Єдиний унікальний № 317/4490/23 Головуючий в 1 інст. Каряка Д.О.
Провадження № 33/807/884/23 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
22 грудня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення, за участі ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Ярошенка О.О., за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 29.08.2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000, 00 гривень з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-
Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, що 06.08.2023 о 09 год. 30 хв. в Запорізькій області, Запорізькому районі, смт Кушугум, вул. Зарічна, буд. 88, гр. ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 210990 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки тз за допомогою газоаналізатору «Alcotest № 0682» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився під відеофіксацію. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду першої інстанції незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що справу було розглянуто без його участі, що є самостійною підставою для скасування судового рішення.
Під час події у нього були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння та як наслідок вимога пройти огляд без роз'яснення процедури його проведення і наслідків була безпідставною.
Протокол має істотні недоліки, які унеможливлюють визнання його допустимим доказом.
Відеозапис з місця події не є безперервним, а тому також є недопустимим доказом його винуватості.
Крім того, працівники поліції під час події здійснили штучні дії для кваліфікації його дій як порушення п.2.5 ПДР України.
Така ситуація має місце виключно в Запорізькому районі Запорізької області. Працівники поліції повідомляють водієві неправдиву інформацію, створюючи штучні умови для відмови від огляду. В обмін на це поліцейські: не затримують транспортний засіб, не відсторонюють водія від керування, не вилучають посвідчення водія.
Просить апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки постановою Запорізького апеляційного суду від 23.10.2023 року його скаргу було повернуто через процесуальні порушення (недолучення витягу з договору про надання правової допомоги).
Також просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження в справі закрити.
Заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки первина апеляційна скарга була подана в межах строку, передбаченого ст. 294 КУпАП, але була повернута постановою Запорізького апеляційного суду від 23.10.2023 року через процесуальні порушення (не долучення витягу з договору про надання правничої допомоги).
Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є обґрунтованими, виходячи з принципу правовладдя, який визнається і діє в Україні (ст. 8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
Щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Заслухавши особу, який притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Ярошенка О.О., допитавши свідка ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшов до наступного висновку.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Готуючись до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, підлягають вирішенню питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У відповідності з ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У практиці Європейського суду з людських прав існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеср проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та ін.).
Право на справедливий судовий розгляд може вважатися ефективним, тільки якщо клопотання чи зауваження сторін дійсно «заслухані», тобто належним чином розглянуті судом (рішення у справі «Кармель Суліба проти Мальти» (Carmel Saliba v. Malta), заява № 24221/13, пункт 65, від 29 листопада 2016 року).
Вказані вимоги закону і усталеної практики захисту людських прав при розгляді справи суд першої інстанції належним чином не виконав, виходячи з наступного.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №180275 від 06.08.2023 року, довідку РУП ГУНП в Запорізькій області, направлення на огляд від 06.08.2023 року, акт огляду, копію постанови серії БАБ №786066 від 06.08.2023 року, фотосвітлини посвідчення водія ОСОБА_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, відеозапис з місця події.
Разом з тим, місцевий суд, виходячи з постанови, не зробив належної оцінки доказом у справі, внаслідок чого помилково визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Апеляційний суд аналізуючи, доводи апеляційної скарги та матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився на місці від огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я.
ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду справи пояснив, що він їхав разом з родиною, його зупинили працівники поліції. Під час події, вони запропонували для їх звітності відмовитися під відеозапис від огляду на стан сп'яніння. Вказували, що це лише формальність та нічого не буде. ОСОБА_2 , яка перебувала поряд зайшла до мережі «Інтернет» та подивилась, що відмова від огляду тягне складання протоколу за ст. 130 КУпАП та негайно закричала, щоб не відмовлявся від вказаної пропозиції працівника поліції. Після чого, ОСОБА_1 вимагав проведення огляду. Однак, відеозапис вже було знято та працівники поліції повідомили, що нічого не буде.
Під час апеляційного перегляду справи за ініціативи сторони захисту було допитано свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_1 . Під час події вона їхала на пасажирському сидінні разом з чоловіком. Через деякий час їх було зупинено працівниками поліції, оглянуто багажник автомобіля. Потім вони відвели чоловіка в сторону, запропонували відмовитися від огляду на стан сп'яніння та вказали, що це лише формальність і ніяких негативних наслідків не буде. Однак, вона зайшла в мережу «Інтернет» та прочитала, що відмова від запропонованого огляду це порушення, за яке чоловіка буде притягнуто до відповідальності за ст.130 КУпАП, яка передбачає штраф та позбавлення права керування, підбігла до чоловіка та закричала, щоб він не відмовлявся від огляду.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи про те, що працівники поліції спровокували ОСОБА_1 на висловлення відмові від огляду є доречним та таким, що заслуговують на увагу.
Так, відеозаписом з місця події встановлено, що на відеозаписи в момент, коли ОСОБА_1 нібито відмовляється від огляду, дружина поряд виказує, щоб він не відмовлявся, однак здійснення відеозапису було негайно закінчено.
Отже вказані обставини повністю узгоджуються з поясненнями самого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 .
Суд позбавлений можливості спростували версію ОСОБА_1 про те, що після того, як він дізнався про відповідальність за ст. 130 КУпАП він змінив своє рішення, оскільки відеозапис події є неповним та фрагментальним, зупинений на моменті, коли ОСОБА_2 виказувала, щоб він не відмовся.
В даному конкретному випадку, на переконання апеляційного суду, вказаний недолік відеозапису є істотним та таким, що позбавляє можливості в повній мірі об'єктивно оцінити ситуацію, що сталась.
Також апеляційний суд наголошує, що ОСОБА_2 не було роз'яснено суті адміністративного правопорушення, наслідки відмови, процедури проходження, вручення направлення на огляд, ознайомлення з протоколом та іншими матеріалами справи.
Крім того, в рапорті працівника поліції вказано, що посвідчення водія не було вилучено, оскільки ОСОБА_2 пред'явив у вигляді додатку «Дія», проте в матеріалах справи наявна фотокопія посвідчення водія і на цих фото видно ОСОБА_1 , який тримає його в руках.
Враховуючи вищевказані обставини, апеляційний суд дійшов до висновку, що дії працівників поліції були сумнівними, а тому зібрані докази не можуть поза розумним сумнівом доводити винуватість ОСОБА_2 .
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, апеляційний суд доходить висновку про відсутність достатніх підстав для притягнення ОСОБА_2 в даній конкретній ситуації до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із недоведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду обставин.
Проте, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено рішення суду у разі недоведеності винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому апеляційний суд доходить висновку про закриття провадження в цій частині на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_2 вказаного складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 29.08.2023 року, якою ОСОБА_1 , визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати.
Провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 317/4490/23