не наносив. При цьому не зміг пояснити чому саме так показав.
До показань ОСОБА_5 в частині тиску на нього працівниками поліції під час проведення слідчого експерименту від 15.07.2015 щодо озвучення дати бійки між ним та ОСОБА_13 та не нанесення удару дерев'яною палицею по тулубу, суд відноситься критично та не бере до уваги, оскільки слідчий експеримент з ним проводився у присутності захисника. Будь-які зауваження від ОСОБА_5 та його захисника щодо тиску під час проведення слідчого експерименту у протоколі відсутні. Також звернення від ОСОБА_5 та його захисника до правоохоронних органів з приводу здійснення на нього тиску з боку працівників поліції не надходили. Крім того, у ході слідчого експерименту ОСОБА_5 поводив себе спокійно. Про обставини події розповідав чітко, конкретно і послідовно.
Факт бійки з ОСОБА_13 , крім показань ОСОБА_5 , підтверджується протоколом проведеного з ним слідчого експерименту від 15.07.2015, а також довідкою до протоколу за результатами проведення НСРД № 2 від 27.08.2015, згідно якої у ході телефонної розмови з власником абонентського номеру « НОМЕР_5 », яка мала місце 15.07.2015 о 20:54:58, ОСОБА_5 підтвердив цю подію.
Проте викладені в обвинувальному акті ствердження, що ОСОБА_5 «наніс ОСОБА_13 декілька ударів дерев'яним обаполом в область голови та тулуба, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у виді багатовідламкуватого перелому кісток лицьового та мозкового черепа», а також, що «з метою приховання факту умисного вбивства потерпілого, ОСОБА_5 , докладаючи фізичних зусиль, перемістив та кинув тіло ОСОБА_13 до копанки, яка знаходиться на відстані біля 15 метрів від будинку АДРЕСА_2 », ґрунтуються виключно на припущеннях сторони обвинувачення, а тому викликають сумніви.
Так, у ході слідчого експерименту від 15.07.2015 ОСОБА_5 у присутності захисника відтворив бійку з ОСОБА_13 , обставини якої лише частково узгоджуються з висунутим йому обвинуваченням.
Висновком експерта № 1470/29 від 23.07.2015 встановлено, що виявлені тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер лівої половини грудної клітки у ОСОБА_13 могли утворитись за обставин, відтворених ОСОБА_5 під час слідчого експерименту. На механізм утворення перелому кісток черепа ОСОБА_5 при відтворенні обставин події не вказав.
Згідно з висновком експерта № 1326/26/141МК від 03.07.2015 на трупі ОСОБА_13 також були виявлені тілесні ушкодження у вигляді багатовідломкуватого перелому кісток лицьового та мозкового черепа, які перебувають у причинному зв'язку зі смертю потерпілого.
Однак докази щодо заподіяння саме ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_13 тілесних ушкоджень в ділянці голови, через які настала смерть останнього, в матеріалах провадження відсутні.
Крім того, згідно з протоколом огляду місця події від 11.04.2015 з фототаблицею та схемою, труп ОСОБА_13 було виявлено у водоймі на відстані понад 400 метрів від місця бійки, на яке вказав ОСОБА_5 на слідчому експерименті.
Причини та обставини, з яких тіло ОСОБА_13 потрапило та знаходилось у водоймі (копанці), у ході досудового розслідування не встановлені.
Висновками експертів № 1326/26/141МК від 03.07.2015 та № 1327/27 від 03.07.2015 будь-яких слідів про переміщення трупа ОСОБА_13 після його смерті не виявлено.
Згідно з довідкою аналізу з'єднань мобільних терміналів, протоколу огляду предметів від 24.08.2015, абонентський номер НОМЕР_4 , який належав ОСОБА_13 , 31.08.2014 працював у зоні дії станції, яка обслуговує місце скоєння злочину, та останнє з'єднання відбулося о 21:25:39.
У подальшому, на мобільний номер ОСОБА_13 , який продовжував знаходитись в у зоні дії станції, яка обслуговує місце скоєння злочину, деякий ще час, з 08:41 год. 01.09.2014 по 21:06 год. 06.09.2014 надходили дзвінки, але залишились без відповіді.
Стороною обвинувачення не було встановлено та не надано доказів на підтвердження розвитку подій з моменту заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_13 в ділянці тулуба (01 вересня 2014 року о 02 годині 30 хвилин) до моменту, коли ОСОБА_13 не надавались відповіді на вхідні дзвінки (01 вересня 2014 року о 08 годині 41 хвилин).
Інші досліджені судом письмові докази (протоколи огляду місця події від 11.04.2015, 06.06.2015 з додатками, протоколи огляду та пред'явлення для впізнання трупа ОСОБА_13 від 11.04.2015, протокол огляду мобільного телефону, виявленого в одязі трупа ОСОБА_13 від 12.04.2015) також не доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_5 у вбивстві ОСОБА_13 .
Крім того, суд не бере до уваги окремі письмові докази, надані стороною обвинувачення, оскільки вони не містять відомостей, що мають значення для кримінального провадження, а саме:
-протокол огляду предметів (диску формату «CD-R» з файлами «11420», «14420_БС») від 25.08.2015 з додатками щодо роздруківок з'єднань мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_3 , у зв'язку з відсутністю в матеріалах кримінального провадження доказів щодо належності цього номеру ОСОБА_5 ;
-довідку до протоколу за результатами проведення НСРД № 2 від 23.06.2015, довідку до протоколу за результатами проведення НСРД № 1.6 від 13.07.2015, протокол за результатами НСРД № 2 від 27.08.2015, протоколи за результатами НСРД № 2 від 23.06.2015 стосовно ОСОБА_23 , ОСОБА_47 , протокол за результатами НСРД № 1.6 від 13.07.2015, протокол за результатами НСРД № 1.6 від 28.08.2015 стосовно ОСОБА_18 , ОСОБА_47 , ОСОБА_5 , ОСОБА_29 , ОСОБА_25 , довідку до протоколу за результатами проведення НСРД № 1.6 від 28.06.2015, які не містять будь-яких відомостей щодо причетності ОСОБА_5 до вбивства ОСОБА_13 .
Таким чином, стороною обвинувачення не доведено наявності в діях ОСОБА_5 об'єктивної сторони інкримінованого йому злочину, а саме: наявності діяння (посягання на життя іншої особи), наслідками у вигляді незворотної смерті потерпілого та причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.
У відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що висунуте ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не знайшло свого підтвердження, а тому суд вважає за необхідне визнати його невинуватим та виправдати.
У ході судового розгляду стороною обвинувачення надано постанову від 04.08.2015 про визнання речовим доказом диск формату «CD-R» торгівельної марки «Videx». У відповідності до ст. 100 КПК України суд залишає вказаний речовий доказ у матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов, процесуальні витрати у провадженні відсутні. Запобіжний захід не обирався, арешт не накладався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374-376,ч.15 ст. 615 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та виправдати у зв'язку недоведеністю в його діянні складу цього кримінального правопорушення.
Речовий доказ диск формату «CD-R» торгівельної марки «Videx» залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасникам судового провадження вручити повний текст вироку в день його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1