Справа № 466/11706/23
Провадження № 1-кс/466/72/24
05 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, заяву засудженого державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» ОСОБА_3 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 у розгляді клопотання ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, -
02.01.2024 року засудженим ОСОБА_3 подано вищевказану заяву про відвід судді, яке згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями було передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання засуджений зазначив, що на розгляді судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_5 перебуває справа № 466/11706/23 щодо розгляду його клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким. Разом з тим, аналогічне клопотання уже було предметом розгляду вказаним суддею у 2022 році. Ухвалою суду м. Львова від 07.11.2022 року у справі № 466/8303/22 у задоволенні такого було відмовлено.
Відтак, засуджений вважає, що існують обставини, передбачені ст.ст. 75, 76 КПК України, що виключають участь судді ОСОБА_4 у розгляді його клопотання, в силу недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні, а також у нього є об"єктивні сумніви в неупередженості суду.
Учасники провадження у судове засідання не з"явились.
Відповідно до ст. 107 ч. 4 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Розглянувши матеріали заяви про відвід, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 статті 344 КПК України питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81 цього Кодексу.
Відповідно до статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов"язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Нормами ч. 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі в судовому провадженні.
Відповідно до ст. 75 КПК України визначені обставини, які можуть бути підставою для відводу судді, і їх перелік є вичерпним. Суть цієї норми полягає в тому, що вона передбачає визначений законом перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участь в розгляді кримінального провадження.
Таким чином, кримінально-процесуальним законом встановлено вичерпний перелік обставин для відводу, проте, жодної обставини, що зазначена у заяві про відвід судді ОСОБА_4 не наведено, а також подана заява не підтверджена жодними доказами.
Так, засуджений ОСОБА_3 покликається на ст. 76 КПК України, якою встановлено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.
Згідно частин 1 та 2 вказаної статті, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Між тим, як встановлено судом, ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07 листопада 2022 року під головуванням судді ОСОБА_4 , у задоволенні клопотання адміністрації державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді виправних робіт засудженому ОСОБА_3 - відмовлено.
Вказана ухвала залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 22.12.2022р., якою апеляційні скарги засудженого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 07 листопада 2022 року щодо засудженого ОСОБА_3 - залишено без задоволення.
Клопотання ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м"яким було передано судді ОСОБА_4 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями. При розгляді вказаного клопотання , що на даний час є в провадженні судді Шевченківського райсуду м. Львова ОСОБА_4 , предметом дослідження будуть нові обставини, що не були предметом розгляду у справі № 466/8303/22.
Зважаючи на викладене, посилання засудженого ОСОБА_3 на недопустимість повторної участі судді ОСОБА_4 в кримінальному провадженні є безпідставним, як і твердження про те, що вказаним суддею при постановленні ухвали від 07.11.2023р., не було взято до уваги обставини, наведені адміністрацією державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» та вимоги ст. 82 КК України. Адже засуджений скористався своїм правом на апеляційне оскарження, за наслідком чого рішення суду першої інстанції залишене без змін та набрало законної сили. Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Таким чином, вважаю, що наведені засудженим у заяві про відвід обставини щодо сумнівів в неупередженості судді ОСОБА_4 є голослівними припущеннями, не підтверджуються будь-якими документами, не є достатніми підставами для висновку про упередженість судді у розгляді клопотання.
Існує презумпція неупередженості судді, прокурора, слідчого, дізнавача. А якщо з'являються сумніви щодо цього, то для відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості, певних прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Враховуючи наведене, вважаю, що заява засудженого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 задоволенню не підлягає. Будь-які інші підстави для відводу судді, передбачені ст. ст. 75, 76 КПК України, не встановлені.
Відповідно до ст.ст.75,76,77,80, 81 КПК України,
У задоволенні заяви засудженого державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» ОСОБА_3 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 у розгляді клопотання ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1