Справа №295/4711/23
2-др/295/1/24
05.01.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючої - судді Семенцової Л.М.,
за участі секретаря - Кирийчук А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 295/4711/23 за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат», третя особа - Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області, про скасування заборони відчуження нерухомого майна, -
У цивільній справі № 295/4711/23 рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 09.11.2023 позов задоволено та скасовано заборону на відчуження об'єкта нерухомого майна - житлового будинку у АДРЕСА_1 , власником якого вказано ОСОБА_3 , згідно запису, зареєстрованого 30 березня 2006 року Першою Житомирською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення, б/н, 31 серпня 1966 року Житомирського м'ясокомібнату, архівний запис, та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
У грудні 2023 року представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким запис про обтяження у вигляді заборони (архівний запис), а саме реєстраційний номер обтяження від 30.03.2006 за № 3037499 на об'єкт обтяження: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , власник: ОСОБА_3 , Архівна дата: 03. 04.1998, дата виникнення: 31.08.1966, № реєстру: 120, внутр. № 54011А2425ЕР2С 35435А, в Інформаційній довідці № 325957300 від 16.03.2023 р., визнати неправомірним, скасувати заборону на відчуження об'єкта нерухомого майна - житловий будинок у АДРЕСА_2 , власником якого вказано - ОСОБА_3 , згідно запису зареєстрованого 30 березня 2006 року Першою Житомирською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення, б/н, 31 серпня 1966 року Житомирського м'ясокомбінату, та виключити з Єдиного з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Учасники справи та їхні представники в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, причин неявки до суду не повідомили. Однак їх неявка не перешкоджає розгляду заяви в силу ч. 4 ст. 270 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав
У пунктах 1-4 частини 1 ст. 270 ЦПК України зазначено вичерпний перелік підстав, за яких може бути ухвалене додаткове рішення, а саме: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.
Отже, із зазначеного можна зробити висновок, що при розгляді питання про ухвалення додаткового рішення суд не вправі розглядати і вирішувати нові позовні вимоги, які не досліджувалися в судовому засіданні під час прийняття основного рішення. Тим самим суд позбавляється можливості змінювати зміст основного рішення шляхом винесення додаткового рішення, яке може ґрунтуватися тільки на тих обставинах, фактах і доказах, які заявлялися, пред'являлися і досліджувалися при прийнятті основного рішення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з матеріалів справи, в уточненій позовній заяві, поданій до суду 10.05.2023 (а. с. 35-41), позивач просив скасувати заборону на відчуження об'єкта нерухомого майна - житловий будинок у АДРЕСА_1 , власником якого вказано ОСОБА_3 згідно запису, зареєстрованого 30.03.2006 Першою Житомирською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення, б/н, 31.08.1966 Житомирського м'ясокомбінату, архівний запис та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Із змісту позовної заяви та змісту рішення суду встановлено, що судом ухвалено рішення стосовно заявленої позовної вимоги, про що зазначено в резолютивній частині рішення. При цьому вимоги щодо «визнання неправомірним запису про обтяження у вигляді заборони (архівний запис), а саме реєстраційний номер обтяження від 30.03.2006 за № 3037499 на об'єкт обтяження: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , власник: ОСОБА_3 , Архівна дата: 03. 04.1998, дата виникнення: 31.08.1966, № реєстру: 120, внутр. № 54011А2425ЕР2С 35435А, в Інформаційній довідці № 325957300 від 16.03.2023 р., скасувати заборону на відчуження об'єкта нерухомого майна - житловий будинок у АДРЕСА_2 , власником якого вказано - ОСОБА_3 , згідно запису зареєстрованого 30 березня 2006 року Першою Житомирською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення, б/н, 31 серпня 1966 року Житомирського м'ясокомбінату, та виключити з Єдиного з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна», вказаній у заяві про ухвалення додаткового рішення, в прохальній частині позовної заяви не ставилося. Отже, така вимога є новою позовною вимогою, яка не досліджувалася під час судового розгляду справи.
З огляду на викладене суд розглянув позовну заяву в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, та судовим рішенням задоволені всі вимоги позивача, через що відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст. ст. 13, 260, 270, 353 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат», третя особа - Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області, про скасування заборони відчуження нерухомого майна, відмовити.
Роз'яснити позивачу його право на звернення до суду з вимогами, зазначеними в заяві про ухвалення додаткового рішення, на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення в порядку, визначеному ЦПК України.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.М. Семенцова