ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
про призначення судового розгляду
05 січня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12020160500002242 від 16.06.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, -
встановив:
Ухвалою суду від 03 січня 2024 року призначено підготовче судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Під час підготовчого судового засідання сторони вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Разом з тим, прокурор звернувся до суду з клопотанням про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на тримання під вартою, без визначення розміру застави. В обґрунтування клопотання зазначив про існування на даний час ризиків, що обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на потерпілого та свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, тому на переконання прокурора запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту не зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, передбачених КПК України та його належної поведінки.
В судовому засіданні представник потерпілого та потерпілий підтримали думку прокурора, вважали, що зазначені прокурором ризики є обґрунтованими та саме запобіжний захід у виді тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам. Крім того зазначили, що обвинувачений жодного разу не намагався зв'язатись з потерпілим ОСОБА_6 та вибачитись.
В судовому засіданні сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, обвинувачений та його захисник, що ризики не доведені, що у обвинуваченого є міцні соціальні зв'язки, він не офіційно, але працює, від явки до слідства та суду не ухилявся та більш того не знав про те, що проводиться досудове розслідування, в якому він є безпосереднім учасником. Крім того, захисник ОСОБА_4 зазначив, що долучені рапорти про відсутність обвинуваченого ОСОБА_7 за місцем проживання є неспроможними, оскільки відсутні будь-які відомості щодо спроб належним чином вручити повістку про виклик відсутні та зазначені копії рапортів не містять доказового значення.
Суд, заслухавши сторони кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Під час проведення підготовчого судового засідання судом не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору не встановлено.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України відсутні.
З урахуванням того, що обвинувачений, який обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, заявив, що не має бажання звертатись з клопотанням про здійснення кримінального провадження відносно нього колегіально судом у складі трьох суддів та висловив позицію про здійснення судового провадження у цьому кримінальному провадженні суддею одноособово, суд, у відповідності до положень ч.2 ст.31 КПК України, приймає рішення про здійснення судового провадження у даному кримінальному провадженні суддею одноособово.
Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду та якими не було заявлено клопотань про витребування певних речей чи документів, виклику свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе закінчити підготовче судове провадження та призначити судовий розгляд.
Розглядаючи клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу до обвинуваченого на тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду.
При вирішенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу до обвинуваченого з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст.8 КПК України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ), яка у відповідності до вимог ч.2 зазначеної статті підлягає обов'язковому застосуванню під час кримінального провадження.
Також, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При вирішенні клопотання прокурора суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Разом з цим, суд враховує, що обвинувачений має постійне місце проживання в підтвердження чого в судовому засіданні захисником суду надано договір оренди житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 , за яким орендодавцем позитивно характеризується. Він має постійні сімейні стосунки з ОСОБА_8 , з якою перебуває у фактичних шлюбних відносинах, яка потребує догляду у зв'язку з приступами епілепсії. Серед цього суд також враховує, що обвинувачений хоча неофіційно, але працює, що не спростовано прокурором, має матір похилого віку, яка є песіонером та малолітню доньку, які хоча і проживають окремо від обвинуваченого, але останній не перестає нести тягар щодо утримання цих осіб.
Серед іншого, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_7 у сукупності з іншими обставинами, при вирішенні питання щодо заявленого прокурором клопотання, залишаються обґрунтовані сумніви щодо належного виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим ОСОБА_7 .
Ризик переховування від правосуддя, суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 , (сімейний стан, місце проживання) і приходить до висновку, що ризик переховуватися залишається досить актуальним зважаючи на особистість обвинуваченого та тяжкість ймовірного покарання за ч. 4 ст.187 КК України в разі визнання його винуватим та обставина, що обвинуваченому інкримінується вчинення кримінального правопорушення з корисливих мотивів через відсутність у нього коштів, свідчить про наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень з метою забезпечення власного проживання.
Втім, необхідно оцінювати не лише наявність ризиків, а й доцільність застосування тримання під вартою до ОСОБА_7 на цьому етапі провадження.
Фактично, суд повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, з метою захисту прав обвинуваченого та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому суд повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, може бути досягнуто шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'якого, ніж тримання під вартою, заходу забезпечення кримінального провадження із покладенням на нього відповідних обов'язків.
При вирішенні питання про можливе застосування більш м'якого запобіжного заходу, прокурор посилається на те, що особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт не зможе запобігти наведеним ризикам.
У Рішеннях ЄСПЛ - Ідалов проти Росії, Мамедова проти Росії зазначається, що серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього ув'язнення.
Суд уважно ставиться до того, що тримання обвинуваченого під вартою потребує більшого обґрунтування і що сторона обвинувачення повинна надавати додаткові підстави щодо цього питання, проте прокурором не надаються докази того, що з'явилися нові ризики або існуючі ризики не зменшилися у порівнянні із тими, які були враховані в ухвалі слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2023 року при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Враховуючи все наведене у сукупності: наявність міцних соціальних зв'язків а саме: цивільну дружину, яка потребує догляду у зв'язку зі станом здоров'я, матір похилого віку, малолітню дитину, наявність постійних місця проживання та роботи, суд вважає, що прокурор не довів, що інший, більш м'який запобіжний захід не зможе на час розгляду клопотання запобігти встановленим та доведеним ризикам.
З огляду на те, що залишаються ризики переховування обвинуваченого від суду, тиск на потерпілого, свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, суд при вирішенні питання прокурора про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою, враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Боротюк проти України», заява № 33579/04 п. 62, в якому зазначено, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
Згідно з вимогами ст.181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, суд враховує, що існуючі ризики залишаються актуальними, тому при обранні більш м'якого запобіжного заходу необхідно їх врахувати та покласти на обвинуваченого відповідні обов'язки передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.
Суд вважає, що цілодобового домашнього арешту із покладанням процесуальних обов'язків визначених у ч. 5 ст.194 КПК, з носінням електронного засобу контролю, зможе уберегти від існуючих ризиків та забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв'язку з чим приходить висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора відносно обвинуваченого ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст.314, 369-372, 376 КПК, суд, -
постановив:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за № 12020160500002242 від 16.06.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань №106 Приморського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33 на 11:00 год. 15січня 2024 року.
Судовий розгляд в кримінальному проваджені здійснювати одноособово.
В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Забезпечення явки свідків кримінального провадження покласти на прокурора.
У задоволенні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 - відмовити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, тобто до 05.03.2024 року включно, із забороною цілодобово залишати житло де він мешкає, за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або у разі оголошення повітряної тривоги з метою перебування в укритті.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою суду;
- заборонити цілодобово залишати житло, населений пункт у якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи, а також зміну засобів зв'язку;
- утриматись від спілкування про обставини кримінального провадження №12020160500002242 із свідками, потерпілим, а також іншими особами, причетними до цього кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (у разі існування такого), або інший документ, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов'язань.
Виконання ухвали суду в частині застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_7 покласти на прокурора, який підтримує публічне обвинувачення у кримінальному провадженні, контроль за поведінкою та контроль в частині носіння електронного засобу обвинуваченим ОСОБА_7 , покласти на співробітників Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Строк дії ухвали суду про застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, а саме з 05.01.2024 року та закінчується 05.03.2024 року включно.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 09 січня 2024 року о 13:00 год. в залі судового засідання Приморського районного суду м. Одеси №106.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер справи: №522/24719/23
Головуючий суддя- ОСОБА_1